LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінка та планування фінансово-економічного потенціалу підприємств загальнодержавного значення

підприємств загальнодержавного значення крізь призму формування і використання їхнього фінансово-економічного потенціалу, де ресурсний потенціал розглядається як статична величина, фінансовий – як рушійна сила (важіль), з допомогою якої ресурсний потенціал трансформується у виробничий і, як наслідок, у результати діяльності підприємства (рис. 2).





Діяльність підприємства











Рис. 2. Схема реалізації фінансово-економічного потенціалу підприємства


При цьому економічний потенціал запропоновано розглядати як синтез ресурсного і виробничого потенціалів. У свою чергу, до ресурсного потенціалу входить три підвиди ресурсів: матеріальні (що складаються з матеріально-сировинних, енергетичних і паливно-технологічних); трудові (кадрові) й техніко-технологічні (до складу останніх доцільно зарахувати й інформаційні, оскільки вони можуть бути класифіковані як основні засоби четвертої групи згідно з чинним податковим законодавством або як нематеріальні активи).

Фінансовий потенціал запропоновано розглядати як сукупність фінансових ресурсів, що беруть участь у виробничо-господарській діяльності; він характеризується можливістю їхнього залучення для фінансування майбутньої діяльності й певних стратегічних напрямів розвитку підприємства. Виокремлення фінансового потенціалу зумовлене й специфікою діяльності підприємств загальнодержавного значення, оскільки більшість їхніх програм фінансується опосередковано через відомчі органи різних рівнів, тому обсяги діяльності таких підприємств обмежені розміром виділених фінансових ресурсів без практичної можливості пошуку і виявлення альтернативних їхніх джерел. Таким чином, фінансовий потенціал забезпечує можливість трансформації ресурсного і виробничого потенціалів у результати діяльності підприємства. Певною мірою фінансовий потенціал є важелем, який формує механізм динамічної трансформації ресурсів у результати діяльності підприємства. Не менш важлива і його роль у відтворювальних процесах на підприємстві. До фінансового потенціалу запропоновано зараховувати фінансові ресурси, що, у свою чергу, складаються зі статутного, додаткового і резервного капіталів, цільового фінансування, фондів накопичення, величини перманентного капіталу, вартості основного капіталу, оборотних активів тощо.

Доведено, що наявні підходи до оцінювання потенціалу підприємств, які базуються на оцінці ефективності роботи підприємств, визначенні їхнього фінансового стану і конкурентоспроможності, визначенні обсягів виробництва, валового доходу, прибутку, фондовіддачі, рентабельності капіталу й інших показників і визначенні впливу на них різних факторів, а також тенденцій їхніх майбутніх змін, не є досконалими з огляду на можливість їхнього застосування до підприємств загальнодержавного значення з таких причин. По-перше, в переважній більшості підприємства загальнодержавного значення функціонують в умовах природної монополії, що унеможливлює оцінку їхньої конкурентоспроможності. По-друге, враховуючи специфіку діяльності цих підприємств, недоцільно зосереджувати увагу лише на техніко-економічних показниках їхньої діяльності без урахування рівня забезпеченості й використання їхнього фінансового потенціалу. По-третє, оскільки продукція (послуги) підприємств загальнодержавного значення стратегічно важлива на державному рівні й підпорядкована системі держзамовлення, а більшість програм фінансується опосередковано через відомчі органи різних рівнів, недоцільно оцінювати фінансово-економічний потенціал підприємств загальнодержавного значення шляхом порівняння розрахункових показників із їхніми планово-нормативними значеннями.

Розроблено методику комплексної оцінки фінансово-економічного потенціалу підприємств загальнодержавного значення на основі застосування матричних методів. Така методика передбачає окрему комплексну оцінку фінансового й економічного потенціалів підприємства і базується на системі їхніх традиційних і штучних показників.

Ієрархічність системи показників фінансового й економічного потенціалів (табл. 1) передбачає одержання одиничних, блочних і комплексних оцінок. Оцінку одиничних показників пропонується здійснювати відносно досягнутих значень у базовому періоді. За такого підходу одиничні оцінки фінансового й економічного потенціалів трансформуються у ланцюгові (або базисні) індекси і характеризують темпи зміни показників, що дає змогу підвищити вірогідність одержаних результатів, на відміну від порівняння з плановими або нормативними значеннями.

Згідно із запропонованою методикою комплексна оцінка фінансового й економічного потенціалів здійснюється у чотири етапи:

  • розрахунок елементів матриці звітного і базисного періодів;

  • розрахунок одиничних оцінок фінансового й економічного потенціалів;


    Таблиця 1. Ієрархія системи показників фінансового й економічного потенціалів


    Блочні показники

    Одиничні показники


    І рівня

    ІІ рівня


    КОМПЛЕКСНИЙ ПОКАЗНИК ФІНАНСОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ

    Блок показників прибутковості

    Блок показників взаємозв’язку фінансових результатів

    Співвідношення між частковими показниками фінансових результатів (валовий прибуток, прибуток від операційної діяльності, прибуток від звичайної діяльності до оподаткування, прибуток від звичайної діяльності, чистий прибуток)



    Блок показників прибутковості активів

    Прибутковість укрупнених груп активів (сукупні активи, необоротні активи, оборотні активи, запаси, дебіторська заборгованість, грошові кошти та поточні інвестиції, власний оборотний капітал), розрахована за частковими показниками фінансових результатів



    Блок взаємозв'язку фінансових результатів із джерелами коштів

    Прибутковість укрупнених груп капіталу, розрахована за частковими показниками фінансових результатів


    Блок показників ділової активності

    Блок показників ефективності використання активів

    Оборотність укрупнених груп активів за чистим доходом від реалізації



    Блок показників віддачі джерел