LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінка та стимулювання діяльності інженерно-технічних працівників промислового сектора економікі України

продукції машинобудування по Кіровоградській області.


Узагальнено та класифіковано наявні методи оцінки праці інженерно-технічних працівників, що засновані на суб'єктивних, об'єктивних і комбінованих критеріях. При цьому було зроблено висновок про те, що діючі методи оцінки в повному обсязі не враховують особливості праці фахівців. Аналіз показав, що на практиці застосовуються більш спрощені суб'єктивні методи, які впливають на створення конфліктної ситуації та відповідно негативно позначаються на творчій роботі. Виявлено, що найбільш ефективним напрямком методики оцінки робіт є пошук технології оцінювання за комбінованими критеріями.

У зв'язку з цим дисертантом було запропоновано основні принципи, які доцільно покласти в основу розробки методики оцінки праці інженерно-технічних фахівців для підвищення ефективності їх стимулювання. Вони полягають в наступному: 1) оцінка праці інженерно-технічних фахівців повинна враховувати специфіку їх трудової діяльності (кількісний і якісний аспекти); 2) оцінка праці повинна бути комплексною, тобто характеризувати результати діяльності інженерно-технічних працівників із різних боків; 3) до показників, за якими повинна здійснюватися оцінка праці інженерно-технічних фахівців, слід включати: технічні, економічні і соціальні; 4) для проведення оцінювання праці інженерно-технічних фахівців необхідно розробити критерії взаємозв'язку між результатами праці та її винагородою.

За допомогою запропонованих принципів дисертантом була розроблена власна методика комплексної оцінки та стимулювання праці.

У другому розділі “Стимулювання праці інженерно-технічних працівників промислового сектора економіки на основі комплексної оцінки результатів їх діяльності” поглиблено соціально-економічну сутність категорії “результативність праці” інженерно-технічних працівників; виявлені критерії, на які потрібно опиратися при стимулюванні творчої праці; визначено нові напрямки преміювання цієї праці, а також розроблені моделі комплексної оцінки та стимулювання праці інженерно-технічних фахівців.

Визначено, що “результативність інженерно-технічної праці” передбачає отримання нової або модернізованої конкурентоспроможної продукції. В роботі виявлені основні фактори, що впливають на результативність праці інженерно-технічного фахівця (рис.3).

взаємозв'язки

Рис. 3 - Фактори результативності праці інженерно-технічного працівника.

Основними з них, на наш погляд, є: по-перше, підвищення престижу та рівня освіти, що насамперед впливає на результативність праці; по-друге, покращення досвіду роботи за рахунок удосконалення фаху в своїй галузі, розширення ерудиції, розвитку особистого хисту до творчості; по-третє, посилення інтересу до роботи; по-четверте, активізація матеріальних стимулів до праці. Внаслідок сукупної дії цих факторів можна активно впливати на результативність праці інженерно-технічних фахівців, підвищувати готовність до ризику в прийнятті оригінальних рішень, направляти їх на творче та ефективне вирішення поставлених проблем.

В роботі розроблено основні критерії оцінки результатів роботи інженерно-технічних працівників (конструкторів), специфікою яких є віддзеркалення їх творчого внеску. Це: позитивні результати випробувань нового або модернізованого існуючого виробу (технологій) на підприємстві-виробнику, підприємстві-споживачу або на машинно-дослідних станціях, що зазначені у висновках протоколів або актів випробувань; новизна інженерно-технічного рішення (отримання патенту); конкурентоспроможність виробу на ринку; соціально-економічна ефективність впровадження.

Результати проведеного соціологічного дослідження форм оплати праці на деяких машинобудівних підприємствах України, таких як: УВО “Агромаш” (м.Київ); ВАТ “Херсонські комбайни” (м. Херсон); ВАТ “Червона зірка” (м.Кіровоград); ВАТ “Поліграфтехніка” (м. Олександрія) та ін., за 1998-2001 рр. показали, що на більшості розглянутих підприємств на даний час використовується погодинна оплата праці. Заробітна плата визначається за посадою. Проте на кожному підприємстві є свої особливості в принципах і формах нарахування заробітної плати.

Аналіз методів оцінки та оплати праці показав, що для врахування творчого внеску інженерно-технічного працівника необхідно застосовувати гнучку систему оплати праці.

В роботі запропонований новий підхід до преміювання інженерно-технічного персоналу. В межах цього підходу модель стимулювання як інженерно-технічного підрозділу, так і окремого працівника за творчий внесок було представлено складною функцією з двома змінними:

,

де x – це рівень розробки з технічної точки зору; y – прибуток, що підрозділ отримує завдяки економічному ефекту від впровадження технічної розробки.

Було запропоновано комплексну оцінку творчого фахівця у вигляді:

,

де K - сукупність показників, за якими оцінюється загальна робота; t - сукупність показників, за якими оцінюється якість творчої роботи, n - кількість задіяних фахівців; m - кількість задіяних фахівців при конкретній розробці.

Визначено, що на преміювання працівника інженерно-технічного підрозділу впливають такі фактори: кількість задіяних працівників, а також показники рівня технічної розробки, при цьому саме вони є оціночними стосовно внеску кожного фахівця в певну роботу.

На основі аналізу відомих способів преміювання таких підрозділів дисертантом доведено, що слід чітко виокремити винагородження за творчий внесок у розробку. В зв'язку з цим було запропоновано поділити премію на дві складові. Одну складову призначати для винагородження інженерно-технічного працівника за виконавчу роботу (X), а другу складову тільки для винагородження за його творчий внесок у конструкцію (Y). Тобто, премію і-го інженерно-технічного працівника, за його результати праці, доцільно розраховувати за формулою: Пкі=Xі+Yі.


Утретьому розділі – “Забезпечення механізму стимулювання праці інженерно-технічнихфахівців на основі оцінки її результативності” - розроблено засади механізму преміювання інженерно-технічних працівників на прикладі конструкторських підрозділів, який ґрунтується на використанні двох складових премії, наведені пропозиції щодо його впровадження. Крім того, визначені напрямки соціально-економічного забезпечення механізму стимулювання праці інженерно-технічних фахівців.

Для застосування на практиці виведено розрахункову формулу визначення першої складової премії за виконавчу роботу для кожного працівника інженерно-технічного підрозділу конструкторського напрямку, що бере участь у певній інженерно-технічній роботі:

,

де i – умовно порядковий номер кожного працівника; j – кількість факторів, за якими розраховуються бали (табл. 1); n – кількість балів, що пропорційно співвідносяться до кількості задіяних працівників; Кij – бал, який залежить від виконання певного j-го фактора і-м працівником інженерно-технічного підрозділу (табл. 1); Кmax – загальна максимальна сума балів; П – обумовлений у договорі прибуток, що отримує підрозділ, завдяки економічному ефекту від впровадження випробуваного виробу, який використовується для його преміювання; g – відсоток, який показує частку нарахування першої складової премії, загальний