LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінка та планування фінансово-економічного потенціалу підприємств загальнодержавного значення

коштів

Оборотність укрупнених груп капіталу (сукупний капітал, власний капітал, сукупні зобов’язання, довгостроковий позиковий капітал, поточні зобов’язання, кредиторська заборгованість)


Блок показників якості майнового стану

Блок показників якості структури активів

Співвідношення між укрупненими групами активів



Блок показників взаємозв’язку активу і пасиву

Співвідношення між укрупненими групами активів і капіталу



Блок показників якості структури пасивів

Співвідношення між укрупненими групами пасивів

КОМПЛЕКСНИЙ ПОКАЗНИК ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Блок показників виробничого потенціалу

Блок показників взаємозв’язку витрат

Співвідношення між частковими показниками витрат (сукупні витрати, операційні витрати, витрати на виробництво, адміністративні витрати, витрати на збут, фінансові витрати)



Блок показників рівня використання ресурсів

Оборотність укрупнених груп ресурсів (трудових, матеріальних, основних фондів), розрахована за частковими показниками витрат


Блок показників ресурсного потенціалу

Блок показників трудового потенціалу

Показники рівня забезпеченості трудовими ресурсами



Блок показників матеріального потенціалу

Показники рівня забезпеченості матеріальними ресурсами



Блок показників техніко-технологічного потенціалу

Показники рівня забезпеченості основними фондами


  • розрахунок блочних оцінок фінансового й економічного потенціалів;

    4) розрахунок комплексних оцінок фінансового й економічного потенціалів.

    Блочні оцінки визначаються як середньоарифметичні зважені значення одиничних оцінок показників, що входять до цього блоку, комплексні оцінки фінансового й економічного потенціалів – як середньоарифметичні зважені значення блочних оцінок.

    Інтегральний показник фінансово-економічного потенціалу визначається за формулою (1):

    ФЕП = ФП ЕП, (1)

    де ФЕП – інтегральний показник комплексної оцінки фінансово-економічного потенціалу;

    ФП – показник комплексної оцінки фінансового потенціалу;

    ЕП – показник комплексної оцінки економічного потенціалу.

    Такий підхід, по-перше, відповідає твердженню про динамічний процес трансформації потенціалу в результати діяльності підприємства і, по-друге, відображає комплексний ефект взаємодії фінансового й економічного потенціалів підприємства, яким пояснюється зміна фінансового стану й ефективності господарської діяльності підприємства в перспективі.

    У третьому розділі “Механізм управління фінансово-економічним потенціалом підприємств загальнодержавного значення” подано результати комплексної оцінки фінансово-економічного потенціалу підприємств загальнодержавного значення за пропонованою методикою і доведено адекватність результатів оцінки реальному стану означених підприємств. Виділено й систематизовано чинники зовнішнього середовища, що впливають на управління фінансово-економічним потенціалом підприємства на різних функціональних складових цього процесу, в результаті чого було встановлено, що найвагоміший резерв підвищення ефективності використання фінансово-економічного потенціалу підприємства загальнодержавного значення має місце на першій стадії управління (стадії планування). Так, виявлено, що між темпами зміни результатів діяльності підприємства (об’єктами дослідження на цьому етапі були ДКБ “Південне”, ДНДП “Конекс”, ТОВ НВП “Хартрон-Консат”) та його фінансово-економічного потенціалу існує тісний функціональний зв’язок (розрахунковий коефіцієнт кореляції становив 0,993).

    У свою чергу, такий самий зв’язок (із коефіцієнтом кореляції 0,905) існує між темпами зміни фінансово-економічного потенціалу і обсягів зовнішнього (бюджетного) фінансування діяльності підприємства (тут були використані обсяги видатків державного бюджету за кодом програмної класифікації 6380000 “Національне космічне агентство України”).

    Виявлені закономірності на підставі розробленого алгоритму управління фінансово-економічним потенціалом підприємств загальнодержавного значення дали змогу визначити теоретико-методологічний підхід до управління фінансово-економічним потенціалом підприємств загальнодержавного значення (рис. 3).





















    Рис. 3. Модель управління фінансово-економічним потенціалом підприємств загальнодержавного значення


    Розроблений підхід ураховує вплив зовнішнього середовища на процес фінансового планування діяльності підприємств загальнодержавного значення і, відповідно, на їхній фінансово-економічний потенціал, у результаті ефективного використання якого останній трансформується у кінцеві результати діяльності, що прямо чи опосередковано впливають на стан навколишнього середовища.

    Фінансовий потенціал підприємств загальнодержавного значення перебуває під прямим впливом зовнішнього середовища, зокрема виділених обсягів державного фінансування, що необхідно враховувати на етапі фінансового планування їхньої діяльності, від достовірності якого, у свою чергу, залежить якість управління не лише фінансовою, а й господарською діяльністю цих підприємств.

    Зміна фінансового потенціалу на етапі управління ним викликає відповідні зміни ресурсної складової економічного потенціалу, що проявляється у рівні забезпеченості підприємств загальнодержавного значення матеріальними, техніко-технологічними, трудовими й інтелектуальними ресурсами.

    Виробнича складова економічного потенціалу, у свою чергу, залежить як від зміни ресурсної складової, так і опосередковано від зміни фінансового потенціалу. Зокрема достовірно заплановані обсяги фінансування діяльності підприємст


  •