LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Мистецтво. Мистецтвознавство → Ален Флешер: місце автора медійного проекту у просторі сучасної культури

№ 10/2005 3 АЛЕН ФЛЕШЕР:М ІСЦЕ АВТОРАМ ЕДІЙНОГО ПРОЕКТУ У ПРОСТОРІ СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРИ АлфьороваЗ .І. Харківська державна академія культури Анотація. Аналізуються місце та функції автора медійного проекту у просторі сучасної культури (на прикладі виставки Алена Флешера ``Світло і час''). Ключові слова медійний проект, візуальне мистецтво, проблеми автора, постмодерн. Аннотация. Алферова З.И. Ален Флешерместо автора медийного проекта в пространстве современного искусства. Анализируются место и функции автора медийного проекта в пространстве современной культуры (на примере выставки Алена Флешера ``Свет и время''). Ключевые слова медийный проект, визуальное искусство, проблемы автора, постмодерн. Summer. Alfyorova Z.I. Alain #lesher a place of the author media-art the project in space of the modern art. This article is dedicated to the basic functions and place of author of media-art project in realm of modern culture (exhibition ``Light and Time'' of Alain #leischer). Key words media-art project, visual art, problems of the author, a postmodern. Постановка проблеми. Ужовтні-листопаді 2005 р. Французький центр в Києві презентував виставку медійних проектів відомого майстра візуальних мистецтв, директора не менш відомої Національної школи-студії сучасного мистецтва Ле Френуа, Алена Флешерапідназвою ``Світло і час''. Самецяцікава виставка спонукала знову звернутись до проблеми автора в постмодерній культурі. Широкий розвиток та поширення доступу до комунікаційних і комп'ютерних технологій і в Україні зробили можливим їх застосування у різноманітних сферах, враховуючи і мистецтво.З араз наша країна знаходиться напередодні розвитку медіа мистецтва, що робить творчий доробок Алена Флешера цікавим не тільки для українських художників, але й для дослідників медійної сфери. Ален Флешер - митець, режисер, письменник і фотограф. Народився в 1944 р. у Парижі. Живе і працює у Парижі, Римі та Туркуені (де створює Ле Френуа). Отже, звернення до проблеми автора, в даному випадку автора медійного проекту, вважаємо актуальним. Відомо, що у постмодерній культурі ім'я автора здобуває зовсім інший статус: при зберіганні усіх параметрів індивідуалізації (адже ім'я автора зберігає всі характеристики імені власного), ім'я автора скоріш пов'язує власне ім'я не стільки із персоною, скільки з текстовим масивом, що адресується цій персоні. А оскільки ми говоримо про автора саме у постмодерні, то до Алена Флешера це має безпосереднє відношення. Віс ник ХДАДМ 4 Аналіз дослідницьких публікацій. Через недостатню дослідженість цього аспекту проблеми як у вітчизняній, так і в англомовній літературі слід зосередити увагу не тільки на власне постаті відомого французького митця, але й визначитися із місцем автора медійного проекту в сучасній візуальній культурі взагалі. Проблема автора і сучасному філософському і культурологічному дискурсі пов'язана з працями М.Фуко, С.З онтаг, Ф.Джеймісона, Р.Барта та інших. В мистецтвознавчому дискурсі цій проблемі присвячено теоретичні роботи М.Бахтіна, М.Кагана Міхалковіча В.І та інших. Джерельною базою для написання статті стали як проекти, презентовані Аленом Флешером у Києві, так і опис інших проектів майстра, що були здійсненні у школі-студії Ле Френуа [7; 8; 9]. М етою статті є визначення місця автора медійного проекту у просторі сучасної культури. Розуміючи автора ``не як індивіда, що говорить, а як принцип єдності письма'' (М.Фуко), ми прагнемо розглядати Алена Флешера як фігуру, що характерна для способу існування і функціонування різних дискурсів, як французької, так і світової спільноти. Завдання ѕ на основі порівняльного аналізу: · Надати характеристику основних текстових масивам, на які спирається митець-постмодерніст Ален Флешер · виявити центральні функції автору медійного проекту в сучасній культурі; · визначити типологію такого автора. Робота виконана за планом НДР ХДАК. Результати роботи. Виставка Алена Флешера, яка була показана в Києві складалась з трьох рівновеликих частин: фотографій-картин ранніх робіт, що надсилали нас до модерного конструктивізму і сюрреалізму, новітнього фотографічного проекту та кількох мультімедійних проектів. Саме така організація виставки дозволяє проаналізувати певний масив заявлених візуальних текстів -- сколків еволюції сучасного візуального мистецтва. Перша частина ``Світла і часу''- фотографії-картини раннього Флешера зображують різні варіанти графічних фігур(кіл, ліній, трикутників, спіралей тощо), які розташовані автором у певному порядку на площині фотографії-картини. ображення, як вже було зазначено, відсилають нас до зразків модерного конструктивізму в живопису і кіно. Програмна відмова від традиційної ``ідеології холсту'', орієнтує художника-фотографа Флешера на моделювання спочатку геометричних візерунків (тут можна посилатись на цитування Флешером живописних робіт Р.Делоне, наприклад його № 10/2005 5 ``Диск, першийнеоб'єктивний живопис'',1913; та інші роботи), а потім і на творіння візуальних колажів. Візуальні цитати з робіт Фернана Леже, до речі, були визнані і самим митцем під час презентації. Творчість самого Фергана Леже (особливо його кінематографічні опуси) є категоричним запереченням усієї попередньої візуальної традиції. Авангардний текст конструктивістів орієнтував читача на інтертекстуальні інтерпретації, при цьому блокуючи саму інтертекстальність. І якщо літературний текст, навіть авангардний, був ще пов'язаний з авторською інстанцією, то текст кінематографічний (враховуючи і ``Механічний балет'' Ф.Леже) виробляє фотографічний текст ``із заниженим ``індексом'' авторства'' [6, c.139]. Посилаючись на французького дослідника А.Накова, М.Ямпольський звертає увагу на особливість візуальних текстів Леже: ``психологічні і теоретичні передумови привели Леже до творіння образів-предметів на противагу образам-міфам''[6, c.206]. Саме ця особливість візуальної творчості конструктивістів стала джерелом для появи у постмодерній художній практиці автора- instraurateur (М.Фуко), тобто автора ``другого порядку'', який, своєю творчістю створює можливість появи не тільки інших текстів в межах жорстко конституйованого типу дискурсу, але і принципово інших текстів, які, з одного боку, можуть входити у конфлікт з попереднім масивом,