LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінка якості інвестиційної діяльності авіатранспортних підприємств

за допомогою лізингових схем передаватимуть їх авіакомпаніям.

Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден

Рис. 1 Суб’єкти та напрями інвестування авіатранспортних підприємств


Так наприклад, у 2001 році в Росії було проведено конкурс лізингових компаній – можливих одержувачів державної підтримки. Переможцями були визначені ВАТ „Іллюшин Фінанс Ко” (ІФК) і Фінансова лізингова компанія (ФЛК). У 2002 році з державного бюджету були спрямовані кошти на збільшення їх статутних капіталів. ІФК отримало 2,52 млрд. руб., а ФЛК – 1,58 млрд. руб. Крім того, було запущено механізм компенсації авіакомпаніям частини лізингових платежів і відсотків за кредитами у формі субсидування половини процентної ставки. За підсумками діяльності ІФК, на даний час, інвестувано у авіабудівну галузь близько 190 млн. дол., враховуючи капіталовкладення в авіаційні заводи у Воронежі та Уляновську, а також в авіаційне двигунобудування. До 2008 року ІФК та ФЛК разом з заводами-виробниками пропонують поставити авіакомпаніям 135 літаків сумарною вартістю 3,3 млрд. дол.: 15 далеко магістральних Іл-96, 40 середньо магістральних Ту-204/214, 50 регіональних Ту-334 та АН-148, а також 30 турбогвинтових суден для регіональних і місцевих авіаліній АН-140, АН-38 та Су-80. В Україні такими лізинговими компаніями є достатньо молоді підприємства „Укртранслізинг”, „Лізингтехтранс”.

Початкове вкладання інвестиційних ресурсів в авіакомпанії відбувалося за рахунок коштів держави (як ми можемо бачити з рис. 1 та 2). Кредитно-фінансові установи почали інтенсивно вкладати капітал в авіакомпанії на початку 90-х років ХХ століття, коли стало спостерігатися “вибухове” збільшення авіаперевезень і, як наслідок, зростання доходів від діяльності авіакомпаній (рис. 2).

Дослідження іншого суб’єкту авіатранспортної галузі – підприємства управління повітряним рухом (УПР), показали, що дані підприємства у всіх розвинутих країнах створювалися на основі державної власності, тому що УПР у всіх країнах, обслуговує як цивільні так і військові ПС, тобто є складовою обороноздатності країни (ця функція, майже у всіх країнах належить державі).

Рис. 2 Динаміка інвестування авіакомпаній


Для розвитку даних підприємств і формування позитивного інвестиційного клімату на цих підприємствах, щоб зменшити час затримки рейсів і підвищити безпеку у повітрі, закордонними урядами було прийнято рішення про корпоратизацію УПР. Наслідком корпоратизації УПР стала зміна форми власності і збільшення обсягів інвестування.

Розвиток і інформатизація суспільства не обминули й авіатранспортної галузі. Інформаційні компанії (інформаційні технології) використовуються АК для розширення клієнтури, більш якісного надання сервісних і обслуговуючих авіатранспортних послуг. Аналіз і опитування респондентів, які використовують у власній дистрибуційній системі ІТ, показали що їм вдалося зменшити витрати компаній на 10%.

Функціонування і формування власності аеропортів, проходить аналогічно як і у авіакомпаній. Створення інфраструктури аеропортів потребує інвестування значних коштів. Наприклад, тільки реконструкція 15 аеропортів у Європі потребує більше ніж 43 млрд. дол. США у строки до 2007 року, в тому числі – 18,7 млрд. дол. – на реконструкцію аеропорту в Амстердамі та 4,6 млрд. дол. США – для аеропорту Берліну. На сході ведеться будівництво нових аеропортів у Бомбеї, Шанхаї, Гянжоу.

Залучення інвестиційних ресурсів, як показує аналіз, відбувається за рахунок: власних коштів аеропортів; міжнародних кредитно-фінансових установ за участі міжнародних організацій; державних інвестиційних ресурсів; співробітництва з іншими суб’єктами діяльності. Аналіз динаміки інвестування аеропортів і світові тенденції дозволили експертам спрогнозувати обсяги інвестування і виділити зміни в обсягах інвестування, держави, авіакомпаній та інших інвесторів (рис. 3.)

Рис. 3 Динаміка залучень інвестицій у розвиток аеропортів країн світу


Наведені дані показують, що до 2007 року більшість інвестицій в будівництво та реконструкцію аеропортів здійснюють держави. Як правило, це інвестиції у реконструкцію великих вузлових аеропортів (хабів) і будівництво аеропортів – дублерів для розвантаження існуючих аеропортів у країнах Європи і Північної Америки та будівництво нових великих аеропортів у країнах Азії.

У розвитку вітчизняних аеропортів було виділено дві основні проблеми: незадовільний стан інфраструктури авіатранспортної галузі; нерегульованість взаємодії держави та приватного інвестору, і запропоновані шляхи їх подолання.

Критичний аналіз дозволив виділити, що основним виходом з кризи для авіатранспортної галузі є інтеграційні процеси, які зможуть залучити значні інвестиції. Критичний аналіз джерел міжнародних організацій авіатранспортної галузі дозволив виділити десять видів інтеграції, і проаналізувати загальні характеристики стратегічних авіаційних альянсів.

Аналіз показав, що існує ряд недоліків і ризиків при інвестуванні тих чи інших об’єктів інвестування авіатранспортної галузі. Щоб зменшити ризик необхідно розглянути і розробити критерії якості інвестиційного процесу для авіатранспортних підприємств.

В даній роботі показано, що діяльність будь-якого сучасного авіапідприємства (підприємства) відбувається під дією трьох основних процесів: безпосереднє проходження основного бізнес-процесу, інвестиційного процесу і системи менеджменту якості. Тому зважаючи на систему менеджменту якості і на відсутність в теорії інвестицій взаємозв’язку з даною системою, що значно знижує ефективність управління інвестиційною діяльністю, запропоновано проаналізувати усі якісні показники, які безпосередньо впливають на управління інвестиційною діяльністю на авіапідприємстві.

Нами проаналізовано основні методики оцінки якості на авіатранспортних підприємствах і виділено економічні критерії, які впливають на якість інвестицій (стандартні критерії та критерії R-аналізу).

Оцінку якісних показників в системі управління інвестиційною діяльністю, проведено автором за допомогою методики “ключова фігура в управлінні, якість управління”. Для визначення якості управління запропоновано ввести коефіцієнт якості управління.

Практика показала, що інвестиційні ресурси можуть спрямовуватися на створення нових авіапідприємств з самого початку. Тому розглянуто і розроблено критерії оцінки якості інвестиційних ресурсів при процесі створення нового авіатранспортного підприємства, для кожного етапу створення.

Наведені складові критичного аналізу