LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінка стану і перспективи завершення реформування економіки агропромислового комплексу Криму

пріоритетне значення і потребуючого відповідної організації і керування. Інформація є ключовим елементом у розвитку будь-яких прогресивних перетворень. Саме підтримка в інформаційній області є в даний час украй необхідної для новостворених сільськогосподарських формувань. Відсталість і нерозвиненість інформаційних систем серйозно ускладнює процеси просування аграрної реформи.

Новостворені сільгоспформування в даний час зіштовхуються не тільки з відсутністю інформації про нову для них сфері – зовнішніх ринках, їхній коротко- і довгостроковій кон’юнктурі, про стратегію поводження на них. Але в розряд “дефіциту” віднесені інформація і про технології виробництва при масштабах, що змінилися, інформація правового характеру, фінансові аспекти діяльності і найбільш гострі питання – питання власності і її захистів.

У Криму за попередні роки накопичений значний науково - технічний потенціал, що займає за різними оцінками 4-7 місце серед регіонів України і представлений різноманітною мережею наукових, науково - дослідницьких, проектних і інших організацій, що включає ряд науково - виробничих об’єднань, що ведуть розробки по різних сферах аграрної науки. Створення економічних і організаційних умов для залучення здебільшого незатребуваного в даний час потенціалу аграрної науки до рішення соціально - економічних проблем агропромислового комплексу Криму дасть могутній імпульс інноваційному процесу в аграрному секторі.

Інформація як деякий ресурс повсюдно сприймається як засіб підвищення потенціалу, збільшення продуктивності й у загальному контексті – поліпшення конкурентноздатності сільгоспформувань. Переваги можуть бути реалізовані різноманітними шляхами: автоматизація значно знижує адміністративні витрати; більш глибоке використання інформації стимулює впровадження нової техніки і застосовуваних агротехнологій; інформація про потенційних покупців і мотивацію купівельного поводження допоможуть знизити ризик, особливо фінансовий.

Основою формування інформаційної політики в АПК є концентрація інформаційних потоків від установ галузевої науки (технологічні новації), досвідчених господарств (підсумки польових досвідів), сільськогосподарських формувань (технічні і технологічні потреби), що переробляють підприємств (вимоги до номенклатури, якості й обсягам сировини). Результатом подібної координації стане реєстр технологій виробництва сільськогосподарської продукції, що представляє собою звід типізованих технологій, що пройшли відповідну апробацію і сертифікацію в досвідчених господарствах. Нами запропонована каскадна модель розвитку консалтингових структур в агропромисловому комплексі (рис.4).

Питання про оцінку ефективності аграрних реформ, що тривають з перемінною інтенсивністю вже більш ніж 10 років, дотепер носить невизначений характер. Багато хто з оцінюючих ефективність помиляються, використовуючи традиційне розуміння ефективності. Реально ж ефективність - суб’єктивне поняття, і ефективність реформ буде різна для різних груп людей. Різні зацікавлені сторони завжди будуть мати свій, відмінний від інших, погляд на оцінку що відбувається.

Якісний характер критеріїв істотно утрудняє кількісну оцінку ступеня завершеності аграрних перетворень. Пропонована нами оцінка ступеня завершеності аграрних реформ будується на принципах багатомірної математичної статистики. Її застосування дає можливість звести велика кількість індикаторів і критеріїв, що характеризують результативність реформ, до деяких інтегральних кількісних оцінок завершеності цього процесу. Власне виміряються не реформа як така, а того явища, що видозмінювалися під її впливом.



ДЕРЖАВНІ ФУНКЦІЇ

ФУНКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ (АГРОМАРКЕТИНГ)

ІНФОРМАЦІЙНІ ФУНКЦІЇ

СТАБІЛІЗАЦІЯ
АГРАРНОГО
ВИРОБНИЦТВА




РОЗВИТОК
АГРАРНОГО
СЕКТОРА




ЗНИЖЕННЯ
РЕСУРСО-
споживанняИЯ





Рис. 4 Каскадна модель развитку консалтингових структур в АПК

Для забезпечення можливості оцінки ефективності реформ була сформована сукупність критеріїв (табл. 1), здатних у найбільшій мірі відбити якісні сторони оцінюваного явища й у той же час бути розкритими системою підібраних індикаторів. Методологічні основи визначення рівня завершеності по визначеній сукупності базуються на розрахунках зміни значень обраних індикаторів у порівнянні з базовою датою (1990р).

Табл. 1 Система оцінки ступеня завершеності аграрних реформ

КРИТЕРІЇ

ІНДИКАТОРИ

ОРГАНІЗАЦІЙНО – СТРУКТУРНА ГРУПА

РАЦІОНАЛІЗАЦІЯ РІВНЯ
САМОЗАБЕЗПЕЧЕНОСТІ РЕГІОНУ В ОСНОВНИХ
ПРОДУКТАХ ХАРЧУВАННЯ

Сальдо експорту – імпорту



Страновая структура експорту, імпорту
(СНД, ЄС, далеке зарубіжжя)



Частка імпортного продовольства в обсязі споживання




РАЦІОНАЛЬНІСТЬ
ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

Рівень роздробленості



Ступінь поляризації аграрної структури




ЕФЕКТИВНА СТРУКТУРА
АГРАРНОЇ ВЛАСНОСТІ

Питома вага ЛХ у балансі продовольства



Ступінь роздержавлення сільськогосподарських земель



Питома вага приватних сільськогосподарських підприємств




СТАН РИНКУ ПРАЦІ

Питома вага економічно активного населення,
зайнятого в сільськогосподарському виробництві



Затребуваність фахівців у сільському господарстві



Темп скорочення зайнятих


ФІНАНСОВО–ЕКОНОМІЧНА ГРУПА

ІНВЕСТИЦІЙНА
ПРИВАБЛИВІСТЬ
АГРАРНОГО СЕКТОРА

Рівень кредитування сільськогосподарських формувань



Питома вага державної підтримки в кінцевому продукті аграрного сектора



Рівень процентних ставок по кредитуванню сільського