LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Мистецтво. Мистецтвознавство → Акторське мистецтво В.М.Чистякової як явище української театральної культури ХХ сторіччя

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ






ГОРДЄЄВ Сергій Іванович



УДК 792.071.2.028.-056.45/477/"20"







АКТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО В. М. ЧИСТЯКОВОЇ ЯК ЯВИЩЕ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕАТРАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ ХХ СТОРІЧЧЯ





17.00.01 — теорія та історія культури










АВТОРЕФЕРАТ


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата мистецтвознавства







ХАРКІВ — 2005


Дисертацією є рукопис.



Робота виконана в Харківській державній академії культури Міністерства культури і мистецтв України (м. Харків).



Науковий керівник: доктор мистецтвознавства, доцент

Зборовець Іполит Васильович,

професор кафедри літератури

Харківської державної академії культури



Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, професор

Овчиннікова Альбіна Петрівна,

професор кафедри теорії держави і права

Одеської національної юридичної академії;


кандидат мистецтвознавства, доцент

Чепалов Олександр Іванович,

докторант Національної музичної академії України

ім. П. І. Чайковського, м. Київ


Провідна установа: Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого, кафедра театрознавства Міністерства культури і мистецтв України



Захист відбудеться "16" червня 2005 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.807.01 у Харківській державній академії культури за адресою: 61003, м. Харків, Бурсацький спуск, 4, Малий зал.



З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської державної академії культури (61003, м. Харків, Бурсацький спуск, 4, кімн. 1).



Автореферат розісланий " 14 " травня 2005 р.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ю.І. Лошков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми зумовлена завданнями національного відродження України, які передбачають осмислення на сучасному етапі історії та теорії українського театру, подальший розвиток вітчизняного акторського мистецтва, виявлення його характерних особливостей для того, щоб усвідомити історичні перспективи входження української культури в європейське суспільство.

У новій культурній історичній ситуації вітчизняний театр, як й інші сфери художнього життя суспільства, перебуває у постійному творчому пошуку. Його успішність значною мірою залежить від оптимальної співвіднесеності традицій і новацій в українській театральній культурі. Ця обставина актуалізує увагу науковців до тих яскравих представників сценічного мистецтва, котрі завжди дотримувалися традицій вітчизняної театральної школи, але водночас постійно рухалися вперед, відкриваючи нові обрії професійної майстерності.

Сценічна діяльність Валентини Миколаївни Чистякової (1900–1984) охоплює великий і важливий період становлення й розвитку української театральної культури. Майстерність актриси формувалася під впливом різних течій і театральних шкіл, зокрема діяльності корифеїв українського театру, експериментів Леся Курбаса, художніх відкриттів Мар’яна Крушельницького, творчих здобутків А. Бучми,. Н. Ужвій, І. Мар’яненка, Л. Гаккебуш, О. Сердюка, Д. Антоновича. Все це допомогло виявити непередбачувані можливості її багатогранного таланту.

Вона стала першим інтерпретатором на національній сцені образів, створених Т. Шевченком, О. Корнійчуком, І. Дніпровським, М. Кулішем, О. Островським, О. де Бальзаком, зіграла понад ста ролей різного тематичного змісту й жанрово-стильового спрямування.

В. М. Чистякова розпочала творчу діяльність у період, коли мистецтво актора, на думку К. Станіславського, було недосконалим і позбавлене наукових засад. Видатна українська актриса запровадила в театральну практику нове ставлення до драматургічного матеріалу ролі, увела в арсенал засобів акторської виразності сценічну метафору. Вистави за її участю містили багаті творчі ідеї, відкривали нові перспективи для театрального мистецтва.

В. М. Чистякова не тільки досягла високої майстерності в акторському мистецтві, але й постійно передавала свій досвід молодим як педагог і наставник. Талант актриси визнано далеко за межами України. У роки Великої Вітчизняної війни їй присуджено звання народної артистки УРСР та Узбецької РСР.

Проте для дослідників постать В. М. Чистякової та її власні творчі здобутки лишалися тривалий час прихованими за непересічною особистістю й новаторським талантом Леся Курбаса — чоловіка, однодумця й театрального вчителя актриси. Ім'я В. М. Чистякової згадується в багатьох енциклопедичних виданнях, зіграні нею ролі завжди викликали жвавий відгук у театральних критиків і преси, важливі етапи творчої діяльності частково висвітлені в статтях театрознавців. Однак досі не існує цілісного наукового дослідження про творчий шлях В. М. Чистякової як актриси і педагога з власною системою виховання акторів нової генерації.

Всебічний аналіз проблем нинішнього театрального мистецтва України, вивчення опублікованих матеріалів за темою, бесіди з актрисою, опрацювання її документального архіву, що вперше введено до наукового обігу, осмислення й узагальнення інформаційного масиву переконали дисертанта в доцільності комплексного дослідження художнього феномену В. М. Чистякової.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведено згідно з планом наукових досліджень кафедри режисури Харківської державної академії культури на 2001–2005 рр., затвердженим ученою радою від 23. 02. 2001 р., протокол № 8, і є складовою теми “Становлення та розвиток педагогічних принципів театральної школи Леся Курбаса“.

Мета дослідження – всебічне висвітлення сценічної творчості В. М. Чистякової та систематизація теоретичних і методичних засад її педагогічної діяльності як визначного явища української театральної культури ХХ ст.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі основні завдання:

  • відтворити історію формування акторської школи, метод і стильову манеру В. М. Чистякової, приділивши значну увагу малодослідженому періодові її творчої діяльності, пов'язаному з Молодим театром, Першим державним драматичним театром ім. Т. Г. Шевченка, Кийдрамте і театром "Березіль" (пізніше — Харківський український драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка);

  • виявити характерні риси виконавської майстерності актриси на матеріалі її головних ролей у виставах театру "Березіль", що були здійснені разом з режисерами Лесем Курбасом, Мар’яном Крушельницьким та ін.;

  • дослідити теоретичні й творчі відкриття актриси в галузі сценічної метафори, засоби акторського існування в "зонах мовчання" та мімодраматичних етюдах;

  • визначити характер і спрямованість самостійної праці актриси над роллю (актор як режисер своєї ролі);

  • проаналізувати педагогічну спадщину;

  • окреслити коло естетичних, світоглядних, жанрово-стильових пошуків В. М. Чистякової в акторському мистецтві;

  • визначити на основі аналізу всіх складових театральної спадщини внесок В. М. Чистякової у розвиток театральної культури України.

Об’єктом дослідженняє акторське мистецтво видатної української актриси В. М. Чистякової як невід’ємна частина української театральної культури XX ст.

Предметомдослідженняє творчий метод В. М. Чистякової в його синтезі з концепціями театральної режисури та педагогічними принципами українського театру XX ст.

Методи дослідження. Основу дослідження визначають принципи історичного, діалектичного, проблемно–хронологічного, культурологічного та мистецтвознавчого аналізу різних етапів творчого шляху В. М. Чистякової відповідно до типу театру, особливостей