LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Мистецтво. Мистецтвознавство → Абстракціонізм в контексті культуротворчих процесів ХХ століття (естетико-мистецтвознавчий аналіз)

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА







ЄМЕЛЬЯНОВА ТЕТЯНА В‘ЯЧЕСЛАВІВНА


УДК: 75.01:7.038


АБСТРАКЦІОНІЗМ В КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРОТВОРЧИХ ПРОЦЕСІВ ХХ СТОЛІТТЯ (ЕСТЕТИКО-МИСТЕЦТВОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ)


Спеціальність 09.00.08 - естетика





Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук








Київ-2002






Дисертацією є рукопис


Робота виконана в Київському університеті імені Тараса Шевченка на кафедрі етики, естетики та культурології філософського факультету


Науковий керівник:

доктор філософських наук, професор

ЛЕВЧУК Лариса Тимофіївна

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

завідуюча кафедрою етики, естетики та культурології


Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор

ПЕТРОВА Ольга Миколаївна

Національний університет “Києво-Могилянська Академія”,

професор кафедри культурології та археології



кандидат філософських наук, доцент

ФЕДОРОВА Ірина Ігорівна

Національний технічний університет України (КПІ),

доцент кафедри філософії



Провідна установа: Інститут філософії НАН України ім. Г.С.Сковороди, м. Київ.





Захист відбудеться “27” червня 2002 р. о15-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.28 при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 330



З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, зал № 12





Автореферат розісланий “23” травня 2002 р.




Вчений секретар

спеціалізованої ради Шинкаренко О. В.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Завершення ХХ століття закономірно викликає бажання проаналізувати і оцінити зроблене у цей історичний період, підсумувати його надбання й прорахунки, виокремити найвиразніші прояви творчих пошуків, значення яких обумовлює подальший розвиток духовної культури людства. Непересічним явищем культури ХХ століття є, на наше глибоке переконання, абстракціонізм – мистецький напрямок, який не лише за часом співпадає із зазначеним періодом, а має самоцінне і самодостатнє значення в сучасній культурі і стає підгрунтям для наступних художніх експериментів.

Серед численних мистецьких напрямків ХХ століття абстракціонізм посідає особливе місце. Започаткований в теоретичному і мистецькому аспектах видатним діячем російської культури В.Кандинським, абстракціонізм досить швидко перетворився на інтернаціональне об’єднання європейських митців, в якому помітну роль відігравали українські живописці. З утвердженням незалежності України відкрилися широкі можливості для усунення “білих плям” у вивченні художнього процесу початку ХХ століття – періоду становлення й помітного розвитку нових тенденцій в українському мистецтві. У зв’язку з цим більш глибокого й предметного вивчення потребує як проблема традицій, адже абстракціонізм має виразні іконографічні витоки, так і новаторства, - тогочасна дійсність породила жанрове і стильове різнобарв’я, багатство образотворчих засобів.

Актуальність естетико-мистецтвознавчого аналізу абстракціонізму пов’язана із значною теоретичною спадщиною В.Кандинського та інших представників початкового етапу становлення і розвитку цього мистецтва, яке, з одного боку, відображало певні культурні тенденції кінця ХІХ – початку ХХ століття, а з другого – саме формувало тогочасний культурний простір. Абстракціоністи обґрунтували нове розуміння змісту, форми, образу твору, намагалися “вписати” в контекст історичної традиції - як її новий зріз – проблему кольору, самостійним об’єктом вивчення зробили актуальну й до сьогодні ідею синтезу мистецтв. Усе це робить доцільним естетико-мистецтвознавчий аналіз абстракціонізму як непересічного явища культури ХХ століття.

Ступінь наукової розробленості проблеми. Різні аспекти історії та теорії абстракціонізму викликають постійний дослідницький інтерес, що знайшло своє відображення у значній кількості різноманітної літератури. Водночас аналіз абстракціонізму потребує уваги до фундаментальних, узагальнюючих досліджень в галузі культури. В поле цих досліджень входить широке коло питань, пов‘язаних з процесом “культуротворення”, адже кінець ХІХ – початок ХХ століття позначені широким теоретичним інтересом до проблем культури, зокрема, спробами обгрунтування нових моделей розвитку певних типів культури (Е.Дюркгейм), введення в контекст аналізу культури питань, пов‘язаних із її морально-етичними аспектами, співвіднесення культури і творчості (Г.Зіммель), застосування нетрадиційного понятійного апарату в дослідженні проблем культури, таких як “індивідуальний мотив”, “цінність”, “розуміння”, та визначення раціональності, як “протидії традиційному й харизматичному способам організації суспільних відносин” (М.Вебер). Значної ваги на межі ХІХ – ХХ століть набувають експерименти в різних видах мистецтва, становлення кіномистецтва, поступове утвердження нових мистецьких напрямків. Усе це вимагало грунтовного естетико-мистецтвознавчого аналізу. Дослідження цієї низки проблем проводиться в роботах Н.Апчинської, В.Арсланова, М.Богославського, М.Гаспарова, Г.Діля, Н.Левченко, В.Личковаха, Є.Нечипорук та ін.

Значний теоретичний потенціал щодо теми дисертації мають дослідження, пов’язані загальним поняттям “біографізм”. Використовуючи можливості біографічного методу, який дедалі активніше входить у теоретичний простір української естетики, пояснюється специфіка творчого шляху В. Кандинського як засновника абстрактного мистецтва, причини його прискіпливого інтересу до певних періодів в історії світового і російського мистецтва, його тяжіння до художнього експериментування. Історія становлення і розвитку біографічного методу, який виокремлюється в 60–70–ті роки ХХ століття в роботах А.Вільсона, Ф.Гернека, П.Кендалла, отримує подальший розвиток у 80-90-ті роки (Е.Соловйов ). Особливий відбиток в дисертації знайшла концепція О.Валевського, який аргументовано довів, що біографія – це специфічний тип знання, це засіб реконструкції творчої індивідуальності. Щодо особистості Кандинського, то саме його щоденники, нотатки, листи є важливим джерелом осягання мотивів як його творчої діяльності так і теоретичних принципів абстракціонізму в цілому. Відтворити особистість митця, його