LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Мистецтво. Мистецтвознавство → Дисципліна "Поетика архітектурно-предметного середовища" у світлі концептуального проектування національного стилю в архітектурі та дизайні

візуального сприйняття, композиція, евристика, філософія мистецтва, псих ологія, арх ітектурне проектування, етно- національні джереладизайнуХХ століття. Загальна мета курсу --- подати студентам магістрам теоретичні та практичні засади виявлення й формування поетики образу, для розвитку здатності поетичного (асоціативно-образного) мислення студентів і ви овання у ни розуміння національного стилю в ар ітектурі та дизайні предметного середовища. Тобто студент має можливість: - засвоїти категорійно-поняттєвий апарат теорії поетики як концептуального проектування ар ітектурно-предметного середовища (поетичного образотворення) в системі ``нація---- ноо-семіосфера''; - ознайомитися з словником асоціативно-образного і смислового тлумачення форм ар ітектурно-предметного середовища, укладеного завдяки проведеному лінгвістично-семіотичному аналізу мовної картини ар ітектурно-предметного середовища і вміти впорядковувати індивідуальні інтерпретації у національні і загальнолюдські ар етипи; - виявляти національний семіотичний статус предметно- просторови форм в середовищі до рівня символу і вміти формувати символьно-знакові системи, які вирізняються певними етнорегіональними формотворчими або смисловими особливостями; - знати філософсько-естетичні критерії оцінки поетичного образу і вміти виявляти його поетику; - оволодіти теоретичними основами формування поетичного образу, і водночас основами формування пієтичного та сакрального простору; Вісник ХДАДМ № 4/2006 36 - вміти проводити семіотичний аналіз (філософський, естетичний, структурний) творів арх ітектури, мистецтва та промислового дизайну на основі семіотичних принципів; - вмітивиявлятигенотипно-фенотипнух арактеристикуарх етипного образу, їх морфотипи,щослужатьконструктивними сх емами,яків свою чергуформуютьнаціонально-культурнімоделісвітоглядних формбуття; - отримати навики втілення національно-культурних моделей світоглядних форм буття у проектуванні арх ітектурно-предметного середовища. Наоснові із поставлених завданьпропонуєтьсялогічно-послідовна сх ема побудови курсу в таблиці №1 --лекційні заняття, №2 практичні заняття Таблиця№1 Лекційні заняття № п/п Назвит емт а їх розширений зміст Кількіст ь годин 1 2 3 1 Тема №1 Генезис поня ття поетики в мистецтві. Поетикая к теорія творення національного стилю в архітектурно-предметному середовищі. Розширений зміст. Ес е ичне знання XXс ., с ильові енденції сучасної дизайн-куль ури (пози ивні і нега ивні с орони).Іс оріографія дисципліни пое ики. Генезис поня я пое ики в мис ец ві. Поня я про предме : ``Пое ика архі ек урно -предме ного середовища''. Ме а а завдання предме у пое ики в сис емі фахової підго овки архі ек орів і дизайнерів: 1) як наукової еорії а пр ак ики концеп уального проек ування і гармонійного освоєння сві у, 2) як ме одики семіо ичного аналізу а дослідження ворів архі ек ури і ми ец ва 3) як емпірики лумачень. Он ологічна пое ика. Предмеа об'єкпое ики. Прак ики проек ування прос ору середовища інших національних сві оглядних сис ем сві оус рою. Пое ика образу а її `` ри ки и'': ес е ика (досконале чу єве сприйня я), е ика (моральні цілепокладання), семіо ика (орієн ація смислу образу об о свідомос і Душі людини на релігію, віру в Іс ину). 2 2 Тема №2 Методи та методики ви вленнпоетики архітектурно-предметного середовища. Розширений зміст. Ме од іконологічного аналізу (за Є.Панофським), ме одології герменев икияк прак ичної філософії (X.-Г.Гадамер, П.Рікер), ме од феноменології, ме од деконс рукції-реконс рукції, лінгвіс ичний а с рук урний аналізи (приницип аналогії прос ору з лінгвіс ичними с рук урами): слова-первні як сакрально-лінгвіс ичний смисл поня я (поняття моносемантики в полілексичній системі, поняття про трирівневе словесне дерево з жіночим та чоловічим принципом, поняття про профанний, культовий/пієтичний та сакральний простори. Визначення ієрархії семіотичного статусу предметно- просторової форми, явища). Ме одика виявлення пое ики образу архі ек урно-предме ного середовища (поняття про метапоетику, автопоетику, міфопоетику). 2 Дизайн про сто ро во -предметно го середо вища 37 1 2 3 3 Тема №3 Поетичний образ архітектурно-предметного середовищая к національний феномен. Розширений зміст. Е нопсихічний феномен пое ичного мислення. Філософсько-ес е ичні кри еріїї виявлення пое ичного образу архі ек урно-предме ного середовища. Ка егорії образу: архі ек урний, художній, пое ичний. Пое ичний образ як національний феномен а його кореля и: сакральний, духовний образ. Поня я смислу і змислу а інші взаємопов'язані ка егорії пізнання (ідея, монада (Пла он), фанерон (Ч.Пірс)). Подвійна природа пое ичного образу: 1)особис е бу я; 2)спосіб бу я при ін енціональному напрямлені свідомос і а ін ерпре ації. Параме ри пое ичного образу (фізичний, психічний, духовний). 2 4 Тема №4 Будова поетичного образу. Розширений зміст. 1) Образ, символ, знак -- структурно-семантичні ка егорії пое ичного образу (образно-символьно-знакова семан ична с рук ура). 2) Архетип, генотип, фенотип -- структурно-морфологічні (морфотипні) категорії поетичного образу. Поня я про архе ип (першообраз), ( ео)гено ип (мисле-словообраз), а фено ип як с рук урно- морфо ипні формо ворчі складові пое ичного образу. 2 5 Тема №5 Символ -- духовний параметр образу і основа твореннпоетичного образу. Розширений зміст. Логічний аналіз поня я символ. Види символів. Поня я про прасимвол (Шпенглер) як основу куль ури кожної нації. С ановлення смислів символу на основі семіо ичних принципів о ожнос і а про ис авлення. Три мови розкри я діапазону смислів символу. Класифікація смислових значень: 1) еоре ично-універсальна мова, 2) природи а людини, 3) соціально-побу ова мова. Закони формування символічної дійснос і. 2 6 Тема № 6 Пон ттпро знак к носіінформації. Первинні знакові системи та вторинні моделюючі знакові системи. Розширений зміст. Типи знаків. Будова знаку ( рику ник Фреге). Денно ація а конно ація. Знакове предс авлення символу. Поня я про суперзнак, знакову сис ему, код (приклад сис емних відповіднос ей розкри я смислу звукообразу),