Оцінка рівня якості туристичних послуг водного транспорту

Таблиця 1

Динаміка перевезень туристів круїзним флотом України, пас.

Попит на круїзні перевезення, як форми відпочинку вже переважив техніко-економічні спроможності пасажирського українського флоту. Експлуатація круїзних суден згідно сьогоденним стандартам круїзного судноплавства виявляється низько ефективною, особливо в період сезонного спаду. Транспортний пасажирський флот, що працює на Дніпрі та Дунаї, старіє фізично та морально.

Практично всі пасажирські круїзні судна були побудовані до 1990 року. Сьогодні судна серії “Дунай” та серії проекту 302 не в повній мірі відповідають вимогам зарубіжних туристів. Особливо на Дунаї традиційно пасажирським суднам висувались високі вимоги, тому що ринок був завжди насиченим суднами побудови 90-х років германських, швейцарських та голандських туроператорів. Український пасажирський флот переходить до категорії самого старішого. Судна українських судновласників мають низький в порівнянні з західними річковими пасажирськими суднами рівень комфорту та високі експлуатаційні витрати.

В зв’язку з цим за останні роки, про що свідчить динаміка показників діяльності судноплавної компанії “Укррічфлот” за період 1994-2005 рр., існує незначна тенденція до зростання кількості перевезень туристів (рис. 3). За цей період кількість перевезень суттєво не зростає, залишаючись приблизно на однаковому рівні. Динаміка фінансових показників роботи пасажирського флоту компанії вказує на стійку тенденцію до зростання прибутковості використання круїзного флоту та покращення фінансових результатів його діяльності. Аналіз фінансових показників діяльності туристичних перевезень свідчить про те, що це прибутковий вид діяльності.

Нами був розроблений прогноз кількості перевезень на ринку туристичних послуг водного транспорту. Методологія прогнозування була розроблена на основі, статистичного аналізу, який є найкращим засобом дослідження великих об’єктів.

Рис. 3. Динаміка кількості перевезень туристів суднами АСК “Укррічфлот”

Прогнозування значень досліджуваного показника здійснювалося з використанням кореляційного та регресійного аналізу, представленого на рис. 4. Методи кореляційного аналізу дозволили встановити наявність лінійного зв’язку між показниками. Наявність істотного зв’язку між показниками дозволило описати його за допомогою рівняння регресії (регресійної моделі). Після перевірки адекватності отриманого рівняння емпіричним даним, його було використано для прогнозування значень результативного показника в залежності від факторних показників. Прогнозування здійснювалось за схемою (рис. 4).

Рис. 4.Схема комплексного дослідження тренд-сезонних часових рядів

Дані прогнозу (табл. 2) свідчать, що кількість туристів, які зможуть скористатися послугами водного транспорту, може зрости до 20 тис. туристів на рік. Прогнозування попиту показує, що існує стійка тенденція до його зростання (в середньому на 2,12 тис. чол. в рік) в той час як кількість перевезень має незначну тенденцію до збільшення. Це може привести до того, що в 2010 р. попит майже вдвічі перевищуватиме існуючі можливості АСК “Укррічфлот” по наданню круїзних послуг.

Таблиця 2

Прогноз обсягів перевезень туристів на 2006-2010 рр. суднами АСК “Укррічфлот”, пас.

За даними прогнозу можна зробити висновок про те, що розвиток круїзного бізнесу має великі комерційні перспективи та вигідність, але стримуючим фактором, який гальмує розвиток українського круїзного туризму, є відсталість його матеріально-технічної бази. Збільшення туристського потоку випереджає розвиток матеріально-технічної бази туризму, попит залишається незадоволеним. Матеріально-технічна база українського круїзного туризму сьогодні не готова до суттєвого збільшення обсягів обслуговування туристів. Відсутність сучасних транспортних засобів знижує якість організації відпочинку. Треба шукати нові засоби для продовження стабілізації ринку і прибутку, вносити на ринок якісні види послуг і виробити стратегію його подальшого розвитку на якісному рівні.

Для розвитку туристичних перевезень на якісній основі треба контролювати та оцінювати якість послуг. Але на сьогодні відсутня система показників для оцінки рівня якості, що не дозволяє здійснювати контроль за дотриманням установленого рівня якості, аналізувати і планувати підвищення рівня якості за окремими показниками і в комплексі, ускладнює