LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Мистецтво. Мистецтвознавство → Авторський стиль Й.Брамса (теоретико-методологічний та аналітичний аспекти)

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МИСТЕЦТВ

ім. І.П. КОТЛЯРЕВСЬКОГО






САДОВНІКОВА Олена Сергіївна



УДК 78.071.1




АВТОРСЬКИЙ СТИЛЬ Й. БРАМСА

(теоретико-методологічний та аналітичний аспекти)





Спеціальність 17.00.03 – Музичне мистецтво





АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата мистецтвознавства






Харків – 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському державному університеті мистецтв ім. І.П. Котляревського Міністерства культури і туризму України.


Науковий керівник:

кандидат мистецтвознавства, доцент

Іванова Ірина Леонідівна

Харківський державний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського,

професор кафедри історії музики


Офіційні опоненти:

доктор мистецтвознавства, професор

Кияновська Любов Олександрівна

Львівська державна музична академія ім. М.В. Лисенка,

завідувач кафедри історії музики



кандидат мистецтвознавства, доцент

Коханик Ірина Миколаївна

Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського,

доцент кафедри теорії музики


Провідна установа:

Одеська державна музична академія ім. А.В. Нежданової, кафедра історії музики та музичної етнографії

Захист відбудеться “1” червня 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.871.01 у Харківському державному університеті мистецтв ім. І.П. Котляревського за адресою: 61003, м. Харків, м. Конституції, 11/13, ауд. 58


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського державного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського за адресою: 61003, м. Харків, м. Конституції, 11/13.


Автореферат розісланий “30” квітня 2007 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат мистецтвознавства, доцент Чернявська М.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Актуальність теми. Загадковість і парадоксальність давно визнані „візитною карткою” музичного стилю Брамса. З одного боку, доступність музичної мови, немовби навмисна традиційність форм створюють відчуття відкритості композиторського висловлення; з іншого – стиль у цілому залишається герметичним, недоступним для безпосереднього аналітичного спостереження. Отже, простота й удавана загальнозрозумілість музики Брамса при більш вдумливому підході обертаються нерозумінням, що обумовлює осібне положення композитора в культурі. Парадоксальність стилю Брамса проявляється й на іншому рівні: виявляючи назовні ті або інші властивості та мовні закономірності, композитор у той же час анулює їх зсередини, надаючи їм часто прямо протилежного значення і створюючи прецедент внутрішньо рухливої, живої системи.

У музичній науці спадщина композитора висвітлюється в монографіях і монографічних нарисах (К. Царьова, К. Гейрінгер, Ф. Грассбергер, М. Друскін, Г. Галь, С. Роговий, В. Малунцева, S. Kross, J. Forner, M. McDonald, F. May, M. McCorcle); дисертаціях (А. Гусєва, О. Бондурянський, О. Мрєвлов, К. Царьова, І. Михайлов, Р. Новикова, Я. Торган, О. Гвоздєв, І. Храмова, М. Шавінер, Ж. Лавеліна, І. Слонім); статтях (К. Царьова, О. Мрєвлов, Б. Асафьєв, І. Соллертинський, М. Musgrave, R. Pascall та ін.), що складають у сукупності досить значний корпус вітчизняного та закордонного брамсознавства. Він містить також низку тематичних збірників, цілком присвячених творчості й особистості композитора, зокрема Brahms-1, 2: Biographical, Documentary and Analytical Studies (Cambridge, 1983, 1987), Brahms and His World (Princeton, 1990), Brahms Studies: Analytical and Historical Perspectives (Oxford, 1990), И. Брамс. Черты стиля (СПб., 1992). Втім доводиться відзначати часткову вивченість музики Брамса в плані стильових закономірностей, а також відсутність самостійних праць, в яких досліджується безпосередньо стиль композитора як цілісність. В названих роботах розкривається лише атрибутивна ознака стилю Брамса – окремі структурно-мовні засоби, що свідчить про недостатню ефективність традиційного музикознавчого аналізу для усвідомлення стилю як феномена. Позначена ситуація спонукає до пошуку інших аспектів стильового аналізу та створення адекватної методології, що передбачає: 1) перегляд існуючих підходів до проблеми стилю; 2) переосмислення відпрацьованих культурною практикою прийомів і методів стильового аналізу й трактувань самої категорії стилю; 3) вибір параметрів стильового розгляду, які б дозволили розкрити глибинні шари стилю композитора, виявити рівень, що утворює основу для його формування, закладає його формальні ознаки й обумовлює відзначену парадоксальність; 4) виявлення механізмів зв’язку стилю та світогляду композиторського суб’єкта.

Осягнення стилю Брамса здійснюється запровадженням поняття авторський стиль, категоріальне значення якого у науці відсутнє. Централізуючою одиницею стилю обирається смисл та смислоорганізація. Перспективним вважається підхід до аналізу смислу в іманентно музичному аспекті. У цьому випадку предметом вивчення виявляється не система значень, що стоїть за смислом, а способи його організації.

Отже, актуальність дослідження обумовлена наступними чинниками:

  • відсутністю в сучасному музикознавстві фундаментального стильового дослідження творчої спадщини Брамса;

  • невиробленістю адекватного методологічного підходу до стилю композитора як феномена;

  • необхідністю подальшої розробки категорії стилю, розкриття його глибинних закономірностей та обґрунтувань;

  • невстановленістю механізму зв’язку світогляду й властивостей стилю;

  • необхідністю визначення категорії, здатної розкрити феномен композиторського стилю;

  • нерозробленістю категорії авторського стилю.

Зв’язок з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом науково-дослідної і методичної роботи Харківського державного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського і відповідає п. 7 комплексної теми кафедри історії музики „Традиції та новаторство в світовому музично-історичному процесі” на 2002-2006 рр. (протокол № 5 від 01.12.2005 р.).

Мета дослідження полягає в осмисленні авторського стилю Брамса як феномена. Відповідно до поставленої мети в дисертації вирішуються наступні завдання:

  • створити методологічний підхід до стилю Брамса; уточнити зміст категорії стилю, обрати фокус стильового дослідження;

  • сформулювати дефініцію авторського стилю та виявити рівні його дослідження в конкретному творі, розкрити глибинні закономірності й обґрунтування, з’ясувати механізми зв’язку зі світоглядною позицією композитора; установити параметри стильового аналізу;

  • визначити поняття смислу, виявити його властивості; встановити закономірності смислоорганізації;

  • виявити особливості текстової організації музичного твору, її центральний принцип;

  • визначити особливості світоглядної позиції Брамса.

Об’єкт дослідження – авторський стиль Брамса.

Предмет дослідження – смислова організація твору, за допомогою якої виражається авторська світоглядна позиція.

Методи дослідження. В розробці основних положень дисертації використані досягнення історичного і теоретичного музикознавства: у вивченні проблеми стилю (М. Михайлов, В. Медушевський, Є. Назайкінський, В. Холопова, Н. Горюхіна, С. Тишко); авторства (Н. Герасимова-Персидська, Л. Казанцева); текстової організації музичного твору (М. Арановський); закономірностей просторово-часових відносин (Г. Орлов, В. Мартинов, Г. Панкевич); дослідження творчої спадщини Брамса (К. Царьова, І. Храмова, Ж. Лавеліна, О.