LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Будівництво → Актуальні проблеми просторової організації території долини ріки Тиса Закарпатської області в зоні затоплення

УДК 711.1 Габрель М.М.,

Гоблик А.В.


Актуальні проблеми просторової організації території долини ріки Тиса Закарпатської області в зоні затоплення.


На межі 2-го та 3-го тисячоліть людство ще раз стало свідком руйнівної дії катастрофічних паводків на території Закарпатської області, особливо в долині ріки Тиси. Збитки, нанесені стихією, не відшкодовані по теперішній час. На розв'язання проблеми відродження територій, що потерпіли від паводків в Закарпатті, сконцентровані зусилля Президента та Уряду України, скоординована дія міжнародних інституцій.

До вирішення складної та багатогранної науково-технічної проблеми відродження містобудівної діяльності на територіях, що були затоплені, залучені кращі фахівці Національної Академії Наук України та Міністерства освіти та науки України, інших міністерств. Підписані двосторонні міжнародні угоди з суміжними країнами з протипаводкового захисту в басейні ріки Тиси. Розбудовується інформаційно-вимірювальна система для прогнозу паводків та управління водними ресурсами басейнів річок. Проводиться моніторинг природних об'єктів шляхом застосування геоінформаційних систем. Для відновлюваних робіт задіяні будівельні підрозділи міністерств оборони та надзвичайних ситуацій України, численні розрізнені тимчасові будівельні бригади.

Разом з тим, детальне ознайомлення з організаційною стороною цієї великої роботи як на місцях, так і на регіональному рівнях, нормативними документами та науковими працями, що стосуються згаданої проблеми, виявляє низку нових проблем ( науково-технічних, соціально-економічних, політичних, еколого-урбаністичних), викликаних відсутністю цілісного, системного підходу до проблеми просторового освоєння територій, що затоплюються з врахуванням взаємовпливу комплексу природних та антропогенних факторів.

Особливість проблем містобудівної діяьності в Карпатському регіоні та своєрідність умов їх формування. Для Закарпатської області в умовах порушення соціально- еколого-економічної функцції урбаністичної системи гармонійний розвиток містобудівної діяльності набуває особливої гостроти і актуальності. Закарпатський регіон займає важливе геополітичне положення для України, характеризується великими потенційними ресурсами: природними, трудовими ,технічними. Територією області, площа якої складає 12,8 тис.км2 (2,1% території республіки), проходять важливі міжнародні транспортні магістралі, залізниці, траси нафтопроводу "Дружба", газопроводів "Союз", "Братерство", "Уренгой-Помари-Ужгород", лінії електропередач. Закарпатська область – привабливий край для туризму міжнародного значення. Регіон має розвинуту транспортну систему: довжина залізниць загального користування 639 км, густота 49,9 км на 1000 км2, довжина автомобільних доріг з твердим покриттям 3,4 тис.км. Густота автомобільних шляхів 273 км на 1000 км2. У межах області діють 15 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням, численні бази відпочинку. Народногосподарський комплекс області – індустріально-аграрний з високим рівнем розвитку рекреаційного господарства, різноманітними природно-рекреаційними ресурсами, зокрема високою лісистістю ( близько 50% території під лісом), значними запасами мінеральних джерел води, сприятливими кліматичними умовами, рельєфом з неповторними краєвидами.

Разом з тим соціально-економічному розвитку Закарпаття на протязі тривалого історичного періоду відчутних ударів завдають катастрофічні паводки. На відміну від інших регіонів у Карпатах найгустіша в Україні гідрографічна мережа. Територія області перерізана густою мережею річок і потічків. Середня густина річкової мережі – 1,7 км/кв.км. Усі 9426 річок і потічків сумарною довжиною 19793 км, що протікають територією Закарпаття належать до басейну р. Тиси – найбільшої притоки Дунаю. В межах області довжина Тиси становить 201 км при загальній довжині 966 км. Особливість гірських річок Карпат полягає в тому, що паводки різного генезису для них характерні протягом усього року. Українські Карпати і Закарпаття, зокрема, належать до зливонебезпечних районів Європи, тут завжди є прихована потенційна небезпека виникнення паводків. Тільки у післявоєнні роки за період 1946-2001 роки пройшло понад 150 паводків, які нанесли збитки на суму 2459,5 млн.грн..[1-3].

Найбільш катастрофічними наприкінці останнього тисячоліття були паводки в травні 1970 р., жовтні 1974 р., липні 1980 р., листопаді 1998 р. і березні 2001 р.

Про характер та масштаби збитків нагадують наступні документальні факти, засвідчені комісією штабу Міністерства надзвичайних ситуацій України: [1-3]

Паводок в травні 1970р. на р. Тиса охопив значні території регіонів України (Закарпаття), Румунії, Угорщини і Чехословакії. На Закарпатті зруйновано 400 житлових будинків. Людські жертви складають 13 чоловік. Від затоплення загинули посіви на площі 12,8 тис.га. Місцевим стоком від жовтневої 1974 року зливи і в результаті підтоплення паводковими водами р. Тиси і Латориці було затоплено територію на площі 93,0 тис.га, в тому числі більше 50,0 тис.га сільськогосподарських угідь. Всього збитки сільському господарству склали 80% від загальної суми. Липневими 1980 р. паводковими водами на річках Латориця, Уж та їх притоках, а також місцевим стоком на меліоративних системах були затоплені і підтоплені сільськогосподарські культури на площі 74,5 тис.га. Підтоплено 26 населених пунктів з населенням 160 тис.чол. Пошкоджено 6237 житлових будинків, з яких 167 повністю зруйновані. Катастрофічний дощовий паводок руйнівної сили, який сформувався в період з 4 по 8 листопада 1998 року за своїми характеристиками та розмірами заподіяних збитків перевищив усі попередні. Загальні підйоми рівнів води здебільшого становили 2-4 метри, на річках Боржава та Тиса – 4-8 м над передпаводковими рівнями. На ряді постів перекрито історичні значення висоти рівнів води.

Порівняльна характеристика збитків, нанесених народному господарству Закарпатській області в результаті катастрофічних паводків 1998 та 2001 років зведена в таблицю 1.[1-3 ].

Встановлено, що паводки в басейні р. Тиси формуються в будь-який час року і можуть бути зливового, снігового або сніго-дощового походження.

Спостереження і