LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінка рівня та способу життя населення регіону

спосіб життя) увійшов один регіон: АР Крим. До 2-го кластеру (задовільний спосіб життя) було віднесено регіони: Вінницький, Волинський, Житомирський, Закарпатський, Івано-Франківський, Кіровоградський, Миколаївський, Полтавський, Рівненський, Сумський, Тернопільський, Херсонський, Хмельницький, Черкаський, Чернівецький, Чернігівський). До 3-го кластеру (незадовільний спосіб життя) увійшли регіони: Дніпропетровський, Донецький, Запорізький, Київський, Луганський, Львівський, Одеський, Харківський.

Аналіз категорій рівень і спосіб життя населення зазначив їх тісний взаємозв’язок. Врахування такої залежності при побудові стратегії соціально-економічного розвитку як регіону, так і країни в цілому підвищить обґрунтованість рішень, що приймаються. Але, як зазначив проведений аналіз, на практиці високий рівень життя не завжди відповідає гарному способу життя. Для вирішення цієї проблеми було запропоновано використовувати двовимірну матрицю позиціонування регіонів країни у площині “рівень - спосіб життя населення”. Матриця являє собою шість зон, які характеризуються різними значеннями рівня та способу життя населення регіонів країни. Отже використовуючи наведену методику, регіони України за даними 2003 р. в площині “рівень – спосіб життя населення” розташувалися таким чином (табл. 1).

Таблиця 1

Матриця позиціонування регіонів України у площині “рівень - спосіб життя населення”

IРЖ

ІСЖ

Рівень життя населення


Високий

Середній

Низький

Спосіб життя населення

Гарний

Зона успіху”:

АР Крим


Задовільна зона”:

Полтавський

Рівненський

Сумський

Тернопільський

Нерівноважна

зона”:

Харківський


Задовільний

Задовільна

зона”:

Зона рівноваги”:

Івано-Франківський

Миколаївський


Критична зона”:

Дніпропетровський

Донецький

Запорізький

Київський

Луганський

Львівський

Одеський


Незадовільний

Нерівноважна зона”:


Критична зона”:

Вінницький

Волинський

Житомирський

Закарпатський

Кіровоградський

Херсонський

Хмельницький

Черкаський

Чернівецький

Чернігівський

Зона лиха”:

В роботі було досліджено оцінку впливу на компоненту “прожити довге й здорове життя” рівня життя населення компонент оцінки способу життя: “харчування”, “антисуспільна поведінка”, “активний відпочинок і туризм”.

За допомогою методу кореляції в дисертації визначено, які саме показники з компонент оцінки способу життя мають найбільший вплив на компоненту оцінки рівня життя населення. До них віднесено:

- кількість членів домогосподарств, які палять;

- захворюваність та поширеність розладів психіки та поведінки внаслідок уживання психоактивних речовин (наркоманія);

- кількість зареєстрованих злочинів за регіонами, тис.

Побудовані моделі дали змогу зробити висновки, що сумарний вплив способу життя на рівень життя населення регіону склав 54 %.

Найбільший вплив на рівень життя населення мають показники: захворюваність та поширеність розладів психіки та поведінки внаслідок уживання психоактивних речовин (наркоманія) та хронічного алкоголізму, а також поширеності тютюнопаління серед населення.

Таким чином, для підвищення рівня життя населення регіонів країни найбільше слід приділяти увагу програмам, що ставлять на меті протидію розповсюдження наркоманії, алкоголізму та тютюнопаління серед населення України.


Висновки


Загальним результатом дисертаційної роботи є вирішення науково-практичного завдання удосконалення теорії і практики оцінки рівня та способу життя населення регіонів країни. З цією метою в роботі проведений комплекс досліджень на теоретичному, інструментальному і прикладному рівнях.

На основі проведених досліджень зроблені такі висновки та пропозиції:

1. Життєдіяльність людини – комплексне соціально-економічне явище, яке може бути охарактеризоване за допомогою понять "рівня" і "способу" життя населення. Ці поняття взаємозв’язані, але характеризують різні аспекти життя людини. Виходячи з такого тісного взаємозв’язку, виникає необхідність в оцінці впливу способу на рівень життя населення. Для того, щоб оцінка впливу максимально відповідала дійсності та існуючим вимогам необхідно більш детальний аналіз цих понять.

2. В результаті аналізу існуючих визначень рівня життя населення на базі структурно-логічної моделі характеристик життєдіяльності людини одержало подальший розвиток його визначення, яке характеризується як досягнутий на визначений період часу в суспільстві рівень задоволення різноманітних потреб населення (не тільки фізичних, а і соціальних, інтелектуальних, духовних, політичних), що гарантується соціально-правовим забезпеченням умов життєдіяльності населення, і обмежується рівнем економічного розвитку держави.

3. Аналіз основних визначень способу життя населення дав змогу удосконалити його визначення на основі принципів включення окремих видів діяльності до його складу, що дозволяє використовувати більш комплексний підхід оцінки цього соціального явища. Таким чином, спосіб життя населення це – всі види життєдіяльності людини, в процесі яких створюються блага (труд, суспільно-політична діяльність), та формуються потреби, як духовні (побут, духовність, культура), так і фізіологічні (раціональне харчування).

4. Аналіз існуючих підходів до оцінки рівня життя населення довів необхідність їх узагальнення. В рамках дослідження удосконалено класифікацію підходів до оцінки рівня життя населення виходячи з цілей дослідження. Запропонована класифікація обґрунтовує вибір методики оцінки рівня життя населення при наявності визначених цілей дослідження.

5. Запропонована методика кількісної і якісної оцінок рівня та способу життя населення регіонів країни, яка базується на інтегральному і системі часткових показників з використанням таксономічного методу та економіко-математичних моделей, що дає можливість більш об’єктивно та комплексно оцінити це соціальне явище.

6. Розроблено методологічний підхід до якісної оцінки рівня та способу життя населення регіонів країни з використанням комплексу економіко-математичних моделей, що будуються на основі кластерного аналізу.

7. В рамках якісної оцінки впливу способу на рівень життя населення регіонів країни, розроблено комплексний підхід до їх позиціонування в площині “рівень - спосіб життя населення”, який базується на двовимірній матриці оцінок, що забезпечує обґрунтований вибір політики соціально-економічного розвитку регіонів.

8. Для оцінки впливу способу на рівень життя населення регіонів країни запропоновано використовувати кореляційні однофакторні моделі між компонентами способу та рівня життя населення.

9. Кореляційний аналіз засвідчив, що підвищення рівня життя населення регіонів країни в першу чергу повинно здійснюватися шляхом пропоганди здорового способу життя населення, а саме