LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Мистецтво. Мистецтвознавство → Анатоль Вахнянин і становлення музичного професіоналізму в Галичині (друга половина XIX - початок XX ст.)

21


Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені

М. Т. Рильського НАН України




Горак Яким Романович



УДК 78.03 (477) „18/19”+ 78.07


Анатоль Вахнянин і становлення музичного професіоналізму в Галичині (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)

17.00.03. - музичне мистецтво

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства



Київ 2003


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України

Науковий керівник

Доктор мистецтвознавства, професор

Пархоменко Лю Олександрівна

провідний науковий співробітник ІМФЕ НАНУ



Офіційні опоненти

Шамаєва Кіра Іванівна, доктор мистецтвознавства, професор НМАУ ім. П.Чайковського

Івченко Лариса Василівна, кандидат мистецтвознавства, науковий співробітник відділу ЦНБ ім. Вернадського


Провідна установа

Харківський державний інститут мистецтв ім. І.Котляревського



Захист відбудеться „ 3 ” липня 2003 року о 16.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.227.01 в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України (01001, м. Київ, вул. М.Грушевського, 4)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Рильського НАН України.

Автореферат розісланий 2 червня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Микитенко О.О.







Загальна характеристика роботи

Наприкінці ХІХ століття в українській культурі з’являється новий тип митця – універсала з величезною працездатністю і енциклопедичними знаннями, багатством інтересів у різних ділянках мистецтва і науки.

Таким був і Анатоль Климентович Вахнянин (1841-1908). Композитор, диригент, співак, громадський діяч, політик, літератор, засновник ряду культурно-просвітницьких інституцій – ці об’ємні поняття окреслюють універсальність його діяльності. Актуальність пропонованої роботи полягає у об’єктивному і різнобічному вивченні діяльності митця, що є малодослідженою в історії української музики й музичної культури, її зв’язків з іншими ділянками суспільно-духовного життя нації. Робота пов’язана з плановими розробками ІМФЕ ім. М.Рильського.

Об’єктом дослідження є музична культура в Галичині, що розкривається крізь призму творчості і діяльності однієї яскравої особистості. Предметом дослідження є багатостороння діяльність Вахнянина, а метою роботи – простежити становлення музичного професіоналізму в Галичині і роль Вахнянина в цьому процесі.

Шлях до поставленої мети полягає у вирішенні таких завдань:

  • Окреслення місця і здобутків Вахнянина в українській культурі .

  • Комплексна характеристика його композиторської творчості.

  • Систематизація його поглядів на різні царини музичного мистецтва (фольклор, духовну музику, музичну естетику, теорію музики).

  • Виявлення взаємодії композиторської та музикознавчої праці.

    Наукове вивчення різносторонньої діяльності Вахнянина є недостатнім. Досі немає монографічного дослідження з повним її висвітленням, відсутня науково опрацьована бібліографія його творів. Існує декілька досліджень присвячених окремим ланкам діяльності Вахнянина (літературної – в „Історії літератури руської” Огоновського, громадсько-політичної – у монографії та статях Т.Батенка, композиторської – у статті Людкевича та брошурі Гриневецького), а також принагідні згадки у музикознавчих працях М.Загайкевич, Л.Кияновської, другому та третьому томах академічної шеститомової „Історії української музики”). Джерелами даного дослідження є мистецький доробок Вахнянина, періодика, архівні матеріали, та друковані автобіографічні матеріали.

    Панівним методом дослідження є джерелознавчий метод, застосування якого дозволяє залучити тогочасний архівний матеріал і цілісно охопити діяльність митця. Для характеристики музичної спадщини використано музично-стильовий і структурний аналіз музичного матеріалу.

    Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:

    • вперше в межах монографічного дослідження подано цілісну характеристику діяльності Вахнянина у всій її багатоманітності;

    • введено в обіг і детально проаналізовано невідомі архівні матеріали та твори композитора, віднайдені у фондах бібліотек і архівів (обробки народних пісень, гімни і кантати).

    • систематизовано теоретичні та естетичні погляди Вахнянина на різні царини музичного мистецтва, що дало змогу розкрити зв’язок і взаємовпливи композиторської та музикознавчої праці;

    • науково обгрунтовано нову систематику його музичної спадщини.

    Практичне значення отриманих результатів полягає у їх впровадженні в навчальну практику (в курсах історії української музики, культурології). Робота спрямована на корекцію ставлення до спадщини Вахнянина і докорінну переоцінку її значення.

    Складові пропонованої роботи були апробовані в доповідях, виголошених автором на П’ятій (Ряшів, Польща, 1999) та Шостій (Коломия, 2000) міжнародних наукових сесіях “Musica Galiciana”, в рамках засідань музикознавчої комісії на Десятій (березень 1999), Одинадцятій (березень 2000), Дванадцятій (березень 2001) та Тринадцятій (березень 2002), Чотирнадцятій (березень 2003) сесіях Наукового Товариства ім. Т.Шевченка у Львові, на ІІІ (Київ, березень 2001р.), IV (Київ, березень 2002р.) та V (Київ, березень, 2003) Всеукраїнській науково-теоретичній конференції “Молоді музикознавці України”, наукових конференціях “Мистецтво молодих –2001” (Львів, вересень 2001) та „Мистецтво молодих – 2002” (Львів, вересень, 2002), Міжнародній науковій конференції до 250 – річчя Дмитра Бортнянського (Львів, листопад 2001), Всеукраїнській науковій конференції “Родина Колессів у духовному та культурному житті України кінця ХІХ – ХХ століття (з нагоди 130-річчя від дня народження академіка Філарета Колесси” (Львів, листопад 2001), Науково-теоретичній конференції „Микола Лисенко та українська композиторська школа” (Київ, квітень 2002). Дослідження обговорювалося на двох засіданнях музикознавчої комісії ІМФЕ ім. М.Рильського.

    Дисертація обсягом 169 сторінок складається зі Вступу, двох частин та Висновків. До роботи долучено Список використаної літератури (158 найменувань) та Додатки (15 нотних прикладів і Хронологія життя та творчості Вахнянина).








    Зміст роботи


    У вступі обґрунтовується актуальність, об’єкт та предмет дослідження, мета, завдання, методи дослідження, наукова новизна,


  •