LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінка трансакційних витрат підприємства

економічній літературі, а на практиці здійснюються переважно методом спроб та помилок, розуміються такі інструменти управління, використання яких веде до максимізації цінності підприємства.

Запропонована сукупність процедур дослідження трансакційних витрат підприємства складається з шести основних та однієї забезпечувальної. До числа основних належать: процедура дослідження джерел утворення інформації про трансакційні витрати підприємства, процедура збирання інформації для об’єктивного та реального їх аналізу, процедура аналізу отриманої інформації про трансакційні витрати, процедура оцінки трансакційних витрат підприємства, процедура їх прогнозування, процедура розробки та прийняття рішення про здійснення трансакцій. Роль забезпечувальної відіграє процедура збереження інформації про трансакційні витрати підприємства. Реалізація сформованих процедур дослідження трансакційних витрат, кожну з яких докладно розглянуто в роботі й визначено орієнтири їх організаційного супроводу, передбачає досягнення інформаційної, аналітично-оціночної та управлінської цілей діяльності підприємства.

Кожна із запропонованих процедур є значущою, проте процедурі дослідження джерел утворення інформації про трансакційні витрати підприємства приділено найбільшу увагу з таких причин. Для визначення рівня трансакційних витрат підприємства необхідна інформація, яка задовольняла б певним вимогам, сутність яких розглянуто в роботі. За умов недотримання вимог, що ставляться до інформації про трансакційні витрати, виконання наступних процедур зводиться нанівець, а якість управлінських рішень про здійснення трансакцій є дуже низькою. Тому для поглиблення та деталізації дослідження джерел утворення інформації про трансакційні витрати підприємства використано дескриптивний аналіз, модель якого побудовано в роботі.

Модель дескриптивного аналізу виконано на основі використання якісних характеристик інформаційних джерел трансакційних витрат підприємств, які згруповано за такими ознаками: інформація регулярної звітності бухгалтерського обліку, інформація нерегулярної звітності бухгалтерського обліку підприємств та інформація, отримана в результаті аналітичної експертної оцінки. Модель дескриптивного аналізу побудовано на основі поєднання груп усіх інформаційних джерел трансакційних витрат та проведеної їх деталізації. Дескриптивний аналіз дозволяє показати, який вид трансакційних витрат можна отримати, використовуючи ту чи іншу групу джерел, подати характеристику кожного джерела та вказати конкретний його вид для кожної групи.

З результатів дескриптивного аналізу випливає, що стан інформаційних джерел трансакційних витрат підприємства є різним. Так, періодична звітність бухгалтерського обліку підприємств, що складає першу групу, дає змогу отримати найбільш повну та вірогідну інформацію про трансакційні витрати підприємства. Однак така інформація є розпиленою по рахунках та субрахунках бухгалтерського обліку. Ще менш систематизованими є разові документи бухгалтерського обліку підприємств, що входять до другої групи інформаційних джерел. Щодо третьої групи інформації, отриманої експертним шляхом, то, на жаль, її можуть характеризувати неповнота та вірогідність. Крім того, така інформація значною мірою варіює залежно від масштабу підприємства, виду його діяльності, галузевої належності, розташування підприємства, зв'язків з представниками місцевої влади, а також від надійності та компетентності експертів. Таким чином, за результатами проведеного дескриптивного аналізу можна визнати, що групи інформаційних джерел трансакційних витрат підприємства різняться за повнотою та вірогідністю.

З використанням проведених у роботі процедур та, зокрема, на базі моделі дескриптивного аналізу, було проведено аналіз динаміки та структури трансакційних витрат підприємств різної галузевої належності. Результати аналізу трансакційних витрат підприємств дозволили зробити такі висновки. Підприємства, які працюють на монопольному ринку, представлені ВАТ “ХК “Луганськтепловоз” та Лутугинським державним науково-виробничим валковим комбінатом. На цих підприємствах витрати на сплату податків та обов’язкових платежів складають приблизно половину від загальної суми трансакційних витрат. Від однієї четвертої до майже третини загальної суми трансакційних витрат цих підприємств складають витрати на утримання підрозділів та спеціалістів бухгалтерії, що займаються контролем за стягненням дебіторської заборгованості. Але якщо витрати на сплату податків та обов’язкових платежів є обов’язковим елементом законослухняної поведінки підприємства в зовнішньому середовищі, то витрати на утримання підрозділів та спеціалістів бухгалтерії, що займаються контролем за стягненням дебіторської заборгованості, є вимушеним елементом. До групи підприємств, що діють на конкурентному ринку, увійшли ВАТ “Фірма “Стиль” (швейна продукція), ТОВ ВКФ “ЛІА Лтд” (торгова діяльність, виробництво мінеральної води та фруктових напоїв), ЗАТ “Кондитерська фабрика “АВК” та ТФ “Майстер” (торгівля будівельними матеріалами). На відміну від підприємств-монополістів, структура трансакційних витрат цих підприємств є більш розгалуженою, хоча витрати на сплату податків та обов’язкових платежів у них також є досить суттєвими. Але при цьому вагома частка трансакційних витрат припадає на такі види витрат, як утримання відділу маркетингу, підготовка до укладання договорів на збут продукції та договорів матеріального постачання, витрати на рекламу. Отже, кількість видів трансакційних витрат підприємства, їх характер та структура залежать від рівня інтенсивності конкуренції: чим вищий рівень інтенсивності конкуренції на ринку, тим більш розгалуженою є структура трансакційних витрат підприємства, й навпаки, чим вищий рівень монополізації, тим менш розмаїтою є така структура.

Розділ 3. Способи оцінки трансакційних витрат підприємства. Дослідження показали, що в ринкових умовах оцінка трансакційних витрат підприємств є важливою передумовою їх функціонування. Така оцінка є багатовимірною, що зумовлюється напрямами використання її результатів. До числа напрямів використання результатів такої оцінки належать: управління витратами; фінансове планування; забезпечення інвестиційної привабливості, конкурентоспроможності та економічної безпеки підприємства; формування його іміджу; визначення впливу на ефективність діяльності підприємства.

Для підприємств, що належать до числа містоутворюючих або таких, що мають стратегічне значення, перелік напрямів використання результатів оцінки його трансакційних витрат доповнюють забезпечення економічної безпеки регіону та надання державної підтримки такому підприємству. В роботі докладно розглянуто кожен з напрямів використання результатів оцінки трансакційних витрат підприємства та показано, що результатами оцінки трансакційних витрат можуть користуватися не лише внутрішні, але й зовнішні