LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінка та прогнозування фінансового стану підприємств

обсяг публікацій – 3 друк.арк., з яких автору належить 1,5 друк.арк.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 130 найменувань. Дисертація містить 166 сторінок загального обсягу, 6 рисунків, 19 таблиць, 3 додатки.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі “Оновлення основних фондів гірничорудних підприємств – пріоритетний напрям інвестиційної їх діяльності” досліджено стан гірничо-збагачувальних комбінатів, виявлено, що технічний стан гірничо-транспортного обладнання на кар’єрах гірничо-збагачувальних комбінатів зношений на 60-80%. Це обумовило значне зростання втрат виробництва, оскільки на гірничо-збагачувальних комбінатах України втрати виробництва біля 50% виникли за рахунок зниження продуктивності основного технологічного обладнання з урахуванням проведення капітального та поточного ремонтів. Тому стабілізація стану справ у галузі потребує як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій.

Порівняльна ефективність визначалася за допомогою приведених витрат з використанням нормативного коефіцієнта ефективності капітальних вкладень, обґрунтування якого виконувалося з народногосподарських позицій за умов фіксованих цін на ресурси, бюджетного фінансування капітальних вкладень, і в якійсь мірі він відображав загальнодержавну ефективність інвестування промисловості. Встановлення цього нормативу виконувалося штучно і підприємства були змушені його використовувати. Згідно з цими вимогами розраховувалися приведені витрати порівняльної ефективності капітальних вкладень.

Пізніше були виконані роботи, що враховували фактор часу при оцінці ефективності інвестицій. Але і у цих роботах пропонувався нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень з тих же народногосподарських міркувань.

Загальними недоліками охарактеризованих вище методів є те, що вони не відображають цілей діяльності підприємств в ринкових умовах. До того ж відповідно до цих методів варіанти проектів підприємств необхідно було б приводити за ознакою однакових об’ємів продукції, що в ринкових умовах не має економічного змісту. Інакше, методи визначення ефективності капітальних вкладень, що наведені у роботах, не можуть використовуватися.

Таким чином, для оцінки ефективності капітальних вкладень у гірничорудні підприємства доцільно використовувати методи дисконтованих грошових потоків. Показниками ефективності капітальних вкладень рекомендується використовувати: чисту теперішню вартість (ЧТВ-NPV) та внутрішню ставку доходу (ВСД-IRR). Роботи присвячені оцінці ефективності капітальних вкладень в технологічний автотранспорт гірничорудних підприємств, які працюють в ринкових умовах, відсутні. Тому розробка методології оцінки ефективності капітальних вкладень в кар’єрний автотранспорт є актуальною науковою задачею.

Для забезпечення виконання планових обсягів перевезень щодобово та позмінно у кар’єрі має працювати зазначена кількість автосамоскидів, що визначає робочий їх парк. Але задоволення потреби кар’єру у кількості автосамоскидів визначається можливістю автогосподарства. Тобто умови експлуатації автомобільного транспорту в кар’єрі визначають обсяги перевезень і необхідну кількість автосамоскидів у роботі; кар’єрне ж автогосподарство (частіше це окремий цех) визначає можливість забезпечення необхідною кількістю транспортних засобів для виконання планових обсягів перевезень. На кінцевий результат роботи автосамоскидів впливають умови їх експлуатації у двох суміжних системах - кар’єр і автогосподарство.

Для відновлення втрат часу, що обумовлені простоями автосамоскидів в технічному обслуговуванні і ремонті, та забезпечення кар’єру необхідною кількістю транспортних засобів, автогосподарства мають мати резерви парку автосамоскидів, що значно залежать від їх зношеності. Розрахунок необхідної кількості автосамоскидів при плануванні перевезень на діючому підприємстві виконується за допомогою досягнутих показників, а вплив найважливіших чинників на величину парка автосамоскидів не аналізується, резерви парка не визначаються.

Робочий парк автосамоскидів визначається або за допомогою досягнутих показників, або за допомогою норм виробки. Одним з найважливіших параметрів, що визначає змінну продуктивність автосамоскида є його середньо технічна швидкість. Але метод, що покладений в основу її визначення у вказаних джерелах, не враховує впливу відстані транспортування, висоти підйому вантажу, складності траси у кар’єрі, що впливають на швидкість і змінну продуктивність автосамоскида.

Крім того, нерівномірність процесів ремонту обумовлює інтенсивність та нерівномірність виїзду автосамоскидів у кар’єр. Це, у свою чергу, впливає на формування потоку надходження автосамоскидів до кожного екскаватора, що призводить до виникнення черги на навантаження, або очікування екскаватора, необхідних для навантаження автосамоскидів. Великі втрати робочого часу вантажно-транспортного обладнання спостерігаються у кар’єрі з причин неспівпадання режимів роботи екскаваторів (тривалість зміни 12 годин) і автосамоскидів (тривалість зміни 8 годин).

Урахувати ці особливості необхідно при плануванні змінної продуктивності автосамоскидів, що дозволило б поліпшенню обґрунтування планових завдань. Автомобільний транспорт використовується в кар’єрі цілодобово. Але змінність роботи автосамоскидів не співпадає з кількістю змін роботи в кар’єрі. Вона у значній мірі залежить від зношеності автосамоскидів, рівня організації їх технічного обслуговування та ремонту, наявності водіїв, ремонтного персоналу та інших чинників.

Слід відзначити, що ефективність функціонування автосамоскидів обумовлюється комплексним впливом чинників двох взаємозв’язаних організаційних систем - кар’єру та автогосподарства. Саме це принципово відмінне наукове положення у дослідженні ефективності використання активної частини основних фондів кар’єрних автогосподарств доцільно використовувати.

У другому розділі “Обґрунтування шляхів та показників ефективності використання основних фондів кар’єрних автогосподарств” розроблено методичні підходи основи щодо можливого поліпшення використання робочого часу екскаваторів та автосамоскидів за рахунок покращення організації вантажно-транспортного процесу, що є основною частиною підвищення ефективності використання активної частини основних фондів кар’єрів і автогосподарств гірничо-металургійних комбінатів. З метою пошуку резервів підвищення продуктивності екскаваторно-автомобільних комплексів та розробки рекомендацій до реалізації найдених резервів виконано аналіз даних оперативного обліку роботи автомобільного транспорту та здійснено хронометражні спостереження за його роботою безпосередньо у кар’єрах та автоцехах гірничо-збагачувальних комбінатів України (рис.1).

Основою методичних положень