LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінка та діагностика конкурентноспроможності підриємств

таких прийомів і методів управління конкурентоспроможністю, які б, з одного боку, відповідали особливостям розвитку конкретного виробництва, а з іншого – сформованій ринковій ситуації та тенденціям її розвитку. Виділено три групи характеристик діяльності підприємства для оцінки його конкурентоспроможності: конкурентоспроможність товару, що відображає ступінь його відповідності конкретній потребі і витратам споживача; ринкова активність, що характеризує поведінку підприємства в умовах зовнішнього середовища; власні можливості, які показують наявність й ефективність використання ресурсів підприємства, а також ступінь його залежності від зовнішніх джерел фінансування.

Таблиця 1

Вплив економічної кон’юнктури на силу конкуренції

Фази

економічної кон’юнктури

Сили конкуренції


Суперництво наявних виробників

Потенційні конкуренти

Товари-субститути

Здатність постачальників

торгуватися

Здатність покупців торгуватися

I

XXX





II

XX

XX

XX

X

X

III

X

XXX

XXX

XXX

XXX

IV

X

XX

XX

XX

XX

XXX – дуже сильний; XX – сильний; X – слабкий.


Виробник не може бути конкурентоспроможним, якщо його продукція не має збуту. Конкурентоспроможність продукції є обов’язковою, але недостатньою умовою конкурентоспроможності підприємства, тому що в деяких випадках продукція може бути конкурентоспроможною при її реалізації по демпінговим цінам, які не компенсують витрати на виробництво і збут (використання цінових знижок, сезонного розпродажу, збут застарілої продукції, реалізація цінової стратегії проникнення на ринок з високим рівнем конкуренції). При цьому продукція реалізується покупцеві; з точки зору споживача, вона виступає як конкурентоспроможна, але зниження фінансових результатів і ефективності використання ресурсів виробника може призвести до його неконкурентоспроможності в майбутньому.

Поряд з конкурентоспроможністю продукції рівень конкурентоспроможності підприємства визначають його власні можливості та ринкова активність. Ефективне використання ресурсів є основною умовою конкурентоспроможності підприємства, їх динаміка впливає і на рівень якості продукції, і на результати від її реалізації, і на необхідність залучення зовнішніх джерел фінансування. Ринкова активність проявляється через фінансові результати та частку ринку й залежить від динамічного розвитку умов зовнішнього середовища, що відображуються детермінантами “національного ромба” М.Портера. Підвищення рівня конкурентоспроможності продукції одночасно із зростанням обсягу продажу й частки ринку дозволяє сформувати підприємству імідж, який, у свою чергу, впливає як на конкурентоспроможність продукції, так і на конкурентні позиції виробника.

Кожна з груп характеристик включає ряд показників, що описують фактори як рушійні сили процесу забезпечення високого рівня конкурентоспроможності. Показники характеризують ту чи іншу сторону діяльності підприємства, тому виникає необхідність їх комплексної оцінки. З цією метою запропоновано методику комплексної оцінки об’єктів конкурентного середовища, яка є універсальною, тому що може застосовуватися як для оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства, конкурентоспроможності його продукції, так і для прогнозування можливого рівня конкурентоспроможності в майбутніх періодах діяльності підприємства. Послідовність оцінки конкурентоспроможності підприємства згідно з розробленою методикою подано на рис. 2.

Сутність методики комплексної оцінки об’єктів конкурентного середовища полягає в тому, що вихідна матриця безрозмірних показників характеристик діяльності підприємств з урахуванням комплексної значимості факторів та умов, які вони описують, перетворюється в результативну матрицю, що показує рівень конкурентоспроможності кожного підприємства. Комплексна значимість базується на визначенні внутрішньої та зовнішньої значимості кожного з факторів, що описують показники характеристик об’єктів конкурентного середовища (досліджуваних підприємств). Матриця безрозмірних показників характеристик надає можливість порівнювати показники між собою. Оскільки кожен з них має різні одиниці виміру, вона розраховується як відношення значення певного показника характеристики до оптимального (максимального чи мінімального) значення того ж показника.

Внутрішня значимість кожного з факторів, які описують показники характеристик діяльності підприємств, визначається на основі розрахунку значень показника ентропії – кількісної невизначеності. По кожному показнику встановлюється рівень його невизначеності на підставі порівняння значень цього показника по всіх підприємствах, що аналізуються. Чим більше невизначеність показника характеристики (більше можливість його якісного визначення, ніж кількісного), тобто нижче його ентропія, тим більше об’єктивна значимість. Ступінь невизначеності зумовлює ступінь концентрації уваги дослідника саме на даному показнику, що кількісно характеризується рівнем більшої внутрішньої значимості :

,

де –ентропія -го показника характеристик діяльності підприємств:

,

де – кількість підприємств, що аналізуються; – частка -го підприємства щодо сумарного значення на ринку -го показника характеристик діяльності підприємств.

Зовнішня значимість факторів, що описують показники характеристик діяльності підприємств, відображає важливість визначення показників з точки зору споживача й обчислюється за допомогою методу парних порівнянь.

Розроблена методика оцінки конкурентоспроможності підприємств має широкі можливості застосування. Так, порівняння досягнутого рівня ринкової активності, власних можливостей й рівня конкурентоспроможності продукції із середнім і найкращим значеннями на ринку дозволяє встановити завдання щодо необхідного коригування окремих показників діяльності, що сприяє більш збалансованому розвитку підприємства за кожним з факторів. Також методика передбачає можливість оцінки діяльності конкурентів за даними статистичної звітності та розрахованими на їх основі показниками. Разом з тим при її реалізації слід звернути увагу на необхідність забезпечення ідентичності показників характеристик для всіх об’єктів дослідження, особливо при оцінці рівня конкурентоспроможності продукції.

У третьому розділі – “Організація процедури оцінки та діагностики конкурентоспроможності суб’єктів господарювання промислової галузі” – проведено кількісну оцінку конкурентоспроможності аналізованих підприємств та їх продукції; розроблено процедуру діагностики конкурентоспроможності, за допомогою якої отримано набір залежностей між характеристиками діяльності підприємства, що використовуються при оцінці рівня його конкурентоспроможності; для певного ринку встановлено