LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Біологічні науки → Аккумуляційно-денудаційні процеси як фактор ценозоутворювання (на прикладі деяких рослинних угруповань Криму)


УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ДЕРЖАВНИЙ НІКІТСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ САД






КОРЖЕНЕВСЬКА ЮЛІЯ ВЛАДИСЛАВІВНА






УДК 581.9:502.7(477.75)






АКУМУЛЯЦІЙНО-ДЕНУДАЦІЙНІ

ПРОЦЕСИ ЯК ФАКТОР ЦЕНОЗОУТВОРЮВАННЯ

(на прикладі деяких рослинних

угруповань Криму)





03.00.05 - ботаніка






Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук








Ялта - 1999



Дисертацією є рукопис



Робота виконана в Сімферопольському державному університеті




Науковий керівник: кандидат біологічних наук, доцент

КОТОВ СЕРГІЙ ФЕДОРОВИЧ

завідувач кафедри ботаніки

Сімферопольського державного

університету



Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

БОЙКО МИХАЙЛО ФЕДОСІЙОВИЧ,

завідувач кафедри ботаніки

Херсонського державного

педагогічного університету


кандидат біологічних наук,

ЕНА АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ,

доцент кафедри ботаніки, фізіології рослин

та мікробіології Кримського

державного аграрного університету



Провідна установа: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного

НАН України, м. Київ



Захист відбудеться "_16__"_ вересня______ 1999 г. о __1000__ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 53.369.01 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук при Державному Нікітському ботанічному саді за адресою: 334267, Україна, Крим, м. Ялта, Державний Нікітський ботанічний сад.



З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДНБС


Автореферат розісланий "_10__"__серпня__ 1999 г.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Садогурський С.Ю.

кандидат біологічних наук



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Природа Автономної Республіки Крим відрізняється високим біологічним різноманіттям (2775 видів рослин, що об'єднані 37 фітосоціологічними класами). Альфа-різноманіття (видове богатство) угруповань змінюється в широких межах і досягає в соснових лісах 60, а в умовах абіотично порушених місцезростань (осипи, бедленди) - 10 видів на 100 м2 (Корженевська, 1997,1998). Забезпечити його збереження можна тільки при знанні екологічних умов, що формують різні угруповання і зумовлюють їх стійкість. Рослинні угруповання є наслідком інтеграції абіотичних факторів і біотичної взаємодії. Для рослинності ПК (Південного Криму) важливу роль відіграють специфічні абіотичні фактори, породжені сучасними процесами рельєфоутворення - акумуляційно-денудаційними факторами середовища (АДФС), внесок яких у формування фітоценозів різний, його урахування дозволяє не тільки пояснити їх природу і сформулювати уяву про оптимальний режим охорони і раціонального природокористування, але й відкриває можливість більш широкого використання їх як індикаторів інтенсивності процесів сучасного рельєфоутворення, що є важливим елементом загального екологічного моніторингу ПК.

Рослинність ПК достатньо добре вивчена у синтаксономічному відношенні, проте спроба суворої кількісної оцінки внеску АДФС в формування фітоценозів різного типу для рослинності Криму не здійснювалася.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувались в рамках тематичного плану кафедри ботаніки Сімферопольського державного університету з проблеми "Екосистеми Гірського Криму, їх охорона та оптимізація" (держреєстраційний № 0197 U 001952) і плану аспірантської підготовки.

Мета і завдання дослідження. Мета даної роботи: кількісно оцінити внесок АДФС в організації різних, екологічно контрастних угруповань і на цій основі, охарактеризувати своєрідність рослинності ПК, як території з вираженими процесами рельєфоутворення.

Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити такі завдання:

1. Проаналізувати внесок АДФС в формування бета-різноманіття рослинності ПК;

2. Виконати кількісний аналіз впливу різних ценозоутворювальних екотопічних факторів (висота над рівнем моря, експозиція схилу, крутість і щебенюватість поверхні, покриття, потужність і об'єм підстилки), на показники рослинних угрупувань - зімкнутість крон дерев (для лісів), проективне покриття (для трав'янистих фітоценозів) і як узагальнюючий, численність видів (для всіх угрупувань);

3. Проаналізувати екологічну і фітоценотичну неоднорідність досліджуваних сукупностей рослинних угруповань, закономірності відношення основних ценозоутворювальних видів з екотопічними факторами середовища та їх зв'язок з синтетичними характеристиками фітоценозів;

4. На основі аналізу вкладу в угруповання різних моделей організації сформулювати рекомендації з їх охорони і раціонального природокористування.

Наукова новизна отриманих результатів. Встановлено, що вивчена ро-

слинність відповідає трьом принциповим моделям організації рослинних угруповань (C-S-модель, абіотична G-B-модель, акумуляційно-денудаційний варіант абіотичної S-моделі), два останні варіанта моделей є новими.

Проаналізована екологія основних ценозоутворювальних видів і виявлені закономірності зміни флористичного складу (фітосоціологічний спектр, спектр життєвих форм, проективне покриття, чисельність видів) вздовж градієнтів головних екотопічних факторів.

Сформульовані рекомендації з оптимізації раціонального природокористування з урахуванням різного вкладу АДФС у формування рослинного покриву.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати викликають істотний інтерес для науково-обгрунтованої розробки заходів з оптимізації природно-ландшафтних одиниць з метою створення стійкого і тривало функціонуючого природно-територіального комплексу Криму.

На кафедрі "Екології" Ялтинського інституту менеджменту наукові і методичні розробки представлені в дисертаційній роботі впроваджені у викладання курсів "Ландшафтна екологія", "Біоіндикація" та "Біометрія".

Особистий внесок здобувача. Робота є самостійним дослідженням здобувача, виконаним на основі близько тисячі повних геоботанічних описів, з врахуванням факторів середовища та синтетичних характеристик фітоценозів. За час виконання дисертаційної роботи з 1995 р. по 1998 р. особисто здобувачем розроблена і виконана науково-дослідницька програма, опрацьовані та проаналізовані експериментальні дані, створені бази даних розподілу усіх згаданих в дисертаційній роботі видів рослин за градієнтами факторів середовища і синтетичними характеристиками фітоценозів.

Апробація результатів дисертації. Результати