LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Мистецтво. Мистецтвознавство → Австрійський театр у Львові (1789 - 1872): історія, музичний репертуар, оперне виконавство, культурний контекст

НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

ім. П. І. ЧАЙКОВСЬКОГО






МАЗЕПА Тереса Лешеківна



УДК 781.2+78.03




АВСТРІЙСЬКИЙ ТЕАТР У ЛЬВОВІ (1789–1872):
ІСТОРІЯ, МУЗИЧНИЙ РЕПЕРТУАР,
ОПЕРНЕ ВИКОНАВСТВО,
КУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ




17.00.03 – Музичне мистецтво




Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата мистецтвознавства





Київ – 2003


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії зарубіжної музики Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського Міністерства культури і мистецтв України.

Науковий керівник: кандидат мистецтвознавства, професор
ГНАТІВ Тамара Франківна,
Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського, кафедра історії
зарубіжної музики

Офіційні опоненти: ТЕРЕЩЕНКО Алла Костянтинівна
доктор мистецтвознавства, професор,
член кореспондент АМУ, провідний науковий
співробітник ІМФЕ НАНУ ім. М. Т. Рильського;

ІВЧЕНКО Лариса Василівна

кандидат мистецтвознавства,
науковий працівник
НБУ ім. В. І. Вернадського

Провідна установа: Львівська державна музична академія ім. М. В. Лисенка. Кафедра історії музики.

Захист відбудеться 24 грудня 2003 року о 15.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.005.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук у Національній академії України ім. П. І. Чайковського за адресою: 01001, Київ, вул. Архітектора Городецького, 1/3.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної музичної України ім. П. І. Чайковського.

Автореферат розісланий _21_листопада 2003 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат мистецтвознавства, доцент І. М. Коханик

Загальна характеристика дисертації

Актуальність вивчення історії австрійського театру у Львові полягає у властивостях суспільного і культурного життя міста. Неповторність інфраструктури Львова, його вплив на суспільство і культуру не тільки цілого регіону, але й ряду країн – України, Польщі, Австрії – потребує нового осмислення у сучасному контексті.

Австрійська влада, панування якої тривало 146 років, зробила Львів столицею так званого “королівства Галичини і Лодомерії” (тобто Володимирії, згідно зі старовинною назвою цих земель). У самій імперії це була її найбільша провінція. Цей довготривалий етап історії міста мав важливе значення для розвитку його культури. З 1789 року у Львові почав функціонувати постійний професійний театр. Близько ста років свого існування (1789–1872) австрійський німецькомовний театр був важливим культурним осередком не тільки міста, а й усієї Галичини. Організований у політико-культурних інтересах Австрійської імперії, він отримав статус регіонального. Як і в інших столицях провінцій Австрійської імперії – Празі, Буді, а також у вільному місті Кракові, у Лінці та Граці – театр знаходився під наглядом магістрату, намісництва, державної адміністрації. Держава дбала про фінансове забезпечення німецьких сцен, надаючи щорічні дотації та виділяючи у разі потреби пільгові позики. Тож австрійський львівський театр мав чудові можливості для свого розвитку.

Ступінь дослідженості теми. Діяльність австрійського львівського театру, процес перетворення його з драматично-музичного в оперний належать до “білих плям” української історіографії. До вивчення його історії зверталися польські дослідники. Цьому питанню присвячена монографія Є. Гота, яка вийшла з друку, коли завершувалася робота над дисертацією. При спільності деяких використаних матеріалів спрямованість дослідження польського автора відрізняється від завдань запропонованої праці. Є. Гот приділяє значну увагу фінансовим, матеріально-технічним умовам діяльності театру, а також його суперечливій ролі як осередку у межах польської музично-театральної культури. В інших польських та австро-німецьких дослідженнях результати діяльності львівського австрійського театру оцінювалися переважно негативно, а його історія трактувалася у поєднанні з історією польського театру у цьому місті. У сучасних умовах, коли стали доступними архівні матеріали і з’явилась можливість упровадження їх до наукового обігу, сформувалися підстави для об’єктивної оцінки діяльності театру як частини історії не польської чи австрійської, а саме української музично-театральної культури. Частково про це згадується у працях українських вчених С. Павлишин, Л. Мазепи, О. Паламарчук.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконується у рамках наукової тематики кафедри історії зарубіжної музики Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. Воно включено до Перспективного тематичного плану науково-дослідної роботи Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського на 2000–2006 роки (тема № 11. “Національна музична культура в системі міжетнічних зв’язків”). Тема затверджена на засіданні Вченої ради Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського (протокол № 2 від 15 жовтня 2002 року).

Об’єктом дослідження є регіональна музично-театральна культура України, одним з важливих осередків якої був Львів. Предметом дослідження стала діяльність австрійського львівського театру як важливого мистецького осередку, який впливав на розвиток культури Галичини і був свого роду вікном у Європу. Окремі аспекти дослідження пов’язані з висвітленням питань:

  • репертуарної політики театру в історичному і культурологічному контекстах;

  • процесів кореляції й актуалізації музичного репертуару львівського провінційного театру з репертуаром сучасних європейських театрів та новаторськими стилістичними оперними тенденціями;

  • критеріїв вибору оперних творів композиторів певних національних шкіл;

  • виконавських традицій театру на культурному тлі міста.

Обрана тема потребує опрацювання, систематизації й аналізу відповідної літератури та джерел, які складають матеріал дослідження. У даній роботі використовуються головним чином маловідомі документальні джерела, а також інформаційні матеріали преси, фонди архівів і бібліотек Львова, Варшави, Відня. Особливо цінними виявилися фонди у Львівських бібліотеках та театральних відділах віденських бібліотек. Це театральні лексикони та енциклопедії, де зібрано біографічні дані й описи артистичних кар’єр акторів, які працювали у різних австро-німецьких театрах. У театральних журналах та альманахах, які є переважно рукописними або являють собою чи не єдиний збережений до нашого часу екземпляр, подані поіменні списки антрепренерів, акторів, співаків, режисерів та інших театральних працівників усіх тогочасних австрійських театрів,