LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Мистецтво. Мистецтвознавство → Академічне народно-інструментальне ансамблеве мистецтво України ХХ ст.: історико-виконавський аспект

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ ім. М.В. ЛИСЕНКА







ПАСІЧНЯК ЛІЛІЯ МИХАЙЛІВНА



УДК 785 (477)




АКАДЕМІЧНЕ НАРОДНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНЕ

АНСАМБЛЕВЕ МИСТЕЦТВО УКРАЇНИ ХХ СТ.:

ІСТОРИКО-ВИКОНАВСЬКИЙ АСПЕКТ




Спеціальність 17.00.03 – Музичне мистецтво




Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата мистецтвознавства







Львів – 2007



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі інструментального мистецтва Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат мистецтвознавства, доцент

Дутчак Віолетта Григорівна,

доцент кафедри інструментального мистецтва Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника

Міністерства освіти і науки України (м. Івано-Франківськ)

Офіційніопоненти: доктор мистецтвознавства, професор

Терещенко Алла Костянтинівна,

провідний науковий співробітник

Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України (м. Київ)

кандидат мистецтвознавства, доцент

Баран Тарас Михайлович,

доцент кафедри народних інструментів Львівської державної музичної академії ім. М.В. Лисенка

Міністерства культури і туризму України (м. Львів)

Провідна установа: Національна музична академія України

ім. П.І. Чайковського, кафедра народних інструментів Міністерства культури і туризму України (м. Київ)

Захист відбудеться “25” січня 2007 року о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.869.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства у Львівській державній музичній академії ім. М.В. Лисенка за адресою: 79005, м. Львів, вул. О. Нижанківського, 5, 2-й поверх, ауд. 35.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівської державної музичної академії ім. М.В. Лисенка за адресою: 79005, м. Львів, вул. О. Нижанківського, 5.

Автореферат розіслано “14” грудня 2006 року.





Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат мистецтвознавства, доцент О.Т. Катрич


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Ансамблеве виконавство на народних інструментах в Україні має давні традиції. Еволюція народно-інструментальної ансамблевої музики впродовж минулих століть утворила міцний фундамент для появи та функціонування такого явища сучасної музичної культури, як академічне народно-інструментальне ансамблеве мистецтво, що у всій різноманітності духовних і матеріальних складових стало невід’ємною частиною української музичної культури. Окремі питання удосконалення нових і реконструкція традиційних народних інструментів, створення навчальної, методичної та науково-теоретичної бази, організація, популяризація та професіоналізація ансамблевого виконавства на народних інструментах, композиторська творчість у цій галузі висвітлені у теоретичних дослідженнях науковців, мистецтвознавців, інструментознавців.

Новий етап наукового осмислення актуальних завдань сучасного академічного народно-інструментального музичного мистецтва України, зокрема розвитку сольного й окремих аспектів ансамблевого виконавства на народних інструментах, становляють дисертаційні дослідження І.Алєксєєва, О.Незовибатька, М.Давидова, Ю.Бая, В.Самітова, Д.Юника, Є.Іванова, В.Дутчак, О.Ільченка, Фан Динь Тана, Н.Брояко, Ю.Лошкова, А.Черноіваненко, Д.Кужелєва, В.Грищенко, Т.Барана, Н.Морозевич, Р.Безуглої, В.Князєва, Л.Повзун та ін. Аналіз цих праць виявляє відсутність комплексної наукової роботи про цілісну систему та засади функціонування народно-інструментальної ансамблевої традиції в Україні у ХХ ст. Звідси – актуальність положень представленої дисертації, зумовлених необхідністю узагальнення історичного досвіду, традицій ансамблевого музикування, визначення ролі та місця народно-інструментального ансамблевого виконавства, як професійно-академічного, так і аматорського, в сучасній музичній культурі.

Академічний ансамбль народних інструментів досі належить до найменш вивчених і систематизованих наукою жанрів. Узагальнюючи напрацювання попередників, зазначимо, що постановка та вивчення проблем, що складають сукупність предмету дослідження, здійснювалися в річищі історичного становлення еволюції фольклорної та академічної традицій ансамблевого виконавства. Відсутність цілісної концепції академічного народно-інструментального ансамблю визначила необхідність проведення спеціальних історико-виконавських і теоретичних студій для з’ясування специфіки академічного ансамблю народних інструментів, провідних засад його жанрової структури, естетики функціонування, подальших перспектив розвитку.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі інструментального мистецтва як складова частина наукової теми “Проблеми координації українського і світового досвіду інструментально-виконавського мистецтва: національно-регіональна специфіка”, що входить до плану науково-дослідних робіт Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника. Тема дисертації затверджена (протокол № 5 від 15.03.2002) та уточнена (протокол № 9 від 31.05.2005) вченою радою Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника.

Метадослідження – створення концепції функціонування академічного народно-інструментального ансамблевого мистецтва України у ХХ столітті, що визначило ряд основних завдань дослідження:

– простежити процес удосконалення українського інструментарію в контексті формування ансамблевих традицій;

– визначити засади й етапи академізації народно-інструментального ансамблевого виконавства;

– класифікувати основні види ансамблів народних інструментів за інструментарієм, характером побутування та репертуаром;

– визначити основні тенденції оригінальної композиторської творчості та аранжувань у значенні основних чинників формування репертуару;

– узагальнити досягнення концертно-виконавської практики академічних ансамблів народних інструментів.

Об’єктом дослідження єакадемічне народно-інструментальне мистецтво України, а його предметом – українське академічне народно-інструментальне ансамблеве виконавство ХХ століття.

Теоретико-методологічною основою дисертації є наукові методи, зумовлені вимогами об’єктивного аналізу історичних та наукових джерел, що відображають провідні виконавські тенденції розвитку та побутування народно-інструментальної культури в Україні.

Для