LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінка та забезпечення розвитку людського капіталу України


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ






АНТОНЮК Валентина Полікарпівна



УДК 331.101.262(477)




ОЦІНКА ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ
ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ УКРАЇНИ



Спеціальність 08.00.07 – демографія, економіка праці, соціальна

економіка і політика




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук










Донецьк – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті економіки промисловості Національної академії наук України (м. Донецьк).



Науковий консультант – академік НАН України
Амоша Олександр Іванович,
Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), директор інституту.


Офіційні опоненти:

член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор Лібанова Елла Марленівна, Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України (м. Київ), директор;


доктор економічних наук, професор Семів Любов Казимирівна, Інститут регіональних досліджень НАН України (м. Львів), завідувач відділу регіональної соціально-економічної політики;


доктор економічних наук, професор Брич Василь Ярославович, Тернопільський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту.


Захист дисертації відбудеться 10 липня 2008 р. о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186, ауд. 409.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеціДонецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.



Автореферат розісланий «6» червня 2008 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, доцент С.П.Калініна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Стратегічними пріоритетами України є перехід до інноваційної моделі економічного розвитку, інтеграція в економічний європейський простір та розбудова соціальної держави. Найважливішою умовою реалізації цих стратегічних завдань є нагромадження та ефективне використання людського капіталу, тобто тих якісних рис працівників, які формують сучасні продуктивні здібності та перетворюють їх на головну продуктивну силу постіндустріальної економіки, заснованої на знаннях. Досвід розвинених країн свідчить, що нагромадження людського капіталу та забезпечення його ефективного використання є найважливішою умовою конкурентоспроможності країни та динамічного соціально-економічного прогресу. Україна належить до країн з високим освітнім рівнем населення. Однак незважаючи на це у більшості вітчизняних працівників поки що не сформовані продуктивні здібності, необхідні для динамічного та ефективного розвитку виробництва. Суттєво загострилась проблема кадрового забезпечення економіки. З іншого боку, на виробництві не створені сприятливі умови для ефективного використання і розвитку продуктивних сил працівників. Це вказує на те, що концепція людського капіталу мало усвідомлена як на рівні державного управління, так і на виробничому та особистісному рівнях. В Україні вона поки що не стала теоретичним підґрунтям удосконалення соціально-економічної політики та практики господарювання.

Процес формування та розвитку теорії людського капіталу пов’язаний з іменами відомих західних економістів Т. Шульца, Г. Беккера, Дж. Кендрика, М. Блауга, У. Боуена, Ф. Махлупа, Л. Туроу, Дж. Мінцера та інших. Значний внесок в її популяризацію та розвиток зробили науковці Радянського Союзу, Росії, інших країн СНД: С. Агабеков, Д. Аширов, Г. Аширова, С. Бобильов, І. Бушмарін, С. Валентей, Ю. Васильчук, В. Гойло, О. Добринін, С. Дятлов, М. Іванов, В. Іноземцев, Р. Капелюшніков, В. Клочков, М. Кирпічніков, А. Макарян, В. Марцинкевич, І. Погосов, В. Радаєв, М. Скорєв, К. Циренова.

В Україні методологічні питанні людського розвитку, відтворення та використання людських ресурсів досліджували такі провідні вчені, як О. Амоша, С. Бандур, Д. Богиня, В. Брич, М. Долішній, Т. Заяць, А. Колот, Е. Лібанова, Н. Лук’янченко, О. Новікова, В. Онікієнко, Л. Шаульська, Л. Шевченко, Л. Шевчук. Вперше дослідженням проблем формування та використання людського капіталу почали займатися Б. Данилишин, В. Куценко, О. Грішнова, які нині мають значне коло послідовників. Проблемам людського капіталу присвячені наукові роботи Р. Аметова, С. Ареф’єва, О. Білик, О. Бородіної, С. Вовканич, Н. Голікової, О. Головінова, І. Дишлового, І. Журавльової, Г. Зелінської, Л. Іванової, І. Каленюк, Б. Кліяненка, А. Коровського, А. Кудлай, Л. Лісогор, В. Лича, Д. Маляр, Н. Маркової, Є. Марчука, А. Михайлової, І. Новак, Н. Перепелиці, У. Садової, Л. Семів, О. Стефанишин, Л. Тертичної, О. Толстенко, Н. Ушенко.

Українські науковці внесли значний вклад в поглиблення теоретичних засад концепції людського капіталу. Однак слід відзначити невирішеність багатьох як теоретичних, так і практичних проблем, пов’язаних з людським капіталом: оцінкою його обсягів і динаміки в Україні; визначенням його впливу на соціально-економічний розвиток; дослідженням економічних основ його формування; визначенням його місця і частки в сучасній структурі суспільного капіталу країни; ефективністю його практичного використання. Це свідчить про необхідність поглибленого дослідження людського капіталу у цих напрямах, що є підґрунтям удосконалення державної політики соціально-економічного розвитку. Вищезазначене обумовило актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалось відповідно до тематики науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості (ІЕП) НАН України (м. Донецьк) згідно з темами: «Дослідження проблем соціальної безпеки України та шляхи їх вирішення» (номер держреєстрації 0198U002206, 1998-2000 рр.), у рамках якої досліджено соціальні загрози у сфері доходів населення, які перешкоджають людському розвитку та формуванню людського капіталу, обґрунтовано шляхи підвищення доходів населення України, які були використані при підготовці пропозицій