LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінка фінансової стійкості банків: інформаційне і методичне забезпечення

стабільності, здатності протистояти внутрішньому та зовнішньому впливу.

При оцінці фінансової стійкості постає задача не лише визначення поточного рівня фінансової стійкості, а й відстеження та прогнозування змін фінансової стійкості як банків-контрагентів, конкурентів, так і власного банку для визначення тенденцій та завчасного прийняття відповідних заходів щодо попередження виникнення кризових явищ. Одним із варіантів підбору інструментарію для оцінки є моделювання фінансової стійкості банківської установи. На підставі отриманих результатів з використанням запропонованої моделі можна провести оцінку банку з визначенням поточного рівня фінансової стійкості та віддаленості його від критичного (рис. 2).




























Рис. 2. Графічне зображення динаміки фінансової стійкості банків
в системі координат із небезпечним та очікуваним станом

При побудові параметричної моделі оцінки фінансової стійкості було проведено аналіз 10 фінансових коефіцієнтів 120 банків України. Із обраних коефіцієнтів, що характеризують складові фінансової стійкості, було розраховано інтегральний коефіцієнт фінансової стійкості як суму значень віднормованих коефіцієнтів з використанням при цьому адитивного принципу побудови загальної формули. При цьому значення інтегрального коефіцієнта для фінансово стійкого банку має бути не менше 10, для фінансово нестійкого банку значення наближується до 0.

Представлене просторове зображення моделі за 11 банками, що входять до групи найбільших банків України, наочно демонструє процес наближення об’єкта до межі граничної небезпеки.

Отже, представлена параметрична модель дозволяє оцінити фінансову стійкість банку з визначенням поточного стану банку та віддаленості його від критичного та відслідковувати зміни фінансової стійкості банків на прогнозований період.

У третьому розділі “Удосконалення комплексної оцінки фінансової стійкості банків України на основі рейтингової системи” запропоновано методичні підходи до побудови комплексної оцінки фінансової стійкості банків на основі системи рейтингу; обґрунтовано систему показників та розроблено систему вагових коефіцієнтів для визначення рейтингу фінансової стійкості банку.

Однією з надзвичайно важливих проблем у сучасній банківської практиці є проблема об’єктивного та комплексного оцінювання банків.

Запропонована в роботі методика комплексної оцінки фінансової стійкості банків на основі визначення рейтингу є продовженням пошуку в напрямку відбору оптимального інструментарію оцінки фінансової стійкості банків.

Запропонована в роботі методика має ряд нових аспектів. По-перше, концепція передбачає, що вибір показників для оцінки фінансової стійкості банків повинен спиратися не на суб’єктивні судження аналітиків, а на встановлення залежності фінансової стійкості від показників, що її характеризують. Тому, не намагаючись винаходити нові показники для оцінки ліквідності, прибутковості, достатності капіталу, якості активів і ресурсів, автор досліджує статистичну залежність стану й динаміки, використовуваних у різних методиках показників, і стану й динаміки обраного базисного критерію фінансової стійкості банку. По-друге, методика визначення вагових коефіцієнтів заснована на теорії дискримінантного аналізу. Як базову модель для проведення досліджень використано еталонну групу банків, тобто банків, які є фінансово стійкими в умовах конкретного навколишнього середовища. Критерієм оптимальності зазначеної структури є досягнення визначеної норми прибутку при дотриманні встановлених органами нагляду вимог до банку. По-третє, модель передбачає врахування стабільності розвитку банку як передумови його фінансової стійкості, для чого при визначенні комплексної оцінки фінансової стійкості отримане рейтингове значення пропонується коригувати на коефіцієнт, який є функцією від варіації рейтингового значення по банку за період, що передує оцінці.

Для того, щоб модель комплексної оцінки фінансової стійкості на основі рейтингу одночасно була репрезентативною, всеохоплюючою і збалансованою, тобто відображала всі основні сторони фінансової стійкості й у той же час була компактною, ясною, прозорою, необхідно, щоб вона включала найбільш істотні показники з кожної підгрупи. Для їхнього вибору необхідно визначити ступінь впливу кожного з перерахованих вище показників на фінансову стійкість банку.

При синтезі підсумкової формули моделі комплексної оцінки фінансової стійкості банків використовуємо показники, що характеризують ліквідність банку, достатність капіталу, якість активів, якість пасивів, рентабельність банку. З метою добору показників для включення в рейтингову модель обирається критерій, що характеризує залежність між достатністю капіталу й опосередковано прибутковістю банку в аспекті збільшення власних коштів і його ліквідністю. Даний критерій базується на концепції рівноваги у віддаленій перспективі або довгострокової рівноваги, що припускає, що чим вище ліквідність, тим більш стійким є фінансовий стан банку, його капітальна адекватність, і, навпаки, чим нижче ліквідність, тим менш стійкий банк із погляду платоспроможності.

Для визначення впливу різних показників розраховується коефіцієнт кореляції між зміною значення критерію і зміною відповідних показників, що характеризують фактори фінансової стійкості (табл. 1).

Таблиця 1

Парні коефіцієнти кореляції між змінами коефіцієнтів, що характеризують фінансову стійкість банків, та змінами загального критерію
фінансової стійкості банків

Період

Достатність капіталу (генеральний
коефіцієнт
надійності)

Ліквідність

Якість активів (частка кредитів у робочих
активах)

Якість пасивів (коефіцієнт
стабільності ресурсної бази)

Рентабельність
(коефіцієнт ефективності використання залучених коштів)



поточна

загальна




IV кв. 2006 р.

0,399

0,399

0,399

0,399

0,412

0,181

III кв. 2006 р.

0,411

0,804

0,160

0,405

0,451

0,276

II кв. 2006