LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Біологічні науки → Адвентивна флора м. Чернівців

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ БОТАНІЧНИЙ САД ім. М.М.ГРИШКА








ХЛИСТУН НЕОНІЛА ЯРОСЛАВІВНА




УДК 504.054 (477.85)



АДВЕНТИВНА ФЛОРА м.ЧЕРНІВЦІВ




03.00.05 - ботаніка



АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук








Київ-2006


Дисертацією є рукопис.


Робота виконана у Чернівецькому факультеті Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" Міністерства освіти і науки впродовж 1998-2004 рр.


Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

Чопик Володимир Іванович

Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка,

завідувач кафедри екології Міжнародного університету розвитку людини "Україна"

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Протопопова Віра Вікторівна

провідний науковий співробітник

Інститут ботаніки ім М.Г.Холодного НАН України


кандидат біологічних наук, професор

Морозюк Світлана Сергіївна

Національний педагогічний університет

ім. М.П.Драгоманова Міністерства освіти і науки України


Провідна установа: Львівський національний університет ім. І.Я.Франка,

кафедра ботаніки

Захист дисертації відбудеться " 16 "__червня__ 2006 р._о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.215.01 при Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України за адресою : 01014, м.Київ, вул.Тімірязєвська, 1.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного ботанічного саду імені М.М.Гришка НАН України за адресою: 01014, м. Київ, вул.Тімірязєвська, 1.


Автореферат розісланий "__15"___травня_2006 р.



Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат біологічних наук Н.І. Джуренко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Антропогенна діяльність призводить до знищення рослинного покриву Землі і порушує динамічну рівновагу планети. Одночасно із збідненням, уніфікацією регіональних флор інтенсивно відбувається вторгнення сторонніх (адвентивних) видів, які найчастіше натуралізуються у порушених екотопах. Саме адвенти є невід'ємним компонентом флори міст і їх дослідження з метою прогнозу змін, моделювання розвитку та оптимізації рослинного блоку урбоекосистеми є надзвичайно актуальними. У теперішній час вивчення адвентивних видів необхідне згідно з вимогами Конвенції про збереження біорізноманіття (Rio de Janeiro, 1992), Конвенції ООН з проблеми неаборигенних видів (UN/Norway Conference on Alien Species, Trondheim, 1996), Міжнародного форуму з екологічних проблем фітоінвазій (4 th International Conference on Ecology of Invasione of Alien Plants, Berlin, Germany, 1997) та відповідної міжнародної стратегії (Global Strategy on Invasive Alian Spesies Montreal, 2001).

В Україні дослідження адвентивних видів проводились у контексті досліджень флори міст, таких як Київ (Мосякін, 1990), Херсон (Мойсієнко, 1999), Миколаїв (Мельник, 2001), припортових міст північно-західного Причорномор'я (Васильєва-Немерцалова, 1996). Узагальнено відомості про адвентивні рослини степу та лісостепу та про адвентивний елемент синантропної флори України Протопоповою В.В. (Протопопова, 1973, 1991).

Розташування Чернівців на південному заході України, м'якість температурних умов, ґрунтовий покрив, кліматичний режим, на який впливає близькість Карпат, зумовили розвиток специфічної флори. Територія міста Чернівців розміщена на стику двох фізико-географічних областей, які відносяться до різних ландшафтних країн. Річка Прут розділяє місто на 2 частини: північну, що відноситься до природної області Прут-Дністровського лісостепового межиріччя, яке належить до Східно-Європейської рівнини і південну, природну область лісо-лучного Прикарпаття, що уже відноситься до фізико-географічної країни Українських Карпат. Разом з тим місто лежить на перехресті торгівельних шляхів і пов'язане залізничними і шосейними дорогами не тільки з прилеглими територіями, але і з багатьма великими промисловими центрами Південно-Західного економічного району, з Молдавією і Румунією.

До початку наших досліджень аналіз адвентивної флори міста Чернівці за всю історію його існування не проводився, деякі фрагментарні дані про виявлення певного виду у Чернівцях можна знайти у Гербіха та інших дослідників, які досліджували флору Буковини (Herbich, 1858; Knapp, 1872; Koctuba, 1898).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Аналіз отриманих результатів проводився у рамках Державної науково-дослідної програми "Розробка концепції регіональної схеми формування екомережі Дністровського екокоридору", державний реєстраційний номер 0105U 008282, шифр 2401260 "Формування національної екологічної мережі"

та у межах виконання Міжнародної програми за підтримки IUCN "Підтримка розвитку Національної екологічної мережі України у рамках формування Всеєвропейської екологічної мережі. Задум та втілення у пілотній зоні" PIN-MATRA / 2002 / 018.

Дисертаційна робота тісно пов'язана з тематикою наукової роботи кафедри екології і права Чернівецького факультету Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" "Дослідження впливу антропогенних та метеорологічних чинників на стан довкілля та біорізноманіття урбанізованих і заповідних територій Карпатського регіону".

Мета і завдання дослідження. Метою нашої роботи було вивчити адвентивну флору судинних рослин міста Чернівці та здійснити її всебічний аналіз.

Для досягнення поставленої мети були поставлені такі завдання :

  • провести дослідження видового складу адвентивної флори міста Чернівці;

  • виявити особливості адвентивної флори шляхом проведення аналізу систематичної, біоморфологічної, географічної, екологічної структури флори;

  • дослідити особливості натуралізації адвентивних рослин та виявити види, що перебувають у стадії експансії;

  • проаналізувати способи розповсюдження діаспор;

  • з'ясувати господарське значення адвентивних видів.

Об'єкт дослідження- адвентивна флора міста Чернівці.

Предмет дослідження- структура адвентивної флори Чернівців.

Методи дослідження. Дослідження проводили маршрутним і стаціонарним методами. Біоморфологічна структура визначалася за системами життєвих форм Серебрякова (1952), Раункієра (1903), Голубєва (1972). Для оцінки ступеня антропогенної трансформації флори були використані індекси антропофітизації (адвентизації), археофітизації, кенофітизації, нестабільності.

Аналіз ступенів натуралізації проводився за класифікацією Корнася (1968), удосконаленою Протопоповою (1988).Способи розповсюдження насіння та карпологічні особливості адвентивних видів