LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінка рівня і якості життя населення

такому:

вперше:

  • розроблено концептуальний підхід до визначення узагальнюючої оцінки рівня і якості життя населення, який базується на розмежуванні понять „рівень” і „якість” життя населення з використанням двомірної матриці, що забезпечує синтез рівня і значимості компонентів;

  • розроблено теоретичні основи якісної оцінки рівня життя населення на основі теорії розпізнавання образів з використанням комплексу економіко-математичних моделей, що дає можливість як розподілити регіони країни на кластери, так і запропонувати правило їхнього формування;

одержали подальший розвиток:

  • методологічні основи побудови системи окремих кількісних показників оцінки рівня життя населення на основі моделей його компонент і структурно-логічного зв'язку між ними, що забезпечує всебічність оцінки досліджуваного соціально-економічного явища й аналітичні можливості дослідження причин його зміни;

  • методичні підходи до оцінки якості життя населення на основі моделі ієрархії значимості його компонент із використанням двомірної чотирьохкритеріальної матриці, що забезпечує оцінку життя людини не тільки з урахуванням досягнутого рівня по окремих його компонентах, але і їх значимості;

удосконалено:

  • уточнено і розмежовано сутність понять “рівень” і “якість” життя населення на базі теорій “корисності” і “цінності” благ і послуг людини, що дає можливість оцінювати не тільки рівень його життя, але і якість.

Обґрунтованість наукових положень і методичних рекомендацій, розроблених у дисертації, забезпечується як використанням у дослідженні праць вітчизняних і закордонних учених, що є провідними в цій науковій проблемі, так і докладним аналізом великого обсягу статистичного матеріалу, що склав базу проведеного дослідження.

Вірогідність результатів дослідження, наукових положень і методичних рекомендацій забезпечується використанням відповідних до мети методів емпіричного і теоретичного дослідження, логічною завершеністю постановки задач дослідження і підтверджуються позитивними прикладами використання при розробці стратегії соціально-економічного розвитку регіонів України.

Наукове і практичне значення отриманих результатів. Наукове значення розроблених у дисертації нових наукових положень і методичних рекомендацій полягає в тому, що вони дозволяють вирішити науково-практичну задачу розробки теоретичних основ і практичних рекомендацій з визначення узагальнюючої оцінки рівня і якості життя населення регіонів країни.

Практичне значення наукових положень, розроблених у роботі, полягає в тому, що вони втілені в конкретні методики і пропозиції з удосконалюванню методів оцінки рівня і якості життя населення регіонів країни.

Методичні положення і практичні рекомендації дисертації впроваджені:

  • при розробці “ Стратегії соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2011 року”, що виконувалася в рамках договору між Північно-Східним центром НАН України і Харківською державною адміністрацією (акт упровадження від 4 червня 2003 року);

  • при розробці „Регіональної програми соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим на 2003 рік”, що виконувалася згідно Постанови Верховної Ради АРК № 519-3103 від 16 квітня 2003 року (акт упровадження від 10 липня 2003 року);

Особистий внесок здобувача. Особистим внеском здобувача є сформовані й обґрунтовані наукові положення, висновки і рекомендації з рішення науково-практичної задачі розробки узагальненої оцінки рівня і якості життя населення регіонів країни. Дисертаційне дослідження є особистою науковою працею. Усі результати отримані безпосередньо здобувачем і знайшли відображення в опублікованих роботах. У дисертації здобувач використовував власні ідеї, у тому числі викладені в спільно опублікованих працях.

Внесок здобувача у роботах, що виконано у співавторстві, за списком опублікованих праць, наведених в авторефераті, є наступним: розроблено концептуальний підхід до визначення узагальнюючої оцінки рівня і якості життя населення, розроблено теоретичні та методологічні основи якісної та кількісної оцінки рівня життя населення [1]; проаналізовано існуючи методики оцінки рівня і якості життя населення країн, обґрунтовано необхідність розмежування сутності понять “рівень” і “якість” життя населення [3]; розроблено методику кількісної оцінки рівня життя населення регіонів та проведено розрахунки по регіонах України [5].

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися й обговорювалися:

  • на науково-практичній конференції “Стратегія соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2011 року” (Харків, 2003 р.);

  • всеукраїнської наукової конференції студентів, магістрів та аспірантів „Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 2003 р.).

Публікації. Основний зміст дисертації відображений у 7 друкованих наукових працях, у тому числі 1 монографії і 4 статтях у фахових наукових журналах та збірниках. Загальний обсяг публікацій із теми дисертації складає 15,26 ум.-друк. арк., з яких особисто здобувачу належить 6,12 ум.-друк. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації – 281 сторінок, у томі числі обсяг основного тексту складає 185 сторінок. Ілюстративний матеріал дисертації викладено у формі 58 таблиць (50 сторінок), 48 рисунків (28 сторінок), 3 додатків (84 сторінки). Список використаних джерел становить 143 найменування (11 сторінок).


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


Розділ 1. Рівень і якість життя населення України та проблеми їх оцінки. Сучасна держава може стійко розвиватися тільки за умови, якщо її економічна політика спрямована на поліпшення рівня і якості життя громадян, розширення їх можливостей формувати власне майбутнє. Для цього необхідно не тільки збільшувати доходи населення, а й поліпшувати багато інших компонент рівня і якості життя населення: створювати реальну рівність для здобуття освіти і працевлаштування; забезпечувати рівні можливості для чоловіків та жінок; високий рівень медичного обслуговування; якісне харчування й ін. До цього також необхідно додати чистоту і сталість навколишнього середовища, в якому живе людина.

Основним показником, який офіційно використовується фахівцями ООН для зіставлення оцінки рівня і якості життя населення в різних країнах світу, є індекс людського розвитку (ІЛР). Він являє собою інтегральну оцінку трьох складових компонент, що характеризують довголіття, рівень освіти і доходів населення країн світу. У табл. 1 подано динаміку ІЛР по окремих країнах світу.

Таблиця 1

Динаміка ІЛР по окремих країнах світу

Країна

Індекс людського розвитку


1990 р.

Ранг

1995 р.

Ранг

2000 р.

Ранг

Швеція

0,894

11

0,925

4 – 6

0,941

2

США

0,914

2

0,925

4 –