LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Біологічні науки → Агрегація клітин в онтогенезі спороутворюючих мікроорганізмів

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ


НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім.О.О.БОГОМОЛЬЦЯ






ВОЙЦЕХОВСЬКИЙ ВАЛЕРІЙ ГРИГОРОВИЧ


УДК 576.5:579.852.1:579.24





АГРЕГАЦІЯ КЛІТИН В ОНТОГЕНЕЗІ

СПОРОУТВОРЮЮЧИХ МІКРООРГАНІЗМІВ


03.00.07 – мікробіологія


Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук











Київ – 2004

Дисертацією є рукопис


Робота виконана в Національному медичному університеті ім.О.О.Богомольця МОЗ України



Науковий консультант доктор медичних наук, професор,

академік НАН України, член-кореспондент АМН України,

заслужений діяч науки і техніки України

Широбоков Володимир Павлович,

Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця,

завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології


Офіційні опоненти


доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України

Коваленко Надія Костянтинівна, Інститут мікробіології і вірусології

ім.Д.К.Заболотного НАН України, провідний науковий співробітник

відділу фізіології промислових мікроорганізмів

доктор медичних наук, професор

Кременчуцький Геннадій Миколайович, Дніпропетровська державна

медична академія, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології


доктор медичних наук, професор Клімнюк Сергій Іванович

Тернопільська державна медична академія ім. І.Я. Горбачевського,

завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології


Провідна установа

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика,

кафедра мікробіології та епідеміології, МОЗ України, м. Київ





Захист відбудеться 26.04. 2004 року о 13-30 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця за адресою : 03057, м.Київ-57,

пр. Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія № 2.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного

університету ім. О.О. Богомольця за адресою: 03057, м.Київ-57, вул. Зоологічна, 1.



Автореферат розісланий 25.03.2004 року.





Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Анісімов Є.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Дослідження глибинних механізмів міжклітинної взаємодії у еукаріот і прокаріот є однією з актуальних проблем сучасної медицини і біології. Міжклітинні зв'язки відіграють важливу роль на всіх рівнях організації живих систем, а їх дослідження має важливе значення в розв'язанні таких фундаментальних проблем біології, мікробіології, імунології та онкології, як розвиток клітин, їх диференціація, міжклітинна кооперація, злоякісна трансформація тощо.

Процеси міжклітинної взаємодії всебічно вивчаються серед еукаріотичних і прокаріотичних клітин. До теперішнього часу залишаються не розв'язаними проблеми міжклітинної взаємодії при різноманітній патології, мало вивчені питання взаємодії бактеріальних клітин з клітинами організму людини під час інфекційного процесу (Олескин А.В. и др., 1999; Воронов О.О. із співавт., 1999; Hartshorn K.L. et al., 2002; Sheikh J. et al., 2002; Mellata M. et al., 2003).

За останні роки став помітним суттєвий прогрес у підходах до вивчення процесів міжклітинної взаємодії та механізмів її регулювання. Одним із можливих підходів до розв'язання вказаних загальнобіологічних проблем є використання мікробіологічної моделі дослідження механізмів міжклітинної взаємодії, зокрема аеробних спороутворюючих бактерій (Дорошенко Е.В. и др., 2000; Lazazzera B.A. et al., 2001; Chary V.K., Piggot P.J., 2003; Eichenberger P. еt al., 2003). Представники роду Bacillus на певних стадіях свого розвитку різко відрізняються між собою за морфологічними ознаками, мають характерну клітинну диференціацію та унікальні властивості спорових форм.

Аеробні спороутворюючі бактерії відносять до умовно патогенних мікроорганізмів, які здатні викликати в організмі людини ряд патологічних процесів: харчові отруєння, септицемії, ендокардити, ревматоїдні артрити, менінгіти, енцефаліти, пневмонії, нефрити тощо. Їх дія на організм обумовлена такими факторами патогенності, як ентеротоксини (Fletcher P. et al., 1999; Granum G. et al., 1999), ендотоксини (Mahler H. et al., 1997), гемолізини (Okstad O. et al., 1999; Kuse M. et al., 2000), ферменти патогенності: фосфоліпаза С, беталактамаза, протеаза, коллагеназа тощо (Bach H. et al., 1999; Nund T. et al., 1999; Kurakahe M. et al., 2000; Hosaka T. et al., 1999). Поява факторів патогенності спороутворюючих бактерій тісно пов'язана з певними фазами їх росту та розвитку. Окремі представники роду Bacillus, зокрема B.megaterium H, мають перехресно-реагуючі антигени з тканинами злоякісних пухлин (Затула Д.Г., 1982). Невірулентні штами бацил широко використовують для одержання пробіотиків (Кременчуцкий Г.Н. и др., 2003). Тому дослідження процесів розвитку цих мікроорганізмів має важливе значення як для розв'язання питань, пов'язаних з різноманітною інфекційною патологією, так і для пошуку та отримання корисних біологічно активних речовин, в тому числі, протипухлинної дії.

Вивчення міжклітинної взаємодії у бактерій – це важлива проблема не тільки медичної мікробіології, але й загальнобіологічна. Мікробіологічний аспект її полягає в тому, що, не зважаючи на численні дослідження, ще й досі залишаються недостатньо вивчені фази розвитку періодичної культури мікроорганізмів, роль ауторегуляторних факторів у процесах розвитку, зміни хімічного складу бактеріальних клітин під час росту та розмноження, значення окремих елементів та біополімерів у процесах диференціації, в реалізації механізмів анабіозу. Важливими та нерозв'язаними залишаються питання, пов'язані із структурними та функціональними особливостями бактеріальних клітин на різних стадіях розвитку, механізмами регуляції розвитком та диференціацією, можливістю управління цими процесами у мікроорганізмів.

Однією з головних перешкод в дослідженні невирішених питань було те, що до недавнього часу не існувало сучасних технічних засобів, які дозволяли б експериментаторам вивчати розвиток бактеріальних клітин на прикладі однієї чи кількох особин протягом тривалого часу культивування. Слід також зауважити, що отримані експериментальні дані та висновки про розвиток спороутворюючих бактерій базувалися на аналізі окремих зразків, що отримані із глибинної культури (макрокультури). Вивченню розвитку окремих клітин та формування мікропопуляції мікроорганізмів з використанням прямих методів спостереження присвячені лише одиничні роботи.

Попередніми дослідженнями нами встановлений феномен агрегації клітин під