LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Будівництво → Актуальні проблеми інформаційного забезпечення процесів управління розвитком містобудівних систем

УДК 711.001.2; 72.01; Сингаївська О. І.


АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ПРОЦЕСІВ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ МІСТОБУДІВНИХ СИСТЕМ


Ефективне управління процесами функціонування і розвитку населених пунктів, особливо великих міст, що є складними територіальними системами соціально-економічного, демо-екологічного типу, складними технічними системами не може здійснюватись без надійного інформаційного забезпечення.

Це підтверджується працями авторитетних фахівців галузі містобудування, такими як Ю. Білоконь, В. Білоусов, Л. Вавакін, В. Владіміров, М. Дьомін, О. Кузьмін, В. Нудельман, А. Осітнянко, І. Смоляр, Г. Фільваров, І. Фомін та ін.

В сфері містобудівної діяльності інвестиційні витрати обчислюються величезними коштами і від якості обґрунтувань містобудівних рішень залежить ефективне використання цих коштів. Якість містобудівних обґрунтувань, в свою чергу, залежить від якості та обсягів інформації, необхідної для визначення сучасного стану міського середовища, соціальних, економічних процесів, характеру землекористування, тенденцій і перспектив зміни показників трансформації функціональної, територіально-планувальної структур, форм власності, історико-культурної цінності, екологічного стану, тобто тих чинників та умов, які впливають на прийняття рішень в сфері містобудівного процесу.

В останні роки проблемі інформаційної забезпеченості містобудівної діяльності приділяється значна увага з боку не тільки науковців та фахівців, але й з боку державних та муніципальних структур.

У прийнятому в 1992 р. та скорегованому в 2001 р. Законі України "Про основи містобудування" відповідно до статті 23 передбачено створення у кожному місті містобудівного кадастру. На виконання цього Закону постановою Кабінету Міністрів за №224 від 25.03.1993р. "Про містобудівний кадастр населених пунктів" відповідальність за створення методичних основ і нормативних документів покладалася на Мінбудархітектури. Наказами Мінбудархітектури №38 від 12.04.1993 р. та №110 від 06.06.1994 р. "Про організаційно-методичні заходи по забезпеченню створення і ведення містобудівного кадастру населених пунктів" функції Головної організації було покладено на Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування (НДІТІАМ) [9].

Містобудівний кадастр розглядається як важливий, але не єдиний комплекс системи інформаційного забезпечення прийняття містобудівних рішень.

Поряд з містобудівними банками даних та галузевими АСУ, які об'єднуються на основі територіальної прив'язки даних та єдиному класифікаторі функціонально-територіальних елементів, містобудівний кадастр являє собою верхній щабель найбільш узагальненої інформації про об'єкти і явища міського середовища.

Створення системи містобудівного кадастру населених пунктів України передбачає перш за все створення інформаційної складової, тобто його змістовної частини, яка містить дані про належність земельних ділянок до відповідних функціональних зон, їх сучасне і перспективне призначення, екологічну, інженерно-геологічну ситуації, стан забудови та інженерне забезпечення, характеристики будов і споруд на землях всіх форм власності та призначена для забезпечення суб'єктів містобудування необхідною інформацією [3].

На цих підставах НДІТІАМ було виконано низку таких науково-дослідних робіт як: "Система містобудівної документації. Порядок створення і ведення містобудівних кадастрів населених пунктів. ДБН Б.1-1-93" [20], "Система градостроительного кадастра населенных пунктов Украины" [2], "Розробка науково-методичних основ і програмно-інформаційних засобів ведення містобудівного кадастру населених пунктів" [5], "Система містобудівного кадастру поселень" [6], "Разработка методических указаний по созданию и ведению кадастра населенных пунктов и разработка интеллектуальных средств обеспечения" [11], "Розробити пропозиції щодо умовних позначень для використання їх у містобудівному проектуванні (основа державних стандартів)" [12],. "Розробка ДСТУ "Система графічних умовних позначень, що використовуються в планувальній документації" [13], "Наукова робота "Методичне забезпечення інформаційної системи кадастру нерухомих пам'яток культурної спадщини (на прикладі міста Києва) [7], "Створення та ведення системи міського кадастру в м. Києві" [21].

Основна задача містобудівних інформаційних систем – накопичення, обробка та видача інформації, що призначена для:

  • управління і перспективного планування розвитку регіональних містобудівних систем, міст та їх окремих районів;

  • розробки комплексу проектно-планувльних робіт, схем та проектів районного планування, генеральних планів міст, проектів детального планування;

  • розміщення об'єктів промислового і цивільного призначення на території міста;

  • експлуатації об'єктів міського господарства (включаючи інженерні мережі) та визначення об'ємів і термінів їх реконструкції;

  • удосконалення обліку об'єктів нерухомості та природних ресурсів;

  • вирішення задач оподаткування, введення нормативів плати за користування природними ресурсами і санкції за забруднення довкілля, нераціональне землекористування;

  • виконання виробничих задач різними організаціями, службами та установами міст;

  • забезпечення вихідними даними окремих автоматизованих систем;

  • вирішення задач земельної реформи, відведення земельних ділянок, земле влаштування, охорони прав землекористувачів, орендаторів і землевласників;

  • проведення природоохоронних заходів;

– тобто забезпечення процесів містобудівного розвитку, розміщення продуктивних сил, проведення економічної, соціальної, фіскальної політики, раціонального землекористування.

Містобудівна інформаційна система включає данні про просторове розташування міських територій та об'єктів, що знаходяться на поверхні землі, над нею і під нею; явищах і процесах, які існують та розвиваються в місті; економічний і правовий стан цих територій та об'єктів, їх природні, господарські, якісні і кількісні характеристики та інші відомості, що необхідні для управління областю, містом і районом, а також для забезпечення нормального функціонування міських організацій, підприємств та установ. При цьому інформація повинна відповідати наступним вимогам:

  • обов'язкової територіальної прив'язки даних, що дозволяє