LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінка ступеня ризику в підприємницькій діяльності

ризику були впроваджені у практику господарської діяльності ВАТ “Точмаш” (акт про впровадження № 17 від 3.02.1999 року ), а також використані в навчальному процесі на кафедрі регіональної економіки і підприємництва ОДЕУ при вивченні курсу “Економіка та організація підприємницької діяльності”.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення та результати дослідження доповідалися та обговорювалися на науково-практичній конференції “Ринкові важелі та стимули розвитку господарчих систем” (Одеса, ОДЕУ, 1997 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми праці, економіки та моделювання” (Хмельницький,1998 р.), підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету (1997-1999 рр.).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 6 наукових робіт, загальним обсягом, який належить автору, 1,6 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації складає 216 сторінок, у тому числі основного тексту 143 сторінки. У роботі міститься 6 малюнків, 5 таблиць, 51 формула, 8 додатків, обсяг яких займає 62 сторінки. Список використаних джерел налічує 115 найменувань на 9 сторінках.


Основний зміст дисертації



У вступі обгрунтована актуальність теми дисертації, визначені мета і завдання, висвітлені наукова новизна, практичне значення і апробація результатів дослідження.

Розділ 1. Теоретичні проблеми оцінки ступеня підприємницького ризику.

Пріоритетне значення в сучасній економіці України повинно мати виробниче підприємництво, тому що в сфері виробництва створюється національне багатство суспільства і саме воно є найбільш ризикованим.

Разом з поняттям ризику були подані визначення ступеня ризику і оцінки ступеня ризику.

Ризик - це ймовірність (загроза) втрати підприємцем частини ресурсів, недоотримання прибутків або поява додаткових витрат внаслідок здійснення господарської діяльності. Все це може привести фірму до банкрутства.

Ступінь ризику - це ймовірність появи втрат, а також розмір можливих збитків від них, тобто це розмір очікуваної невдачі в процесі досягнення підприємцем своєї мети, яка є функцією наступних перемених:

R=r*П, де (1)



R - розмір (ступінь) ризику;

r - імовірність появи втрат (ризик);

П - розмір втрат.

Оцінити ризик - це означає визначити кількісним або якісним шляхом його ступінь (розмір).

У процесі дослідження автор дійшов висновку, що у всіх існуючих методиках, які описані в літературі, розгляд питання оцінки ступеня підприємницького ризику проводився на умовних прикладах або вона застосовувалася тільки до одного виду ризику. Окрім того, оцінка ступеня ризику вироблялася для інвестиційних компаній, комерційних банків, будівельних і торгових організацій.

Тому нами вперше зроблена спроба кількісної оцінки ступеня ризику на прикладі певних підприємств м. Одеси з використанням бухгалтерської та статистичної звітності.

За нашою думкою, окрім зовнішніх ризиків, які не залежать від діяльності підприємства, на промислово-виробничу фірму в процесі її господарської діяльності можуть впливати чотири види внутрішнього ризику:

організаційно-виробничий, комерційний, фінансовий, інвестиційний.

Кожному з цих видів внутрішнього ризику автором було дано визначення і виявлені джерела їх виникнення.

Організаційно- виробничий ризик виникає в процесі виробництва і пов’язаний з неможливістю виконання фірмою своїх обов’язків за контрактом або договором із замовником. Джерелами його виникнення є:

  • невірно вибрана стратегія фірми;

  • незбалансованість розподілу внутрішніх ресурсів фірми;

  • зростання витрат на виробництво;

  • зниження обсягів виробництва;

  • непродумані нововведення, нові технології;

  • неузгодження взаємодії між окремими підрозділами фірми;

  • зниження рівня конкурентоспроможності фірми;

  • незадоволення робітників фірми і ризик забастовок;

  • розголошення комерційної таємниці;

  • прийняття невірного рішення керівниками;

  • втрати майна.

Комерційний ризик виникає при реалізації товарів на ринку за умов ненадійності партнерів у спільній діяльності і зумовлюється наступними факторами:

  • відсутністю власної ніші на ринку збуту;

  • невірним використанням інформації;

  • зниженням обсягів реалізації продукції;

  • погано організованим товарорухом;

  • відсутністю або невірною організацією маркетингових досліджень;

  • помилковим ціноутворенням;

  • втратою споживачів;

  • незадовільним виконанням контрагентом умов договору;

  • незбалансованістю попиту і пропозиції на ринку.

Фінансовий ризик можливий у зв’язку із втратами фінансових ресурсів (грошових засобів), а також імовірністю невиконання фірмою своїх обов’язків перед інвесторами. Він може виникнути внаслідок:

  • погіршення фінансового стану фірми;

  • пасивності власного капіталу;

  • зниження прибутків;

  • виникнення непередбачених витрат;

  • можливого вилучення діловим партнером частини грошових засобів з уставного фонду фірми;

  • невиплат за вже поставлений товар;

  • незатребуваності вже виробленої продукції;

  • зміни курсу валют;

  • зростання відсоткових ставок за позику;

  • недостатку власних обігових засобів;

  • неотримання інвестицій від комерційних банків, інвестиційних компаній.

Інвестиційний ризик пов’язаний із специфікою вкладення підприємницькою фірмою грошових засобів у різні проекти й обумовлюється:

  • необгрунтованим вкладенням інвестицій;

  • обезцінюванням інвестиційно-фінансового портфелю;

  • зникненням джерел фінансування на шляху реалізації певного проекту;

  • неспрацьовуванням вибраного методу фінансування;

  • збільшенням попередньої вартості проекту;

  • зниженням курсу акцій на біржі;

  • ймовірністю виникнення втрат внаслідок дотримання фірмою біржових угод;

  • примусовим збільшенням раніше запланованого розміру дивідендів по акціях або виплат по паях фірми;

  • вкладенням великої суми грошових засобів в один проект.

Всі вище перераховані джерела ризику впливають на результати діяльності фірми, тому їх необхідно врахувати, оцінити і знизити до реальних меж.

Аналіз існуючих методів оцінки ступеня підприємницького ризику показав, що універсального способу досягнення мети немає. Будь-який з них має свої переваги та недоліки. Головним недоліком їх є тяжке отримання інформації і недостатня достовірність кількісної оцінки ступеня ризику.

За нашою думкою, тільки комбіноване використання всіх методів дозволяє вирішити поставлене завдання з достатнім ступенем точності. При оцінці ступеня внутрішніх ризиків виробничої фірми застосовувались наступні методи: статистичний, аналізу доречності витрат, відносної оцінки ризику на основі аналізу фінансового стану підприємства та експертних оцінок.

Розділ 2. Економіко-математичні методи дослідження організаційного механізму керування ризиком.

За нашою думкою, при оцінці ступеня ризику переважним є статистичний метод. За наявністю на фірмі необхідної інформації розрахувати кількісну оцінку ступеня ризику можна за допомогою формул, які вже давно успішно застосовувалися в теорії ймовірності і статистиці.

Однак існуючі форми обліку поточної інформації не вміщають в себе достатньої кількості показників, які необхідно мати в поточній звітності фірми для оперативної оцінки ступеня підприємницького ризику статистичним методом.

Тому з метою впорядкування збирання і обробки необхідних статистичних даних нами пропонується схема “Журналу обліку поточної інформації підприємницької фірми”, в який необхідно вміщати показники, що характеризують повсякденну господарську діяльність фірми. До них відносяться:

  • кількість