LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінка рівня та способу життя населення регіону

життя населення, офіційні статистичні дані щодо соціально-економічного стану 25-ти регіонів країни. Основна частина розрахунків виконана за допомогою ПК з використанням програмного забезпечення Statistica.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці комплексу теоретичних і методичних положень щодо оцінки рівня та способу життя населення регіонів:

вперше:

- розроблено комплексний підхід до позиціонування регіонів країни в площині “рівень - спосіб життя населення”, який базується на двовимірній матриці якісних оцінок, що забезпечує обґрунтований вибір політики їх соціально-економічного розвитку;

удосконалено:

  • визначення поняття “рівень життя населення” з використанням структурно-логічної моделі характеристик життєдіяльності, що дає можливість більш точно охарактеризувати процес формування певного рівня життя населення в регіонах країни;

  • визначення поняття “спосіб життя населення” на основі принципів включення окремих видів діяльності до його складу, що дозволило виділити компоненти його оцінки і забезпечити їх інтегрування;

одержали подальший розвиток:

  • методика кількісної і якісної оцінок рівня життя населення регіонів країни, яка базується на інтегральному і системі часткових показників з використанням таксономічного методу та економіко-математичних моделей, що дає можливість об’єктивно комплексно оцінити це соціальне явище;

  • методика оцінки способу життя населення регіонів країни на основі інтегрального показника і системі часткових показників з використанням економіко-математичних методів та моделей, що забезпечує комплексну оцінки цього соціального явища.

Практичне значення отриманих результатів. Наукове значення розроблених у дисертації нових наукових положень і методичних рекомендацій полягає в тому, що вони дозволяють вирішити науково-практичну задачу підвищення ефективності побудови стратегії соціально-економічного розвитку регіону шляхом оцінки впливу способу на рівень життя населення.

Практичне значення наукових положень, що були розроблені у роботі, полягає в тому, що вони втілені в конкретні методики і пропозиції з удосконалення методик оцінки рівня і способу життя населення, а також їх взаємозв’язку.

Методичні положення і практичні рекомендації дисертації впроваджені:

- при розробці “Стратегії соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2011 року”.

Окремі положення дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Харківського національного економічного університету за курсом “Регіональна економіка” (довідка № 86/02-110 від 12.05.05).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно підготовленою науковою працею, у якій викладено авторський підхід до вирішення важливого наукового і практичного завдання – оцінки впливу способу на рівень життя населення регіону. Сукупність отриманих наукових результатів є підсумком авторського аналізу науково-практичних проблем, пов'язаних з рівнем та способом життя населення, та шляхів вирішення відповідних практичних завдань.

Конкретна особиста участь здобувача у роботах, виконаних у співробітництві, наведена в списку робіт: виділення компонентів оцінки рівня життя населення регіону в [1]; структурно-логічна модель характеристик життєдіяльності людини в [2]; виділення факторів, що впливають на рівень життя населення регіону, – в [4]; виділення компонент оцінок рівня життя населення регіону, що впливають на його спосіб, – в [6].

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати висвітлені у наукових публікаціях дисертанта, які доповідались й обговорювались на трьох науково-практичних конференціях, зокрема на науково-практичній конференції “Стратегія соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2011 року” (Харків, ХНЕУ, 2003 р.), на науково-практичній конференції “Проблеми гендерної тематики в Україні” (Харків, ХНЕУ, 2005 р.), на науково-практичній конференції “Економічні проблеми іноваційно-структурних перетворень в Україні” (Харків, ХНЕУ, 2005 р.).

Публікації. За результатами дослідження по темі дисертації опубліковано 7 наукових робіт загальним обсягом 2,35 ум. – друк. арк., із них у фахових виданнях – 3, з яких особисто авторові належить 1,81 ум. – друк. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел і додатків у тому числі 22 таблиці (на 14 сторінках) і 58 ілюстрацій (на 22 сторінках), основний текст викладений на 144 сторінках. Список використаних літературних джерел налічує 155 найменувань на 12 сторінках. Додатки розміщені на 5 сторінках.






ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дана загальна характеристика дисертаційної роботи, обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, визначені мета, задачі, об'єкт, предмет і методи дослідження, охарактеризовано наукова новизна і практичне значення, подано інформацію про їх апробацію і впровадження у практику.

У першому розділі – “Теоретичні основи оцінки рівня життя населення регіонів країни” - уточнені визначення, а також особливості використання термінів, синонімічних за значенням з рівнем життя населення. Для розмежування цих понять побудовано структурно-логічну модель взаємозв'язку характеристик життєдіяльності людини (рис. 1).


















Рис. 1. Структурно-логічна модель характеристик життєдіяльності людини

Обґрунтовано використання критерію “рівень життя” як найбільш адекватного для опису категорії життєдіяльності людини.

В рамках аналізу теорії і практики застосування поняття “рівень життя населення” в наукових дослідженнях зроблений порівняльний аналіз різних визначень поняття “рівень життя населення”.

В результаті проведеного дослідження у дисертації запропоноване використання такого визначення цього поняття: рівень життя населення характеризує досягнутий на визначений період часу в суспільстві рівень задоволення різноманітних потреб населення (не тільки фізичних, а і соціальних, інтелектуальних, духовних, політичних), який гарантується соціально-правовим забезпеченням умов життєдіяльності населення і обмежується рівнем економічного розвитку держави.

Розглянуті підходи до класифікації оцінок рівня життя населення. Описано переваги і недоліки основних із них, а також особливості оцінки рівня життя населення регіонів країни. Узагальнено існуючі методичні підходи до оцінки рівня життя населення, запропонована їхня класифікація, що дозволяє побудувати методику оцінки рівня життя населення регіонів країни, найбільш адекватну цілі дослідження. На основі цілей людини, а також аналізу думок вчених щодо цього питання, було запропоновано такий склад компонент кількісної оцінки рівня життя населення регіонів країни: прожити довге й здорове життя; мати доступ до засобів існування; отримати, поширити й оновити знання, мати сприятливе середовище проживання. На рис. 2 наведено компонентний склад кількісної оцінки рівня життя населення регіонів країни, а також окремі показники, за допомогою яких вони оцінюються.