LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Біологічні науки → Аеробна та анаеробна продуктивність організму юнаків 17 - 19 років при застосуванні різних режимів фізичних навантажень

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА









ДРАЧУК Сергій Петрович





УДК 612.766.1:796.015.57






АЕРОБНА ТА АНАЕРОБНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ОРГАНІЗМУ ЮНАКІВ 17-19 РОКІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ РІЗНИХ РЕЖИМІВ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ






03.00.13-фізіологія людини і тварин








Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук













Київ – 2006


Дисертацією є рукопис


Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського

Науковий керівник:

доктор біологічних наук, професор

Фурман Юрій Миколайович,

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, завідувач кафедри медико-біологічних основ фізичного виховання і фізичної реабілітації

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор

Горго Юрій Павлович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

завідувач лабораторії фізичної кібернетики та психофізіології

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник

Коробейніков Георгій Валерійович,

Державний науково-дослідний інститут фізичного виховання і спорту,

заступник директора з наукової роботи

Провідна установа:

Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України


Захист відбудеться „24" травня 2006р. о17.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.38 Київського національного університету імені Тараса Шевченка (03022, Київ,

пр. Акад. Глушкова, 2, біологічний факультет, ауд.215)


Поштова адреса: 01033, Київ-33, вул Володимирська,64


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, Київ, вул. Володимирська,58)


Автореферат розісланий „20" квітня 2006р.



Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради Цимбалюк О.В.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Актуальною проблемою сьогодення є вдосконалення фізичного здоров'я молоді [В.М. Азаренков зі співавт., 1993; В.В. Волков, 1993; В.О. Романенко зі співавт., 1995; А.І. Драчук, 2000; Ю.П .Кобяков,2004], яке зумовлено аеробними можливостями організму

[Г.Л. Апанасенко, 1985; В.И. Дубровский, 1988; В.С. Мищенко, 1994; K.А. Snyder et al., 1997]. Головною лімітуючою ланкою аеробної продуктивності виступає кардіореспіраторна система [А.Г.Дембо, 1974; В.С.Мищенко, 1990]. Тому при вивченні оздоровчого впливу фізичних навантажень на організм людини її дослідження є пріоритетним. У той же час ефективність функціонування кардіореспіраторної системи є одним із головних факторів, що зумовлює рівень так званого фізичного стану (РФС) [Д.Н.Давиденко, 1998; Ю.В.Высочин, В.И. Шапошников, 1999; В.С. Лизогуб, 1999; А.Г.Ильин, Л.А. Агапова, 2000; М.О.Носко, 2001], який, як і фізичне здоров'я, характеризується величиною аеробної продуктивності організму людини, зокрема, відносним показником максимального споживання кисню (VO2max відн.) [М. Шолих, 1966; Г.Л. Апанасенко, 1985; В.Д. Сонькин с соавт., 1997; Е.Г. Мильнер, 2000; В.К. Спирин, 2000; K.А. Snyder et al., 1997]. Тому фізичне здоров'я можна оцінювати за рівнем фізичного стану [К. Купер, 1989;

Е.А. Пирогова, 1989; Г.Л. Апанасенко,1999; Е.Г. Мильнер, 2000].

Однак суттєву роль у формуванні фізичного здоров'я відіграють не лише аеробні, але й анаеробні можливості організму [И.В. Аулик, 1990; А. Дьяченко, 2001; T. Kostka et al.,1997]. Виходячи з цього, для покращення фізичного стану, а отже, й фізичного здоров'я, людині, незалежно від віку, необхідно вдосконалювати як аеробну, так і анаеробну продуктивність організму. Цілеспрямоване вдосконалення аеробної та анаеробної продуктивності можна здійснювати за допомогою різних режимів фізичних тренувань [Л.В.Волков, 1997; С.Д. Поляков с соавт., 1999; Ю.Лянной, А. Кравченко, 2000; Ю. М. Фурман, 2003; С.Г. Приймак, 2004]. Проте проблему корекції аеробної та анаеробної продуктивності організму фізичними вправами не можна вважати вирішеною. Дотепер залишається спірним та недостатньо дослідженим питання регламентації фізичних навантажень в залежності від функціональної готовності організму до їх виконання. Потребує також подальшого вивчення впливу на показники аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності оздоровчих тренувань різного спрямування, тобто різного режиму енергозабезпечення [Е.А. Пирогова с соавт., 1986; А.А. Виру с соавт., 1988; Р.С. Суздальницкий с соавт., 1996; Ю.М. Фурман, 1998; E. Nadel, 1985].

Згідно з літературними джерелами, рівень фізичного стану юнаків 17-19 років значно поступається дівчатам даного віку [В.Й. Радзіховський, 1998; О.О. Бекас, 2001; Ю.М. Фурман, 2003]. Тому для осіб чоловічої статі проблема вдосконалення фізичного здоров'я набуває першочергового значення, особливо в період навчання у вищому навчальному закладі. Що зумовлено підвищеними вимогами до адаптації організму в нових незвичних психофізіологічних та гігієнічних умовах його функціонування. Особливо це стосується студентів молодших курсів, вік яких в основному становить 17-19 років [М.Я. Виленский, 1991; В.В. Затилкін, 2003].Вище наведене дає можливість виділити дану вікову групу як суб'єкт дослідження. Успішно адаптуватися до незвичних умов може лише фізично здорова людина. З метою покращення адаптивних можливостей організму можуть використовуватись різноманітні фізичні вправи. У вищих навчальних закладах для реалізації даної мети використовується стандартна програма з фізичного виховання. Однак вона не вирішує проблеми покращення фізичного здоров'я молоді [Є.М. Франків, 1994; В.Д. Єднак,1995; В.Й. Радзіховський, 1998; А.І. Драчук, 2001], тому що, на наш погляд, не спрямована на вдосконалення аеробної продуктивності, яка зумовлює адаптивні можливості організму [А.В. Аболенская с соавт., 1996; Ю.С. Ванюшин, 1999; Б. Грейда, 1999].

Ефективність впливу фізичних навантажень на функціональний стан організму молоді під час навчання у вищих навчальних закладах оцінюється, як правило, за спеціальними тестами

[Л.П. Сергієнко, 1997; С.Ф. Кічук зі співав., 2003], які є недосконалими і характеризують, на наш погляд, в основному якісні параметри рухової діяльності. Такі тести не можуть дати об'єктивну оцінку ефективності впливу фізичних навантажень на функціональний стан організму, зокрема на рівень аеробної та анаеробної продуктивності. Однак