LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінка та шляхи підвищення ефективності праці на вугільних підприємствах

природою. Керувати ними практично неможливо. При цьому мотивується видобуток низькосортного вугілля. “Важке” вугілля, що містить багато порожньої породи, виявляється вигідніше видобувати, тому що при цьому забезпечується більш високий рівень навантаження на вибій, легше виконати план видобутку та продуктивності праці. Від цих показників залежить розмір оплати персоналу, рівень преміальних доплат. Більш прийнятним для оцінки ефективності праці може бути натуральний показник, виражений у тоннах “чистого” вугілля, без породи, що присікується, і не має споживчої вартості. Таке “виправлення” натурального показника можливо здійснити корегувальними коефіцієнтами, що відбивають співвідношення в потужності пласта, що виймається, вугільних і породних прошарків, включаючи присічку порід комбайном. Такі коефіцієнти розраховані нами для павлоградських шахт і коливаються в межах 0,75- 0,89.

Дослідження технологічних факторів показало, що з точки зору ефективності праці найбільш сприятливими технологічними схемами виймання є потокові з механізованим пересувним кріпленням. Ефективність праці тут зростає за рахунок комплексної механізації, кращого використання робочого часу, зменшення чисельності робітників і усунення важкої фізичної праці. Довжина лави впливає на ефективність праці через коефіцієнт безперервності, який підвищується з ростом довжини лави. Оптимальна її довжина – 180-220 м.

Дослідження технічних факторів показало, що швидкість подачі та глибина захвату комбайна визначають інтенсивність виймання й впливають на інтегральний показник ефективності праці через продуктивність комбайна (навантаження на вибій), собівартість 1т (через умовно-постійні витрати та вартість внутрілавних процесів), якість вугілля (сортність). Розроблені рекомендації щодо вибору оптимального технічного режиму роботи комбайнів.

Дослідження організаційних факторів приводить до висновків, що режим роботи в часі впливає на інтегральний показник ефективності праці через обсяги виробництва, явочну чисельність робітників, коефіцієнт облікового складу, визначаючи при цьому рівень видобутку, продуктивності праці та собівартість 1т. Для оцінки ступеню впливу режиму роботи на частинні показники ефективності праці рекомендовані відповідні розрахункові формули. На вугільних шахтах спостерігається низький рівень використання робочого часу. Цілозмінні втрати часу складають біля 23% від загальної кількості виходів. Внутрізмінні втрати часу на окремих шахтах коливалися в межах 10-80% тривалості зміни. Основні їх причини – аварійність із-за значного фізичного зносу техніки (біля 54%), а також через незабезпеченість матеріалами й транспортними засобами (біля 24%). Останні викликані організаційними причинами, які підлягають подоланню. Запропоновано порядок визначення впливу втрат часу на продуктивність праці та розроблені відповідні формули.

В умовах вугільної шахти основним структурним фактором є концентрація гірничих робіт. За даними кореляційного аналізу встановлено, що показники концентрації суттєво впливають на частинні показники ефективності праці – її продуктивність та собівартість 1т. Для реалізації цього важеля підвищення ефективності праці потрібна подальша інтенсифікація гірничих робіт – зростання середньо змінного навантаження на лаву. Це можливо при впровадженні нових високопродуктивних комплексів устаткування; належній системі їхньої експлуатації та обслуговування, що забезпечують безаварійну роботу; збільшенні швидкості подачі виїмкових машин; поліпшенні використання робочого часу та усуненні його втрат; своєчасній підготовці фронту очисних робіт; плануванні чисельності персоналу відповідно до встановлених норм.

У третьому розділі Удосконалення методичних підходів до оцінки рівня ефективності праці на вугільних шахтах та розробки шляхів її підвищеннярозглянуто поняття та класифікацію резервів, основні положення методики виявлення та реалізації резервів підвищення ефективності праці, питання вибору оптимального варіанта інноваційної діяльності за ефективністю праці а також апробація методичних положень у виробничих умовах. Встановлено, що резерви росту ефективності праці – це невикористані можливості збільшення обсягу й поліпшення якості продукції за рахунок раціонального використання економічних ресурсів. Економічна сутність резервів полягає в скороченні витрат живої, уречевленої та майбутньої праці. Їх визначають як різницю між еталонним і фактичним значенням показника. Існуючи класифікації резервів пропонується доповнити класифікацією за ознакою “еталона, що використовується” з розподілом резервів на: нормативні; можливі; планові та проектні. Основним еталоном для виявлення резервів варто вважати нормативні значення відповідних показників. Інші види еталонів доцільно застосовувати лише для вирішення локальних питань, пов'язаних з підвищенням ефективності праці.

В зв’язку з тим, що на вугільних шахтах не використовували категорію “ефективність праці”, була відсутня й методика виявлення її резервів. На підставі проведених досліджень, нами розроблена методика виявлення та реалізації внутрішньовиробничих резервів підвищення ефективності праці на вугільних шахтах. Вона передбачає виконання ряду дій і розрахунків техніко-економічного характеру, спрямованих на пошук, економічну оцінку й вибір для впровадження невикористаних можливостей вдосконалення праці (рис. 1).

Методика заснована на поглибленому науковому аналізі праці, використанні розробленого в розділі 2 інструментарію виявлення резервів (частинних і інтегрального показників, факторів ефективності праці, закономірностей їхнього впливу, оптимальних значень параметрів і ін.).

Для вибору оптимального варіанта інноваційної діяльності рекомендуємо використовувати комплексний інтегральний показник (Вu), що враховує всі, залежні від ефективності праці компоненти, які визначають розмір приросту прибутку: собівартість, одночасні витрати, ринкові фактори (плату за банківський кредит, рівень інфляції), виручку від реалізації обладнання, яке звільнюється внаслідок впровадження новини, та економічний результат від змінювання якості вугілля. Цей показник за u-м варіантом обчислюють за формулою

, грн., min, (3)



Рис. 1. Алгоритм виявлення резервів підвищення ефективності праці


де Вu - комплексний інтегральний показник, грн.; Su - собівартість 1 т по шахті для u-го варіанта інновації, грн./т; - добовий видобуток одного (і-го) вибою, т; - добовий видобуток шахти за u-м варіантом інновації,т; -число робочих днів за рік;- середньорічний рівень плати за банківський кредит, %; - очікуваний річний рівень інфляції, %; - одночасні витрати на здійснення u-го варіанта інновації, грн.;- виручка від реалізації обладнання, що звільнюється протягом року внаслідок інновації за даним варіантом, грн.;-