LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінка ринкової вартості суден водного транспорту

8-9.

































Рис. 8. Розрахунки функціонального зносу судна
































Рис. 9. Оцінка зовнішнього зносу судна


Нами визначені окремі складові зносу суден, що дало можливість розрахувати сукупний знос методом розбивки, який найбільш повно відображає зміст видів зносу (у деяких економістів він отримав назву витратний). Аналіз використання методу розбивки показав, що мультиплікативний метод визначення коефіцієнту сукупного зносу є більш точним і науково обґрунтованим по відношенню до адитивного, який використовується зараз і не враховує кореляції зносів:

,

що при відносних значеннях зносу більших 0,15 приводить до помітних розбіжностей, а це, в остаточному підсумку, веде до зниження достовірності реальної величини зносу і, як наслідок, недостовірності оцінки вартості судна.

До того ж ми удосконалили мультиплікативний метод визначення коефіцієнта сукупного зносу за рахунок поділу фізичного і функціонального зносів на усувний і неусувний:

,

що виключає можливість подвійного і потрійного обліку різних видів зносу через те, що той самий знос може відноситись або до всього судна, або в різному ступені до окремих його елементів.

Враховуючи аналіз складу вихідної інформації по суднам, нами були розроблені принципи економічної оцінки накопиченого зносу структурно-модифікованим методом його розбивки, який враховує можливість усунення фізичного і функціонального зносів, а також можливий прояв факторів зовнішнього зносу та дозволяє економічно оцінювати сукупний знос суден будь-яких типів з достатньою долею вірогідності, базуючись на мінімумі доступної, некомерційної інформації, ніж в застосовуваних методах. Запропонований і обґрунтований нами метод дає можливість розрахувати ринкову вартість суден методом витрат (рис. 10). Для цього нами розроблений взаємозв’язок термінів служби судна.

Тривалість ефективного віку ЕВ встановлюється експертами або оцінювачами на підставі розгляду паспортної і суднової документації, актів огляду суден Регістром судноплавства та інших суднових актів. Термін служби, що залишився, То встановлюється таким чином: при Тф Тн відповідає терміну, на який були продовжені судну документи Регістром; при Тф < Тн відповідає терміну, що залишився від ефективного до закінчення нормативного терміну служби судна.

На основі кількісної оцінки накопиченого зносу структурно-модифікованим методом розбивки в роботі виконана економічна оцінка ринкової вартості суховантажного судна типу “Десна”, що дозволила уточнити, багато в чому суб'єктивну, сюрвейєрську оцінку даного судна (вартість судна по проектному методу на 11% менше вартості сюрвейєрської оцінки). Встановлено, що реальна вартість суден відрізняється від бухгалтерської залишкової вартості, тобто темпи бухгалтерського нарахування зносу не відповідають реальним значенням зносу. Амортизація в такому виді, якому вона нараховується зараз по суховантажних суднах змішаного “ріка-море” плавання, а саме рівномірно-прямолінійним методом, не відповідає своїй основній функції – компенсувати накопичений знос. Нами було проведено порівняння бухгалтерської залишкової вартості, яка представляє собою різницю між повною відновною вартістю і нарахованою до даного моменту часу сумою амортизації, розрахованої різними законодавчо дозволеними методами, зі зміною реальної ринкової вартості по рокам експлуатації судна (рис. 11).








































Рис. 10. Модель визначення ринкової вартості судна

Рис. 11. Динаміка зміни вартості суховантажного судна змішаного плавання


З аналізу проведених розрахунків, а також використовуючи методи математичної статистики, кореляційного аналізу і графічного за допомогою електронних таблиць Excel нами була доведена перевага використання у сформованій до даного часу ситуації при нарахуванні амортизації по суднам не лінійного, а кумулятивного методу як найбільш відповідного фактично накопиченому зносу, що розрахований по запропонованим в дисертації методикам, і прогресивного з погляду методології бухгалтерського обліку, який дозволяє накопичувати кошти в першу половину експлуатаційного періоду (74% від ВВ – при кумулятивному; при лінійному – 46% від ВВ) на випадок функціонального старіння й інфляції і використовувати накопичені кошти на ремонт суден до кінця терміну експлуатації без збільшення витрат виробництва.

Важливе значення має вплив методу нарахування амортизації на фінансово-господарські показники роботи судноплавних компаній. Наші розрахунки показали, що у першу половину експлуатації судна при використанні кумулятивного методу нарахування амортизації собівартість перевезень вище, ніж при рівномірному методі, але з кожним роком вона поступово знижується на 1% (в абсолютному значенні – на 16,5 тис. дол.). Починаючи з 14-го року експлуатації судна, собівартість перевезень нижче, і до кінця терміну експлуатації різниця досягає 16% (в абсолютному значенні – 178,3 тис. дол.). Аналогічний висновок можна зробити про рентабельність перевезень: при використанні кумулятивного методу нарахування амортизації рентабельність в першу половину експлуатації судна нижче, але з кожним роком вона росте приблизно на 0,6%, і в другій половині експлуатації судна вона вища, ніж при використанні рівномірного методу; до кінця терміну експлуатації різниця становить 7,3%. З практики експлуатаційної роботи відомо, що фрахтова ставка на нових суднах вища, ніж на старих, відповідно вище і доходи від перевезень, тому