LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Будівництво → Біотехнологія локального очищення жировмісних стічних вод

1940 0,63

0,027 1,593 78,2 5600 2616 0,65


Зброджені за таких умов ЖСВ можуть бути направлені на аеробне доочищення.

У четвертому розділі "Аеробне доочищення жировмісних стічних вод" зазначається, що

9

процес аеробного доочищення попередньо зброджених ЖСВ олійно-жирового комбінату в аеротенку проводили в періодичному режимі впродовж 24 год. Доочищені стоки мали різкий запах гниття, характеризувалися високим значенням ХСК – 845,0 мгО2/л (ступінь очищення 57,3%) та БCК5 – 564,0 мгО2/л (ступінь очищення 64,7%), вміст жирів становив 0,45–1,8 г/л. За фізико-хімічним складом такі стічні води характеризуються як сильно мінералізовані.

При концентрації мулу 10 г/л порівняно з початковою 3,6 г/л було досягнуто вищого ступеня аеробного доочищення стоків від жирів (на 34,5%), завислих речовин (на 5,6%), азоту амонійного (на 12,5%) та фосфатів (на 27%), а вміст органічних забруднень зменшився ще на 7,6% за БСК5 та на 12,4% за БСК. Ступінь доочищення становив 69,7% за ХСК (з 1980 до 600,0 мгО2/л).

Таким чином, доочищення в аеротенку зброджених ЖСВ не задовольняло вимогам до якості очищення стоків для можливого їх скидання у сплавну каналізацію міста. Крім того, параметри аеробного процесу через велику тривалість обробки є економічно недоцільними.

Враховуючи вищевикладене, досліди з біохімічного доочищення ЖСВ, зброджених у метантенку, проводили на лабораторній моделі симбіотенка.

Вибір симбіотенка для доочищення зброджених ЖСВ зумовлений тим, що в кожному модулі споруди складається свій специфічний біоценоз, пристосований до певних умов вегетації при надходженні стічних вод із забрудненнями, які розкладаються в процесі життєдіяльності симбіозу бактерій, грибів та найпростіших. Це дає змогу використовувати споруду для очищення висококонцентрованих стічних вод, при цьому ступінь очищення стоків залежить від кількості модулів симбіотенка.

Дослідження процесу доочищення ЖСВ олійно-жирового комбінату, зброджених при 55+2оС та охолоджених до ~45оС, в симбіотенку здійснювали впродовж 6, 8 та 12 год.

Дані досліджень (табл. 7) свідчать про те, що вже через 6 год перебування стоків у симбіотенку якість води значно поліпшилась. Зі збільшенням тривалості обробки в споруді якість очищення стоків підвищується.

Ступінь очищення зброджених стічних вод олійно-жирового комбінату, які піддавали доочищенню в симбіотенку впродовж 12 год, становить 80,3% за ХСК (з 1980 до 390 мгО2/л), а якість очищених стоків, загальний ступінь очищення яких – 96,8% за ХСК (з 12000 до 390 мгО2/л), відповідає вимогам до якості стоків, що скидаються в каналізацію міста (див. табл. 7).

У пўятому розділі "Розробка апаратурно-технологічної схеми очищення стічних вод олійно-жирових підприємств" наведено апаратурно-технологічну схему локального очищення ЖСВ та техніко-економічне обґрунтування розробленої технології очищення стоків. За пропонованою схемою (рис.2) стічні води після жировловлювача надходять у збірник- Таблиця 7

Характеристика зброджених ЖСВ олійно-жирового виробництва, доочищених у симбіотенку

Показник Якість ЖСВ

після метанового зброджування після доочищення в симбіотенку впродовж

6 год 8 год 12 год

Абсолютні величини Ефект очищення, % Абсолютні величини Ефект очищення, % Абсолютні величини Ефект очищення, %

Запах Сірководню Немає – Немає – Немає –

рН 7,5 7,8 – 8,0 – 8,1 –

Розчинений кисень, мгО2/л Немає 0,9 – 1,7 – 2,5 –

Твердість, ммоль-екв/л 9,3 9,0 – 8,7 – 7,9 –

БCК5, мгО2/л 1598,5 616,4 61,4 499,0 68,8 325,0 79,7

ХCК, мгО2/л 1980,0 742,6 62,5 504,9 74,6 390,0 80,3

Азот амонійний, мг/л 8,0 5,0 37,5 2,3 71,3 1,2 85,0

Азот нітритний, мг/л 2,0 2,0 – 1,9 – 1,8 –

Азот нітратний, мг/л 1,9 2,6 – 3,1 – 3,7 –

Фосфати, мг/л Сульфаты, мг/л 2,6 1,8 30,8 1,0 61,5 0,6 127,0 76,9

Сульфати, мг/л 169,0 167,0 1,2 164,0 2,9 160,0 5,3

Залізо, мг/л 2,4 2,0 16,7 1,2 50,0 0,1 95,8

Хлориди, мг/л 305,0 314,0 – 321,0 – 327,0 –

Завислі речовини, мг/л 3745 1146 69,4 459,0 87,7 141,0 96,2

Сухий залишок, мг/л 4850 1490 69,3 596,0 87,7 232,5 95,2

Жири, г/л 2,5 – 4,0 0,005 99,9 Немає 100 Немає 100


12

нейтралізатор Р1, де відбувається їх змішування та нейтралізація до оптимального значення рН за допомогою датчиків рН, компенсаційного рН-метра QE4, вимірників кислоти М2 та лугу М3. Нейтралізовані стоки подаються в теплообмінник Т6,

в якому стічні води підігріваються за рахунок теплоти стічних вод, оброблених у ІІ метантенку, надходять у метантенк І ступеня Р8 і далі через запірний пристрій, який створює водяний замок для запобігання витоку газу, надходять у метантенк ІІ ступеня Р10, де відбувається доброджування стоків.

Біогаз, що утворюється під час біотрансформації органічних речовин, що містяться в стоках, з метантенка Р8 трубопроводом Т28 пропускається крізь культуральну рідину метантенка Р10 і надходить у газгольдер ГГ12, звідки, проходячи ділянку очищення газу, використовується для спалювання в котельні підприємства.

Зброджена культуральна рідина з метантенка Р10 надходить у теплообмінник Т6, в якому теплота оброблених у метантенку стічних вод передається свіжому стоку, а охолоджена зброджена культуральна рідина з температурою ~45оС через розподільну чашу направляється для доочищення в симбіотенк Р14, який міститьавто- і гетеротрофні мікроорганізми, іммобілізовані на дисках, які обертаються. Очищена стічна вода з ХСК~300–400 мгО2/л скидається в міську каналізаційну мережу.

Надлишковий активний мул з метантенків Р8 і Р10та симбіотенка Р14 через трубопровід Т29 може бути направлений на зневоднення та подальшу утилізацію.

Проведені розрахунки основної апаратури показали, що застосування метанової ферментації висококонцентрованих стоків дає змогу повністю компенсувати витрати на проведення процесу очищення стоків за рахунок енергії біогазу. Кількість газу на самозабезпечення становить 25% від загального виходу біогазу. Надлишкову кількість газу доцільно використати на потреби виробництва.

Для зменшення кількості біогазу, що йде на самозабезпечення метантенка, доцільно використовувати теплоту збродженої культуральної рідини, підігріваючи нею вихідні ЖСВ. Це дає можливість зменшити витрати енергії на нагрівання стоків, що надходять, на 40–50%.

Розрахунок економічного ефекту від впровадження технології анаеробно-аеробної обробки ЖСВ олійно-жирового виробництва показав доцільність застосування запропонованих очисних