LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінка рівня і якості життя населення

Для визначення кількості кластерів регіонів країни у роботі побудована дендрограма агломеративної кластеризації регіонів України в залежності від значень компонент рівня життя населення (рис. 6).

Керуючись сформульованими у роботі вимогами і ґрунтуючись на даних дендрограми, попередньо приймається гіпотеза про наявність трьох кластерів, на які розподілені регіони країни в залежності від значень компонент рівня життя населення.

Для розподілу регіонів країни по трьох кластерах залежно від значення компонент рівня життя населення у роботі використовувався ієрархічний метод кластеризації k-середніх.

На рис. 7 подано графік середніх значень характеристик компонент кластерів регіонів країни залежно від значень компонент рівня життя населення.




Рис. 5. Діаграма розподілу регіонів України за значенням інтегрального кількісного показника рівня життя населення


Рис. 6. Дендрограма ієрархічної агломеративної кластеризації регіонів України

залежно від значень компонент рівня життя населення



Рис. 7. Графік середніх значень характеристик компонент кластерів

регіонів країни


Як видно з рис. 7, відповідно до постановки задачі було здійснене групування регіонів країни за значенням компонент рівня життя населення на три кластери. По кластерах регіони країни розподілились таким чином (табл. 5).

Таблиця 5

Розподіл регіонів країни по кластерах залежно від значення компонент
рівня життя населення

1-й кластер

2-й кластер

3-й кластер

Львівський

Житомирський

Волинський

Харківський

Миколаївський

Рівненський

Дніпропетровський

Хмельницький

Івано-Франківський

Запорізький

Кіровоградський

Закарпатський

Одеський

Чернігівський

Луганський

Полтавський

Сумський

Тернопільський


Вінницький

Чернівецький


Черкаський

Херсонський


Київський

АР Крим



Донецький


На наступному етапі в роботі здійснювався процес побудови дискримінантної функції.

В табл. 6 наведені побудовані дискримінантні моделі (вирішальні правила) якісної оцінки рівня життя населення регіонів країни (табл. 6).

Таблиця 6

Дискримінантна модель якісної оцінки рівня життя населення регіонів країни

Дискримінантна модель

(вирішальне правило)

Якісна оцінка

рівня життя населення

*

високий


середній


низький

* X1 – комплексний показник компоненти – довгострокові цінності (KZ);

X2 - комплексний показник компоненти – поточні потреби (KP);

X3 - комплексний показник компоненти – соціальна інфраструктура (KC);

X4 - комплексний показник компоненти – середовище проживання (KS);

На заключному етапі в роботі згідно із запропонованою матрицею здійснено розподіл регіонів України згідно з узагальнюючою оцінкою рівня і якості життя населення.


ВИСНОВКИ


Інтегральним результатом дисертаційної роботи є рішення науково-практичної задачі, що складається з розробки теоретичних основ і методичних рекомендацій з оцінки рівня і якості життя населення регіонів країни.

З метою рішення поставленої науково-практичної задачі в роботі проведений комплекс досліджень на всіх трьох рівнях: теоретичному, інструментальному і прикладному.

На основі отриманих у роботі результатів можна зробити такі висновки:

  • Соціально-економічний розвиток країн світу, включаючи Україну, визначається досягнутим рівнем і якістю життя населення, що відповідає резолюції, прийнятої ООН, згідно якої будь-яка держава в першу чергу повинна створювати сприятливі умови для того, щоб життя людей було довгим, здоровим і наповненим творчістю.

  • Життя людини – багатогранне соціально-економічне явище, яке можна охарактеризувати за допомогою двох понять „рівень” і „якість” життя населення. Ці поняття – різнопланові, вони характеризують різні аспекти життя людини. Так, рівень життя населення – це кількісна і якісна характеристики ступеня досягнення компонент життя людини, а якість життя – якісна характеристика ієрархії значення задоволення його складових компонентів.

  • Для того щоб управляти процесом підвищення та покращення життя людей необхідно оцінювати його рівень і якість. Оцінка рівня життя населення регіонів країни вимагає як кількісної, так і якісної характеристик. Кількісна оцінка здійснюється на основі інтегрального показника, який розраховується за допомогою таксономічного методу.

    Всебічно кількісно оцінити рівень життя населення регіонів країни, а потім діагностувати причини його зміни можливо тільки за допомогою системи окремих показників. Організуючою основою побудови системи окремих показників елементів компонент рівня життя населення є структурно-логічний причинно-наслідковий зв’язок між ними.

  • Якісна оцінка рівня життя населення дозволяє визначити – високий чи низький рівень життя людини досягнуто у регіонах країни. Для її визначення використовується комплекс економіко-математичних моделей, які будуються на основі кластерного та дискримінантного аналізів.

  • Оцінка якості життя населення регіонів країни – характеристика ієрархії значимості його складових компонентів, для виміру якої з урахуванням теорії „цінностей” використовується двомірна та чотирьохритеріальна модель.

  • Високий рівень життя населення регіонів не завжди відповідає гарній якості його життя, і навпаки. Дана обставина обумовлює необхідність синтезу рівня й ієрархії значимості компонент, які характеризують життя людини, в узагальнюючий оцінці рівня і якості життя населення, що визначається на основі двомірної матриці.

    Основні теоретичні й інструментальні результати роботи лягли в основу прикладних досліджень і використані при розробці “Стратегії соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2011 року”.

    На основі отриманих у роботі прикладних результатів можна зробити такі висновки:

  • Теоретично обґрунтовано і практично доцільне розмежування понять “рівень” і “якість” життя населення, які характеризують різні аспекти життя людини.

  • Теоретично обґрунтованим й інструментально реалізованим є розроблений у роботі підхід до кількісної оцінки рівня життя населення регіонів країни з використанням інтегрального, комплексних і системи окремих показників.

  • Теоретично обґрунтованим і практично реалізуємим є використання розробленого в роботі підходу до якісної оцінки рівня життя населення з використанням комплексу економіко-математичних моделей.

  • Теоретично обґрунтованим й інструментально реалізованим є концептуальний підхід до визначення узагальнюючої оцінки рівня і якості життя населення на основі використання


  •