LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінка стану і перспективи завершення реформування економіки агропромислового комплексу Криму

господарства




МОЖЛИВІСТЬ
РОЗШИРЕНОГО
ВІДТВОРЕННЯ

Рівень кредитної заборгованості активів



Співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості



Питома вага власних джерел формування оборотних коштів




ЕКОНОМІЧНА
ЕФЕКТИВНІСТЬ
ГОСПОДАРЮВАННЯ

Обсяг виробництва основних видів сільгосппродукції



Рівень бартеризации



Питома вага рентабельних сільськогосподарських формувань


РЕСУРСНА ГРУПА

ЕФЕКТИВНІСТЬ МОТИВАЦІЇ
АГРАРНОЇ ПРАЦІ

Рівень доходів від оплати праці



Питома вага натуроплати



Рівень заборгованості по оплаті праці




ЕФЕКТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ
МАШИННО–ТРАКТОРНОГО
ПАРКУ

Співвідношення вибуття сільгоспмашин і їхнього введення



Забезпеченість зернозбиральними комбайнами на 1000 га посівів зернових



Ступінь перевищення нормативного навантаження на збиральну техніку




ЗБАЛАНСОВАНІСТЬ
ПАЛИВНОГО РИНКУ

Рівень централізованих постачань ПММ



Варіаційний розмах річних цін на ПММ



Індекс паритету цін на сільгосппродукцію і споживаємі ресурси


СОЦІАЛЬНА ГРУПА

ВІДПОВІДНІСТЬ ВЕЛИЧИНИ
СПОЖИВЧОГО КОШИКА

Відношення середньої зарплати і споживчого кошика



Співвідношення реальної і номінальної зарплати



Співвідношення середньої зарплати в селі й у місті




СТАБІЛІЗАЦІЯ РИНКУ ПРАЦІ

Рівень зайнятості



Рівень прихованого безробіття



Темп міграції із сільської місцевості




СТАБІЛІЗАЦІЯ
ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ

Співвідношення смертності і народжуваності на селі на 1000 чіл



Рівень фізичної деградації (хвороби)



Тривалість життя


забезпечующа
ГРУПА

Отвечающее ринковим принципам галузі законодавство


Система соціального захисту в сільському господарстві


Информационно – консультаційний супровід усіх типів сільськогосподарських виробників


Страхування результатів аграрного виробництва


Експертиза розроблюваних регіональних програм розвитку аграрного сектора


ВИСНОВКИ:

1. Особливістю поточного реформаційного періоду є його збіг із системною економічною кризою у всіх галузях народного господарства. Подолання кризи аграрного виробництва надзвичайно ускладнено системною економічною кризою і різнорівневістю причин і наслідків кризових тенденцій. Ефективний розвиток агропромислового комплексу стає можливим тільки після становлення якісно нової економічної системи держави.

2. З використанням методу парних порівнянь на основі багатомірного шкаліювання із залученням незалежних експертів установлено, що основна негативна роль у процесі реформування лежить за межами реформуємих суб’єктів. Негативний вплив на результати реформ зробили: алогічність проведених перетворень (21%), необґрунтовані напрямки аграрної політики (18%), несформована інвестиційна база структурної трансформації (9%), стан цивільного суспільства і тенденції в його розвитку (7%), рівень тінізації економічних процесів (7%).

3. Як бачимо необґрунтована концепція реформування призвела до того, що обсяги виробництва стали різко скорочуватися – падіння в сільському господарстві в цілому склало близько 60%, а по господарствах колективного сектору – 75,3%. У приватному секторі спостерігається визначене зростання показників. В умовах корінної трансформації структури в сфері аграрного виробництва відзначається істотний ріст (з 1993 по 2002р. майже в 3 рази) земельної площі, зайнятої особистими господарствами сільських жителів (4,5% при внеску у валову продукцію сільського господарства Криму в розмірі 49,6%).

4. Показники аграрного виробництва свідчать, що міри аграрного реформування привели до деградації сільського господарства. Під видом “реформ”, практично, знищені основи господарювання, зруйноване сільське господарство, деформований звичний спосіб життя сільських жителів. Різні міри реформ в аграрному секторі Криму привели його в кризовий стан. У 1990р. сукупний рівень рентабельності колгоспного і радгоспного виробництва складав 42,9% при тім, що всі господарства були прибутковими. Підсумки 2002р. характеризуються сукупною збитковістю суспільного сектора (-16,6%).

5. Соціальна ситуація в сільській місцевості в цілому залишається критичної. Заробітна плата в доходах селян складає менш 20%. Сформована система трудової “мотивації” і формування оплати праці виявляється абсолютно індиферентної до виробничого стажу і рівня утворення, і майже не впливає на життєвий рівень. Різко скоротилася роль сільгосппідприємств на ринку праці. У 1990р. у сільгосппідприємствах працювало близько 200 тис. чоловік, а в 2002р. тільки 108,8 тис.чіл, тобто лише 14,4% сільського населення Криму, і ця частка продовжує скорочуватися. Відбувається масовий відтік працездатного населення із села в місто. Розширюється практика забезпечення зайнятості в режимі неповного робочого дня, у якому працюють 26,5% сільгосппрацівників. Одночасно зростає питома вага пенсіонерів серед