LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Мистецтво. Мистецтвознавство → Аналіз семантики мотивів угорського орнаменту в контексті світової системи знаків

АНАЛІЗ СЕМАНТИКИ МОТИВІВ УГОРСЬКОГО ОРНАМЕНТУ В КОНТЕКСТІ СВІТОВОЇ СИСТЕМИ ЗНАКІВ

Коприва А.Т.

Львівська академія мистецтв.


Анотація. У цій статті розглянуто: семантику мотивів – як основний засіб комунікації у народному мистецтві; основні мотиви угорського орнаменту в контексті світової системи знаків; зміст та значення їх в угорській культурі; значення кольору в народному костюмі та вишивці угорців.

Ключові слова: семантика, пластика, стилізація, мотив, значення, орнамент.

Аннотация. Коприва А.Т. Анализ семантики мотивов венгерского орнамента в контексте мировой системы знаков. В этой статье рассматривается: семантика мотивов – как основное средство коммуникации в народном искусстве; основные мотивы венгерского орнамента в контексте мировой системы знаков; смысл и значение их в венгерской культуре; значение цвета в народном костюме и вышивке венгров.

Ключевые слова: семантика, пластика, стилизация, мотив, значение, орнамент.

Annotation. Kopryva A.T. The analysis of the semantics of the motifs of the hungarian ornament in the context of the world sign syistem. This article deals with: the semantics of the motifs as the main mains of communication in the folk art; the main motifs of the Hungarien ornament in the context of the world sign system; their contents and meaning in the Hungarien culture; the meaning of colour is the national costume and embroidery of the Hungariens.

Key words: semantics, plastics art, stilization, motif, meaning, ornament.


Вступ.

Орнамент слід розглядати не тільки, як результат творчої праці, а як декоративну мову того чи іншого суспільства, яка несе певний зміст, закодовану інформацію та функцію. Дослідженнями цих категорій в мистецтві займається наука – семантика. Для розвитку даної науки в Європі дуже важливе значення набули дослідження у сфері комунікаційних форм людини. На основі англосаксонських соціологічних матеріалів виявляється, що комунікація – це існуюча форма вираження в суспільстві (1). Звичайно колись цей термін використовувався в суто технічній термінології, потім активно використовували його в суспільствознавстві, але зараз має дуже важливе місце і в мистецтвознавстві. Комунікаційний процес функціонує по такій схемі:










Якщо людина хоче передати інформацію то вона вибирає якусь форму вираження, тобто надає цій інформації оболонку (кодує), потім за допомогою різноманітних засобів доносить її адресату, який розкриває зміст цієї інформації (розкодовує). Науковці працюючі в напрямку дослідження різних культурних явищ, які виникали у суспільстві, ще в тридцятих роках прийшли до висновку, що кожний невеликий акт у поведінці суспільства, та всі культурні явища залежать від результатів комунікацій: їх активності та пасивності, грамотності та в умінні ефектно передати зміст інформації. Ці процеси характерні для всіх видів діяльності людини. У народному мистецтві це явище прив’язано до сприйняття краси, естетичного смаку та чуття. Процес кодування тут проходить у формі стилізації реальних об’єктів та об’єктів сформованих уявою людини. Ці форми стилізації в різних культурах проявлялись по своєму, так само як і мова та письмо. Люди, які жили в суспільстві із власними культурними традиціями не завжди розділяли естетичні погляди іншого суспільства. Це пов’язано з тим що в кожному суспільстві формуються свої критерії оцінювання, які стають в процесі розвитку мистецтва того чи іншого етносу нормативними.

Зміст мотивів орнаментики, їх походження та філософське підґрунтя являються найважливішими критеріями не тільки для дослідження семантики, але і для аналізу культури угорців в цілому. Нажаль у даний час однією із найважливіших проблем є - недостатня кількість інформації про даний предмет наукового дослідження, за рахунок втрати семантики декору ще на початку XIX століття. Вийти із складної ситуації допомагає аналіз народного фольклору, міфології, традицій та народних казок, в яких час від часу зустрічаються описи та значення деяких важливих мотивів.

Текст статті.

Символи завжди народжувались за допомогою підсвідомої стилізації та спрощення форм предметів про які хотіли передати інформацію (2). Це робилося за допомогою виокремлення тих рис, які найбільш чітко виділялися в характері предмета чи істоти. Розглянемо деякі найпростіші геометричні мотиви. Крапка ніби в собі несе найменший об'єм інформації, але ритмічне чергування крапок ми знаходимо вже в декорі первісних людей, цей мотив мав також дуже суттєве значення в орнаментиці стародавнього Китаю та Ірану. Мотив звичайної лінії відігравав важливе значення у всіх культурах, в деяких випадках вона символізує межу між земним та підземним царствами, а десь зображує дно моря над яким, як правило, розташовувались мотиви набігаючої хвилі або варіанти різних видів меандрів. Останні були характерні в орнаментиці України, наприклад Мізинські браслети, один із них пишно декорований меандровим орнаментом, належить до унікальних зразків прикладного декоративного мистецтва стародавньої Європи, аналогії яким поки що невідомі (3,4,5). А у античні часи - в орнаментиці стародавньої Греції, так як в житті греків дуже важливу роль відігравав бог моря - Посейдон, накликаючи на всіх страх своїми штормами та бурями. Ромбо-меандрові мотиви вважаються одними з найперших, які були в пізньо-палеолітичному мистецтві символом мамонта-блага. Пізніше в землеробських культах Європи, зокрема в Україні він виступає символом родючості. Мотив рівностороннього квадрату в трипільській культурі означає землю та засіяне поле, яке було поділено лініями по горизонталі та вертикалі. Також він був дуже поширеним в стародавньому Китаї, де символізував землю, яка має чотири кінці, цей квадрат вписували в коло, яке було символом безкінечного простору, неба (місцем, де розташовані хмари, грім та зорі). Таке саме значення мотив ромбу має і в культурі тюркських народів, про що свідчать їхні стародавні клинописи . З мотивом кола також дуже щільно пов'язаний мотив хвильки (6), який був у стародавньому Єгипті символом постійного руху води, без якої існування є неможливим. Тобто він являється символом життя. Цей мотив оздоблює портали Романських храмів епохи Середньовіччя, де в зображеннях сцени життя в раю символізує живу воду. Хрести різних форм та свастика були символом вогню та сонця, вони найчастіше зустрічаються у скандинавських, слов'янських та іранських народів. Цей мотив на початку вписували в коло, яке у вишивці з часом трансформувалося у ромб, багатокутник, квадрат.

Давні стилеві ознаки в угорській народній вишивці, так само як і в дворянському мистецтві, носять візантійський, романський та готичний характер (8), який продовжується впливом ренесансу та турецької культури, Відомо, що взаємовпливи культур між Угорщиною та сусідніми країнами просліджуються і в інших сферах мистецтва поезії, музиці, танцях та ін.. Угорці, як і всі інші народи не тільки переймали традиції сусідніх культур, але і самі впливали на окремі процеси. Часто їхні узори перевантажені та заповнюють майже всю площину одягу або побутового виробу. Рослинний орнамент та фігурні мотиви наївно стилізовані та зовсім не відповідають вимогам дворянського мистецтва, а в кольорі вони линуть до класичної чистоти, що повністю відображає філософію мислення та світогляд угорських селян Закарпаття. У вишивках в основному використовуються чисті кольори: червоний, синій, зелений, а пізніше чорний та жовтий.

Червоний колір завжди асоціювався в угорців із кров'ю а також символізував літо, радість та життя. Він мав оберегову функцію. В комітаті Берег найчастіше червона вишивка зустрічається на рушниках та в жіночому одязі. Цікаво, що у західному Поліссі (північні райони Волинської і Рівненської областей, тапівденно-західні райони Білорусі) одяг і рушники, оздоблені тканням, а також вишивкою нитками червоного кольору. Також угорці до тепер мають звичай пов'язувати червону нитку на руку дитині проти "врікання", ця традиція побутує і зараз, відома вона і в українців (9).

Зелений колір був символом пробудження