LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінка та діагностика конкурентноспроможності підриємств

середовища. У той момент, коли відбулися зміни, у більш вигідному положенні опиняються ті підприємства, які краще до них пристосовані. Хоча адаптація неминуче займає якийсь час, стимули для неї конкуренція створює відразу ж.

В дисертаційній роботі розглянуто поведінковий підхід до трактування поняття конкуренції, що описує методи конкурентної боротьби, принципи вибору стратегії поведінки підприємства на ринку; структурний підхід, який характеризує можливість вирішення проблеми ступеня монополізації ринку та функціональний підхід, що визначає роль конкуренції в економіці.

Кожен виробник прагне захопити лідерство в конкурентній боротьбі, використовуючи при цьому індивідуальні підходи і методи. В залежності від обраних дій він може забезпечити собі конкурентну перевагу – ті характеристики, що створюють для підприємства певну вищість над його конкурентами. Ці характеристики можуть мати різний характер, відноситися як до самого підприємства, його виробничо-господарської діяльності, ринкової активності, так і до додаткових послуг, форм виробництва, збуту і продажу. Отже, конкурентна перевага є відносним поняттям і визначається у порівнянні з конкурентом, що займає певну позицію на ринку чи в його сегменті.

Існує взаємозв’язок між такими економічними категоріями, як “конкурентоспроможність”, “конкурентна перевага” і “конкурентний статус”. Конкурентоспроможність досягається лише в тому випадку, якщо підприємство володіє рядом конкурентних переваг. Вона виступає результатом створення і підтримки протягом тривалого періоду часу сукупності конкурентних переваг. А за допомогою конкурентного статусу можна одержати кількісне значення рівня конкурентоспроможності підприємства. Отже, конкурентний статус є оціночним показником рівня конкурентоспроможності, причому він оцінює конкурентоспроможність підприємства тільки з погляду його позиції на ринку.

У ракурсі розгляду оцінки конкурентоспроможності на різних рівнях можна судити про важливість аналізу конкурентоспроможності підприємства. Так, про конкурентоспроможність національної економіки свідчить кількість конкурентоспроможних галузей, а конкурентоспроможність галузі реалізується тільки через виробничо-господарську діяльність працюючих в ній підприємств. У свою чергу, конкурентоспроможність продукції є лише окремою частиною в комплексі цілей підприємства поряд з його власними можливостями і ринковою активністю.

Для досягнення конкурентоспроможності необхідне створення адекватних стратегій розвитку. Поведінка кожного підприємства на ринку характеризується тільки йому одному властивою комбінацією стратегічних ідей. Проте вибір стратегії диктується і визначеними правилами ринку, такими, як ступінь задоволення попиту на товар, місткість окремих сегментів ринку, наявність конкурентів, соціально-демографічні характеристики, розвиток постачальницько-збутової мережі і післяпродажного обслуговування, що спричиняють ряд проблем визначення ступеня конкурентоспроможності. Аналіз конкурентоспроможності підприємства допомагає вирішувати проблеми підвищення конкурентоспроможності й направляти зусилля по удосконаленню діяльності підприємства в русло правильної, придатної саме для нього конкурентної стратегії.

Формування стратегії для досягнення конкурентної переваги включає декілька послідовних етапів (рис. 1). Етапи формування стратегії запропоновані в результаті проведеного порівняльного аналізу існуючих концепцій і теоретичних підходів до проблеми створення стратегії забезпечення конкурентоспроможності підприємств.

У другому розділі – “Аналіз конкурентоспроможності підприємств” – узагальнено існуючі методи дослідження й оцінки конкурентоспроможності підприємства, сформульовано умови їх застосування; досліджено механізм впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на конкурентні позиції підприємства; запропоновано методику кількісної оцінки конкурентоспроможності, що передбачає комплексне використання різних методів відповідно до розроблених кроків оцінки конкурентоспроможності підприємства й враховує конкурентоспроможність продукції, ринкову активність та власні можливості підприємства як невід’ємні складові його конкурентоспроможності.

Аналіз методів оцінки конкурентоспроможності дозволив зробити висновок про необхідність їх одночасного й послідовного використання, тому що багато які з існуючих методів оцінки конкурентоспроможності підприємства характеризують лише окремі сторони його діяльності: або ефективність виробництва, або ефективність збуту, або конкурентоспроможність продукції, що випускається.

Згідно з розробленими кроками оцінки конкурентоспроможності підприємства при розрахунку конкурентоспроможності продукції для порівняння своєї продукції та аналогічної продукції конкурентів по визначених параметрах рекомендується використовувати метод, що базується на теорії якості, в основі якого лежить поняття споживчої цінності продукції. Як засіб візуального аналізу споживчої цінності можна використовувати метод профілів, що допомагає вибрати характеристики для аналізу конкурентоспроможності продукції й оцінити їх з погляду значимості, яка визначається запитами споживачів.

Застосування методу на основі розрахунку інтегрального показника передбачає комплексний підхід до оцінки конкурентоспроможності підприємства: з одного боку, проводиться розрахунок конкурентоспроможності продукції з погляду її споживчої цінності по обраних і оцінених раніше за допомогою методу, що базується на теорії якості, характеристиках продукції; з іншого боку, аналізується ефективність виробничо-господарської діяльності виробника.

Для аналізу визначеного раніше кількісного значення конкурентоспроможності підприємства запропоновано застосовувати метод, що заснований на теорії порівняльних переваг, за допомогою якого зіставляються показники конкурентоспроможності продукції і результативності господарської діяльності підприємства з аналогічними показниками конкурентів за той же період. При цьому можна визначити вплив кожного показника на рівень конкурентоспроможності підприємства і розробити заходи щодо її підвищення.

Комплексний підхід до вивчення методів оцінки конкурентоспроможності підприємства, теоретичних аспектів їх побудови, до створення напрямків їх практичного застосування запропоновано покласти в основу розробки методики аналізу, впровадження якої дозволить підприємствам раціонально формувати стратегії свого розвитку і поведінки на ринку, управляти асортиментною і збутовою політикою, а також оцінювати внутрішній і зовнішній потенціал складових конкурентоспроможності, вчасно адаптуватися до зовнішнього середовища, що змінюється.

У роботі теоретично та логічно обґрунтовано визначення ступеня впливу економічної кон’юнктури на силу конкуренції. На підставі вивчення існуючих п'яти сил конкуренції М.Портера та різних фаз циклу економічної кон’юнктури показана поведінка кожної із сил при проходженні ними усіх фаз (табл.1). Потенційні конкуренти і товари-замінники являють собою пряму загрозу для існуючих на ринку виробників, клієнти і постачальники – це непряма загроза, що залежить від їх здатності висувати свої умови.

В сучасних умовах діяльності підприємств важливо розробити механізм вибору