LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінка рівня та способу життя населення регіону





















Рис. 2. Компонентний склад та показники кількісної оцінки рівня життя населення регіонів

Комплексна оцінка, компонент й інтегральна оцінка рівня життя населення регіонів країни здійснюється за допомогою методу таксономії. Якісна оцінка рівня життя населення здійснюється за допомогою кластерного аналізу.

На рис. 3 зображена запропонована схема якісної оцінки рівня життя населення регіонів країни за допомогою методів кластерного аналізу.















Рис. 3. Схема якісної оцінки рівня життя населення регіонів країни

Отримані кластери регіонів країни мають такі якісні характеристики рівня життя населення: високий, середній, низький.

У другому розділі – “Теоретичні основи оцінки способу життя населення регіонів країни” –проведеноаналіз різноманітних думок щодо сутності терміна “спосіб життя населення”, а також зв’язок цього терміна з термінами, що схожі з ним за значенням, довів синонімічність таких термінів, як спосіб та образ життя населення.

Результати проведеного дослідження свідчать, що система Законів України щодо сприяння покращенню способу життя населення не є відокремленою в спеціальний підрозділ права, а належить до різних галузей законодавства, і це дещо ускладнює активне провадження гарного способу життя серед населення країни.

Аналіз існуючих визначень поняття “спосіб життя” дозволив запропонувати таке його визначення – всі види життєдіяльності людини, в процесі яких створюються блага (труд, суспільно-політична діяльність) та формуються потреби, як духовні (побут, духовність, культура), так і фізіологічні (раціональне харчування).

За результатами проведеного дослідження існуючих методик оцінки способу життя населення встановлено, що компоненти, які найчастіше використовуються у методиках, є такі: “спорт”, “харчування” та “злочинність”, дещо менш частіше “культура та духовність”. В той же час, компоненти, що використовується найрідше: “туризм” та “санаторно-курортне дозвілля та оздоровлення”. Таким чином, у процесі побудови методики оцінки способу життя населення регіону було доведено, що найбільш доречно оцінювати спосіб життя за допомогою 4-х компонент: раціональне харчування, антисоціальна поведінка, культура та духовність, активний відпочинок і туризм.

У результаті дослідження було запропоновано оцінювати компоненти способу життя населення регіонів країни за допомогою таких показників (рис. 4).




















Комплексна оцінка компонент й інтегральна оцінка способу життя населення регіонів країни здійснюється за допомогою таксономічного методу. Якісна оцінка способу життя населення регіонів країни проводиться згідно із запропонованою схемою, зображеною на рис. 3.

Отримані кластери регіонів країни мають такі якісні характеристики способу життя населення: гарний, задовільний, незадовільний.

У третьому розділі – “Аналіз впливу способу на рівень життя населення” - проведено апробацію запропонованих у першому та другому розділах підходів до оцінки рівня та способу життя населення регіонів країни.

Так, згідно з інтегральним кількісним показником, який розраховується за допомогою таксономічного методу, регіони країни у 2003 році з найвищим значенням рівня життя населення розподілились таким чином: Харківський (0,67412); Полтавський (0,55418); АР Крим (0,46963).

Щодо регіонів країни з найнижчим значенням інтегрального показника, то це: Волинський (0,03525); Житомирський (0,11108); Вінницький (0,11474).

Для визначення кількості кластерів, базуючись на значеннях компонент рівня життя населення, була побудована дендрограма агломеративної кластеризації регіонів України (рис. 5).











Рис. 5. Дендрограма ієрархічної агломеративної кластерізації регіонів України за рівнем життя населення в 2003 р.

За допомогою методу k-середніх регіони країни за якісною характеристикою були розділені на 3 кластери в залежності від значення компонент рівня життя населення (рис. 6).

Далі дендрограми засвідчили наявність 3-хкластерів регіонів країни в залежності від рівня життя їх населення.












Рис. 6. Графік середніх значень характеристик компонент кластерів регіонів

країни в 2003 р.

Згідно з розрахунками до 1-го кластеру (високий рівень життя) було віднесено регіони: АР Крим, Полтавський, Рівненський, Сумський, Тернопільський, Харківський. До 2-го кластера (середній рівень життя) увійшли такі регіони: Дніпропетровський, Донецький, Запорізький, Івано-Франківський, Київський, Луганський, Львівський, Миколаївський, Одеський. До складу 3-го кластера (низький рівень життя) увійшли такі регіони: Вінницький, Волинський, Житомирський, Закарпатський, Кіровоградський, Херсонський, Хмельницький, Черкаський, Чернівецький, Чернігівський.

Крім оцінки рівня життя населення, також було розраховано показник способу життя населення регіонів країни. Згідно із запропонованою методикою, в роботі на основі таксономічного методу розраховано значення інтегрального кількісного показника способу життя населення регіонів України. Найбільше значення інтегрального показнику способу життя населення в 2003 році мали такі регіони: Полтавський (0,37915); Вінницький (0,35008); Херсонський (0,34792). Щодо регіонів з найнижчим значенням інтегрального показника, то це: Луганський (0,00627), Київський (0,01852), Донецький (0,02683).

Для визначення кількості кластерів, базуючись на значеннях компонент способу життя населення регіонів країни, була побудована дендрограма агломеративної кластеризації регіонів України (рис. 7).














Рис. 7. Дендрограма ієрархічної агломеративної кластерізації регіонів України за способом життя в 2003 р.

Дані дендрограми засвідчили наявність 3-х кластерів регіонів країни в залежності від способу життя їх населення.

Для розподілу регіонів країни за якісною оцінкою по трьох кластерах залежно від значення компонент способу життя населення у роботі використовувався ієрархічний метод кластерізації k-середніх. За його допомогою регіони країни були розділені на 3 кластери в залежності від значення компонент способу життя населення. На рис. 8 подано графік середніх значень характеристик компонент кластерів регіонів країни залежно від значень компонент способу життя населення.










Рис. 8. Графік середніх значень характеристик компонент кластерів регіонів країни в 2003 р.

За результатами аналізу регіони країни були розділені на 3 кластери. До 1-го кластеру (гарний