LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Аграрні підприємства в трансформаційних умовах державного регулювання АПК

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ



Погуляйко Михайло Васильович


УДК 338.43:338.246.025.2(43)




аграрні підприємства в трансформаційних умовах державного регулювання апк




Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(економіка сільського господарства і АПК)



АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук






Луганськ - 2007
















Дисертацією є рукопис

Дисертаційна робота виконана на кафедрі економічної теорії і маркетингу Луганського національного аграрного університету Міністерства аграрної політики України


Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

ТКАЧЕНКО Валентина Григоріївна,

завідувач кафедри економічної теорії і маркетингу

Луганського національного аграрного університету,

м. Луганськ


Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

КрисальнийОлександр Васильович,

завідувач відділу ННЦ “Інститут аграрної

економіки” УААН, м. Київ


кандидат економічних наук, доцент

КУКСА Ігор Миколайович,

завідувач кафедри економічної кібернетики

Луганського національного аграрного університету,

м. Луганськ





Захист відбудеться "20" грудня 2007 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.841.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук в Луганському національному аграрному університеті за адресою: 91008 м. Луганськ-8, Національний аграрний університет, головний навчальний корпус, аудиторія 202.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського національного аграрного університету за адресою: 91008 м. Луганськ-8, бібліотека Національного аграрного університету

Автореферат розісланий “19” листопада 2007 р.




Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Суховерхий В.В.



















ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. У системі соціально-економічних трансформацій, що здійснюються в Україні, виключно важливе місце посідає проблема реформування аграрних відносин із найважливішим прикладним аспектом – сучасною аграрною реформою. Державне регулювання аграрного виробництва є порівняно новим напрямком досліджень вітчизняної науки. Протягом усієї історії органи влади України не мали достатньої практики самостійного регулювання економіки. Сьогодні становище сільського господарства залишається складним. Особливо критичним є стан технічного забезпечення галузі, де зношеність техніки сягає 90%. Продовжується, а у 2005-2006 рр. навіть посилився диспаритет цін на продукцію промисловості, котра споживається сільським господарством, та цін на сільгосппродукцію. Майже половина сільгосппідприємств збиткові. Продовжується занепад соціальної сфери села, особливо гостро виявляється проблема зайнятості на селі та забезпечення достатнього рівня заробітків селян.

Невідповідність системи державної підтримки світовим тенденціям, вимогам СОТ і стандартам ЄС, насамперед щодо встановлення мінімальних цін на окремі види продукції, цінової підтримки окремих виробництв, широке застосування заходів підтримки призводить до деформації ринкового конкурентного середовища.

В Україні низький рівень підтримки сільського господарства, який разом із податковими пільгами у розрахунку на 1 га землі в обробітку складає 54 дол. США, тоді як у ЄС – більше 1 тис. дол. США. Крім того нецільове використання коштів на підтримку сільського господарства шляхом перекачки їх від виробників до посередників та переробників через систему цін і тарифів становить більше 2/3 обсягу підтримки. Слід відзначити велику нерівномірність підтримки серед сільгосппідприємств. Так, у 2004 р. 40% підприємств не мали підтримки (окрім податкових пільг та загальногалузевої підтримки), 30% отримали лише 3% від загальної суми підтримки, що склало менше 1 % від реалізованої ними продукції, а 6% підприємств отримали 74% суми підтримки, що склало 10% суми реалізованої продукції. Здешевлення вартості кредитів отримала лише 1/3 сільгосппідприємств, а здешевлення вартості техніки – менше 10% підприємств.

Проблема співвідношення або межі відповідного регулювання та дії економічних законів не втрачають своєї актуальності й по завершенню трансформаційного періоду розвитку економіки. Сільське господарство і надалі залишатиметься специфічним видом діяльності, що є органічно пов'язаним із головними функціями держави – гарантією продовольчої безпеки, підтримкою макроекономічної рівноваги, у тому числі шляхом регулювання міжгалузевих відносин, розвитку ринково-конкурентного середовища, захисту внутрішнього ринку, а також досягнення соціальних стандартів рівня якості життя селян.

Стан вивчення проблеми. Теоретико-методологічні засади реформування та діяльності аграрних підприємств в умовах перехідного періоду знайшли відображення у працях вітчизняних та зарубіжних учених: Л. Абалкіна, А. Баляна, Ю. Білика, А. Богомолова, А. Гальчин-ського, С. Дорогунцова, Г. Дзись, Б. Квасюка, О. Крисального, І. Лукіно-ва, А. Лисецького, С. Мочерного, А. Могильного, М. Павловського, Ю. Пахомова, П. Саблука, В. Ткаченко, В. Юрчишина, Г. Черевка та ін.

Питання стратегії і тактики державного регулювання аграрного сектору економіки у зв'язку з необхідністю його адаптації до ринкового середовища та регіоналізації економіки і розвитку міжгалузевих зв'язків є предметом наукового пошуку Ю. Білика, Б. Губського, Є. Фірсова, В. Богачова, В. Ткаченко та інших.

Дослідженню конкретних напрямків державного регулювання аграрного виробництва в період його реформування, структурної перебудови та вдосконаленню системи управління АПК присвячені роботи економістів-аграрників В. Андрійчука, В. Бойка, М. Вітковського, П. Гайдуцького, С. Дем'яненка, Й. Завадського, М. Гладія, В. Зіновчука, М. Калінченка, В. Криворучка, О. Крисального, А. Лисецького, Ю. Лупенка, М. Маліка, В. Месель-Веселяка, Л. Молдавана, О. Онищенка, М. Орлатого, Б. Пасхавера, В. Рябоконя, П. Саблука, В. Ситніка, В. Трегобчука, В. Ткаченко, М. Федорова, О. Шпичака та інших.

Науковими дослідженнями тією чи іншою мірою охоплено більшість питань щодо розвитку сучасних аграрних відносин в Україні. Однак залишається невирішеною проблема відсутності стимулювання держави в аграрних перетвореннях та відповідних методів реалізації цієї ролі.

Порівняльний аналіз особливостей протікання трансформаційних процесів у агросфері України, у кожному окремому регіоні країни показує своєрідність організації земельних відносин та механізму передачі частини колективних земель у приватну власність. Істотним аргументом на користь регіоналізації державного управління агрореформами є те, що Луганська область – це великий промисловий