LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінка та стимулювання діяльності інженерно-технічних працівників промислового сектора економікі України

зірка” (довідка №205/01 від 2.02.2001 р.), ВАТ КБ “Бердянськсільмаш” (довідка № 02-15-90 від 16.02.01), ВАТ “Тернопільський комбайновий завод” (довідка №д/11-28 від 21.02.01), що підтверджує їх готовність до застосування на підприємствах промислового сектора економіки України.

Викладені у дисертації підходи до соціально-економічного забезпечення механізму стимулювання використані Кіровоградським державним технічним університетом при виконанні держбюджетної теми “Дослідження проблем соціальної безпеки України та шляхи їх вирішення” (довідка №36-14/247 від 13.02.02).

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Кіровоградського державного технічного університету при викладанні навчальної дисципліни “Економіка підприємства” для підготовки студентів економічних спеціальностей (довідка №18-18/5-245 від 14.02.2001) .

Особистий внесок здобувача. В дисертаційному дослідженні викладено авторський підхід до розв'язання важливого наукового завдання – розробки теоретичних та прикладних засад оцінки та стимулювання праці інженерно-технічних працівників підприємств промислового сектора економіки України. Воно виконано особисто здобувачем. Опубліковані праці за темою дисертації (крім монографії) належать лише автору. Конкретний внесок здобувача в монографію відображений у списку опублікованих праць (с. 16, п. 1).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на: Всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми економіки та вдосконалення економічної освіти в вищій школі” (м. Кіровоград, 22 травня 1998 р.), Міжнародних науково-практичних конференціях “Проблеми економіки агропромислового комплексу та формування його кадрового потенціалу” (м. Харків, 26 травня 2000 р.), “Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування” (м. Запоріжжя, 16 листопада 2001 р.), “Соціально-економічні аспекти збалансування потреб в трудових ресурсах” (м. Кіровоград, 16 листопада 2000 р.), щорічних наукових конференціях співробітників Кіровоградського державного технічного університету.

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані у 10 наукових працях загальним обсягом 3,0 друк. арк., з них 1 – у колективній монографії, 6 – у наукових фахових виданнях, обсягом 2,4 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації складає 195 стор. Дисертація має: 15 таблиць у основному тексті, обсягом 7 стор., 8 рисунків обсягом 4 стор., 3 додатки на 4 стор., список використаних джерел, який включає 188 найменування на 17 стор.


Основний зміст рОБОТИ


Упершому розділі “Теоретико-методичні основи оцінки та стимулювання діяльності інженерно-технічних працівників” були визначені сутність та особливості сучасної організації праці та її оплати, обгрунтовано необхідність з'ясування міри праці, розглянута структура оплати праці інженерно-технічного персоналу, поглиблено соціально-економічну сутність категорії “оцінка праці”. На основі проведеного аналізу визначено проблеми стимулювання праці інженерно-технічного фахівця, зокрема конструктора, розглянуто особливості його праці та їх вплив на характер оцінки і стимулювання трудової діяльності, проаналізовані різні методи оцінки праці інженерно-технічних фахівців.

Автор виходить з того, що оплату праці необхідно розглядати як багатокомпонентну структуру, яка складається з основної і додаткової заробітної плати, винагороди за кінцевий результат, премії за досягнуті результати.

Визначено, що основним напрямком вдосконалення системи оплати праці є посилення її взаємозв'язку з оцінкою праці. При цьому запропонована схема етапів формування механізму стимулювання праці (рис.1), яка показує,













Рис. 1 - Схема формування механізму стимулювання праці.

що оцінка праці є центральним елементом такого механізму, оскільки: по-перше, в процесі оцінки праці проводиться співставлення результатів із встановленими параметрами завдань; по-друге, засобами оцінки праці вимірюються отримані результати; по-третє, на основі оцінки праці визначається розмір винагороди.

Доведено, що оцінку праці слід розглядати з двох точок зору: як оцінку результатів діяльності колективу та як оцінку індивідуального трудового внеску фахівця. Саме комплексна оцінка праці повинна безпосередньо впливати на розмір винагороди.

За визначенням дисертанта, праця інженерно-технічного фахівця має троїсту специфіку. У зв'язку з цим в оцінці та стимулюванні праці повинні враховуватися: особливості праці даної категорії персоналу (різноманітність і різнорідність видів робіт; невизначеність результату при творчому пошуку, а також кількості творчої праці при її оцінці; характер їх функціональних обов'язків і виконуваних трудових операцій); тип особистості творчих інженерно-технічних фахівців (конструкторське або технологічне уявлення технічного рішення, інтуїцію у знаходженні правильних рішень, професійну компетентність, прагнення постійно самовдосконалюватися, готовність до ризику за умов непередбаченості результату; здатність забезпечувати впровадження нової технічної ідеї у виробництво); характерні риси продукту їх діяльності (рівень конкурентоспроможності, новітності, соціально-економічної доцільності, трудомісткості).

Було проведено аналіз загальної тенденції зміни чисельності фахівців, які виконують наукові та науково-технічні роботи в Україні і зроблено висновок, що чисельність таких фахівців, за статистичними даними, зменшується, причому не рівномірно в регіональному аспекті. Так, з 1991 по 2000 рр. в Харківській і Запорізькій областях їх кількість зменшилася більш ніж у 2 рази, а у Хмельницькій та Кіровоградській - більш ніж у 3 рази.

Визначено, що від праці висококваліфікованих фахівців безпосередньо залежить випуск та реалізація конкурентоспроможної продукції. Так, на основі даних адміністративної статистики Кіровоградської області і даних, одержаних особисто автором, представлених графічно (рис.2) видно, що зміна (зменшення) обсягу випуску нової продукції машинобудування, виробництво якої розпочато вперше за останні три роки, та її частки в загальному випуску (у відсотках) відповідає навіть незначній зміні (скороченню) чисельності фахівців. Це пояснюється тим, що найбільшою мірою скоротилася чисельність найактивнішої частини фахівців. Разом з цим, як видно із графіку, співвідношення чисельності працівників і випуск нової продукції нерівнозначні, що свідчить про вплив на випуск нової продукції також інших факторів: наявність на підприємствах коштів для її впровадження та попередньо зроблених технічних напрацювань. Крім того, на зміну частки експортабельної продукції в загальному обсязі товарної продукції впливають проведені роботи з реклами і збуту продукції, яка вже випускалася, що підтверджується даними про сплеск реалізації продукції у 1997 та 2000 рр.

Рис. 2 – Взаємозалежність чисельності інженерно-технічних фахівців та оновлення й експортабельності