LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Біологічні науки → Адаптація серцево-судинної системи і функціональний стан вищої нервової діяльності організму людини при тривалих фізичних навантаженнях


ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.І. ВЕРНАДСЬКОГО





Баєв Олег Анатолійович



УДК 612.1.8.062 – 057.87





АДАПТАЦІЯ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ

І ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ВИЩОЇ НЕРВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ ПРИ ТРИВАЛИХ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕННЯХ



03.00.13 – фізіологія людини і тварин




Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук






Сімферополь - 2007



Дисертацією є рукопис


Робота виконана на кафедрі анатомії, фізіології людини та тварин Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України.


Науковий керівник:





Офіційні опоненти:











Провідна установа:

доктор біологічних наук, професор

Іванюра Іван Олексійович

Луганський національний педагогічний

університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри анатомії, фізіології людини та тварин;


доктор біологічних наук, професор

Макаренко Микола Васильович,

провідний науковий співробітник відділу

фізіології головного мозку Інституту фізіології

імені О.О. Богомольця НАН України;


доктор біологічних наук, професор

Павленко Володимир Борисович,

Таврійський національний університет

імені В.І. Вернадського, професор кафедри

фізіології людини і тварин та біофізики.


Науково-дослідний інститут геронтології АМН України, м. Київ.


Захист відбудеться 13.03. 2007 року о 14 годині на

засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.051.04 у Таврійському національному університеті імені В.І. Вернадського за адресою: 95007, Україна, м. Сімферополь, пр. Вернадського 4.


З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Таврійського національному університеті імені В.І. Вернадського за адресою: 95007, Україна, м. Сімферополь, пр. Вернадського 4.


Автореферат розісланий 11.02. 2007 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради К 52.051.04 Хусаінов Д. Р.

































ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Згідно з сучасними уявленнями, здоров'я людини значною мірою залежить від можливостей адаптації організму до тих чи інших факторів зовнішнього середовища і, зокрема, до фізичних навантажень [Агаджанян Н.А., 1983; Давиденко Д.Н., 1998; Павлов С.Е., 2000; Пирогова Є.А., 1986; Солодков А.С., 2000]. В останні роки регулярно з'являються роботи, які присвячені різноманітним аспектам застосування фізичних навантажень у галузі фізичної культури і спорту [Платонов В.Н., 1997; Лисенко О.М., 2001; Радзієвський П.О., 2005; Лаврикова О.В., 2005; Феліпова О.Ю., 2003]. При вивченні впливу тренувальних навантажень на організм адаптація розглядається як процес цілеспрямованого збільшення його функціональних можливостей, ефективності забезпечення м'язової діяльності, підвищення спеціальної працездатності, підтримання гомеостазу та більш повне використання резервів [Ванюшин Ю.С., 1999; Волков Н.І., Волков А.Н., 2004; Харитонова Л.Г., 2001; Височин Ю.В., 2002; Матвєєв Л.П., 1999]. Надійним індикатором рівня пристосувальних реакцій на виникаючі внутрішні і зовнішні впливи в умовах інтенсивних фізичних навантажень може слугувати функціональний стан серцево-судинної системи, яка найбільш оперативно реагує на м'язові зусилля і лімітує працездатність організму [Карпман В.Л., Любіна Б.Г., 1982; Абзалов Р.А., Нігматуліна Р.Р., 1999; Бєляєва Л.М., Приходько В.І., 1996; Cottin Francois., Papelier Yvos., 2002].

Процес адаптаційних пристосувань серцево-судинної системи супроводжується тоногенною дилатацією порожнини лівого шлуночка та гіпертрофією міокарду, вдосконаленням функцій збудження, обміну речовин, нервової і гуморальної регуляції діяльності серця [Граєвська Н.Д., Гончарова Г.А., 1997; Дорофєєва О.Є., 2002; Christou Demetra., Parker J. Pamela., 2003]. Однак аналіз наукової літератури не дає нам змоги стверджувати, що існує повна одностайність у розумінні характеру та перебігу довготривалих пристосувальних реакцій серцево-судинної системи. Доволі часто зустрічаються неоднозначні та суперечливі погляди у цій площині. Насамперед це стосується змін параметрів центральної гемодинаміки, артеріального тиску, проблеми співвідношення процесів гіпертрофії та дилатації при фізичних навантаженнях різної спрямованості [Агаджанян М.Г., 2001; Бєлозьорова Л.М., Сиротін А.Б., 2000; Вікулов А.Д., Карпов Н.Ю., 2002; Качан Ю.Н., Нечаєва Г.І., 1997; Triposkiadis F., Ghiokas S., 2002]. Тому подальші дослідження цієї проблеми є надзвичайно актуальними, оскільки без визначення чітких критеріїв фізіологічної адаптації серцево-судинної системи неможливо оцінити характер змін, які відбуваються в організмі при тривалих фізичних навантаженнях, прогнозувати можливість порушень стану здоров'я і раціонально організувати процес фізичного виховання.

Не втрачає своєї актуальності вивчення індивідуально-типологічних властивостей вищої нервової діяльності, сенсомоторних та психофізіологічних функцій організму людини, їх ролі у професійній діяльності та навчанні, а також впливу на їх стан різноманітних факторів [Чайченко Г.М., Томіліна Л.Г., 1997; Макаренко М.В., 2006; Горго Ю.П., Філімонова Н.Б., Ян Т.Е., 1999; Макарчук Ю.П., Шепченя Ю.В., 1997; Коробейніков Г.В., 2002]. Особливий інтерес викликають дослідження зв'язків властивостей основних нервових процесів з характером вегетативного реагування. Відомо, що особам з високим рівнем розвитку функціональної рухливості нервових процесів притаманні більш виражена активація економічності системи зовнішнього дихання [Іванюра І.О., 1999]; при застосуванні функціональних проб та ортостатичних навантажень - більш швидкі, виражені зміни гемодинаміки і серцевого ритму [Сиротський В.В., Шахова В.І., 1973; Лизогуб В.С., 2001; Раздайбедін В.М., 2006]. Поряд з цим майже відсутні відомості, які стосуються прояву властивостей основних нервових процесів у характері термінового реагування системи кровообігу при різних видах динамічних навантажень, зокрема при дозованих навантаженнях зростаючої потужності. Враховуючи, що нервовій системі належить провідна роль у формуванні пристосувальних реакцій функціональної системи, а основна увага теорії функціональних систем звернена на процес системної організації збудження в центральній нервовій системі [Анохін П.К., 1980; Cудаков К.В., 1987; Мерлін В.С., 1986], то особливого практичного і теоретичного значення набувають дослідження, спрямовані на з'ясування ролі індивідуальних властивостей нейродинамічних функцій організму в характері пристосувальних реакцій вегетативних систем.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах держбюджетної теми Луганського національного