LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Мистецтво. Мистецтвознавство → Аналіз зв'язку сучасної архітектури та орнаментального мистецтва: культурологічний аспект

35 АНАЛІЗ ЗВ'ЯЗК У СУЧАСНОЇ АРХІТЕК ТУРИ ТАОРНАМЕНТАЛЬНОГОМИСТЕЦТВА: К УЛЬТУРОЛОГІЧНИЙАСПЕК Т Лоліна Н.А . Київський національний університет будівництва і архітектури Анотація. Сприймання сучасного архітектурного середовища сучасною людиною. Історичний ритм сучасності. Культурологічний момент розуміння сучасного архітектурного середовища у ланках діалогу культур. Культурний діалог та діалог культур. Орнаментальність як підхід до сучасного рішення архітектурних питань в розробці та устаткуванні навколишнього середовищі (на прикладі середовища міста).К лючові слова: сучасна людина, архітектурне середовище, історичний ритм, орнаментальність, діалог культур, культурний діалог. Аннотация. Лолина Н.А. Анализ связи современной архитектуры и орнаментального искусства: культурологический аспект. Восприятие современной архитектурной среды современным человеком. Исторический ритм современности. Культурологический момент понимания современной архитектурной среды в границах понимания его как диалога культур. Понятие культурного диалога и диалога культур. Орнаментальность как современный подход в разработке и исполнении окружающей среды (на примере городской среды). К лючевые слова: современный человек, архитектурная среда, исторический ритм, орнаментальность, диалог культур, культурный диалог. Annotation. Lolina N.A. The analysis of communication of modern architecture and ornamental art: cultural aspect. For a public consideration is proposed the scientific article that's made out the cultural analysis of the problematic question of the connections between ornamental Art and architecture in contemporary. The present human perception of environment. The historical rhythm of the present. The point of cultural dialog and dialog of cultures. Ornamental approach as a way to the present solution of architectural questions in design and execution of environment (on example of cities surrounding), was written by Lolina N.A. Key words: philosophic-aesthetics analysis, cultural analysis, present human being, architectural environment, historical rhythm and time, dialog cultural and dialog of cultures, ornamental approach. ``Так, по край ней мере, говорит нам истина сегодняшнего времени, требующая более тонкого выбора, более революционной формы примирения с дей ствительностью'' (Лифшиц М.А.). Постановка проблеми.А наліз останніх досліджень і публікацій. Сучасний період існування образотворчого мистецтва характеризується невпинно зростаючою зацікавленістю духовною та естетичною культурою суспільства. Як зазначає В.С. Біблер: ``Итак, 36 во-первых, в ХХ веке (в канун нового тысячелетия) культура сдвигается в эпицентр всех иных человеческих деяний, или -- иначе формулируя, - все наше бытие (быт -- мысль -- сознание -- социальность - духовность) сдвигается в средоточие культуры'' (2, с.233). Трохи пізніше, він доповнює: ``Скажу резче -- в ХХ веке именно сдвиг искусства и культуры в целом к истории своего возникновения есть особый существенный социальный и гуманитарный импульс'' (там само, с.240). Направленість сучасної людини на більш докорінно- повне та скореговано-чітке концептуальне знання оточуючого світу, з відповідними сучасності ідеями та речами, піднімає актуальне питання зміни попередніх традиційних підходів до вирішення архітектурних проектів та до сприймання цих проектів загалом людей. А ктуальність цих змін підпорядковується також появі та наявності актуальної на наш час зміни культури, частиною якої саме і виступає мистецький доробок людства. В архітектурі, що є невід'ємною її частиною, важливою стає проблема розробки виразних архітектурних художніх рішень, беручи за основу національні традиції, що здавна закладені в синтезі архітектурного та декоративно-прикладного мистецтва, які б органічно поєднувалися з сучасними будівлями та спорудами існуючих забудов та з пам'ятками архітектури. Окрім того, важливими чинниками стають запозичення та використання міжнародних стандартів та сучасних тенденції, що, безперечно, впливають на розвиток сучасної архітектурної культури України. В якості основних питань, що постають перед сучасним митцем та архітектором можна назвати: реставрацію пам'яток, збереження архітектурного обміну інших міст, зростання виразності інтер'єрів та екстер'єрів. Також, постає актуальною проблема підготовки фахівців у галузі художньої творчої діяльності, з узгодженим та впорядкованим знанням історії мистецтва, умов та закономірностей існування творчого процесу, психологічних аспектів впливу на людину об'єктів творчої діяльності. А ле перш ніж провести аналіз поставленої проблеми, а саме, доцільності зміни підходів до розуміння, розробки та виконання сучасного архітектурно-декоративного оточення людини, постає питання, чи є це, насправді, актуальним і чи є в цьому потреба. При цьому, ретельний аналіз та розсуд сучасного стану архітектурного надбання на теренах сучасної України (надалі, автор буде більш-менш посилатися на досвід спостереження Київської забудови) приводить до сумної думки про втрату сучасною архітектурою не лише шляхетної традиційності, що має свої корні в 37 давніх зв'язках з народною архітектурою, а також загубленість вирішеності та сталості архітектурного стилю, що мав би устатковувати до купи сучасні архітектурні витвори мистецтва. Це, нажаль, звідує не лише про втрату художнього стилю як такого, а також про втрату культури в сучасній Україні. Як зазначає Хренов Н.А .: ``Многие исследователи полагают, что стиль -- это не только стиль искусства, но и культура в целом''. Тобто, мова йде про доцільну переоцінку цінностей, можна сказати не стільки художнього існуючого стилю, а міжконфесійно-культурної реальності. Мова йде також про зміни ідеалів, про втрату ідеалів, що несуть закладені в собі принципи та закони, що об'єднують представників окремої культурологічної доби. Як зазначає Голубєва Л.Н. в своїх численних філософських дослідженнях: ``... когда идеалы сменяются установкой на выживание за счет возвращения к элементарным, почти биологическим формам ``жизни тела'' в толпе -- некоем скоплении разрозненных индивидов -- разобщенных безликих атомов''. Отож, зіткнення різних культур та традицій багатьох епох є також свідоцтвом проповернення до ``початків'', до першоджерельних основ організації мистецтва та мистецьких здібностей людини. До аспектів, що послугували причиною та передмовою формування мистецького виду життєдіяльності та відокремлення його в окремий прояв культури. Як зазначав М.М. Бахтін: ``(В культуре) каждое частное явление погружено в стихию первоначал бытия'' (1, с.361). Ця початковість, яка притаманна синтезу сучасної архітектури та декору, несе в собі також характеристики ігрової та формальної бази формування. (Тематика ``ігрового початку'', хоч і є цікавою темою, але, все ж таки, не входить у контекст нашої обраної теми). Стосовно ж формальності, говорячи про це, мається на увазі те, що форма не превалює над змістовною частиною сучасного мистецького доробку, а те, щоформа також несе доповнюючи характеристики змісту. Існує велика ймовірність того, що сучасне мистецтво прямує до так званої та багато очікуваної гармонізації складників результату художньої діяльності сучасної людини -- змісту та форми. Таке формальне рішення було характерним для мистецтва первинних часів ( дивись дослідження О.Н. Бадера,А .П. Окладнікова, Я.Я. Рогинського,А .Д. Столяра,А .А . Формозова, Б.А . Фролова), а також для мистецького надбання кожної культурної епохи в період її зародження (див. роботи М.С. Кагана,А .А . Радугіна та ін). Сучасний період, якщо аналізувати його з культурологічного боку, ставить перед науковцями саме основне та загально-установче 38 питання -- чи справді зміни, щопритаманні нашому часу символізують початок нового культурного етапу в розвитку людства. Чи наш час -- початок ХХІ ст. продовжує, так названу, ``безкультурну'' культуру ХХ століття? Продовжує той етап, що був названий О.Мандельштамом ``дебри культуры'', той ``хаос,