LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінки екологічного стану земельних ділянок, зайнятих відходами та об'єктами поводження з ними

природокористування i наслідків антропогенного впливу на навколишнє природне середовище, пов’язаних з рішенням проблеми поводження з відходами, розроблялися у роботах українських вчених Кірєєвої І.С., Клюшніченко Є.Є., Лущіка А.В., Станкевіча В.В., Яковлєва Є.О., Шестопалова В.М. та інших. Серед праць, які присвячені практичним аспектам рішення проблеми відходів, виділяються публікації Берлінга Р.З., Гелетухи Г.Г., Ігнатенко О.П., Матвєєва Ю.Б., Мороза О.В., Свєнтуха А.О., Шацького В.В. та ін. Дослідженнями питань екологічної оцінки наслідків антропогенного впливу на навколишнє середовище займаються Абрамов І.Б., Адаменко Я.О., Аніщенко Л.Я., Бондар А.И., Максімчук В.Л., Прибиткова І.М., Солуха Б.В., Шестопалов В.М. і інші.

Разом з тим, ряд аспектів поводження з відходами, зокрема із твердими побутовими, залишаються освітленими не повною мірою. Недостатньо розглядаються питання взаємозв’язку планувальних рішень і розміщення об’єктів поводження з відходами. Очевидні пробіли в екологічній оцінці територій стосовно до об’єктів поводження з відходами на ранніх стадіях інвестиційного процесу. Вимагають більш детального вивчення території i об’єкти захоронення відходів попередніх десятиліть, у тому числі несанкціоновані, які характеризуються рядом специфічних особливостей порівняно із сучасними полігонами i звалищами.

При цьому відсутні тверді критерії вибору земельних ділянок для реалізації сучасних безпечних в екологічному відношенні технологій поводження з відходами. Не деталізований перелік параметрів і характеристик земельних ділянок, які доцільно фіксувати у земельному кадастрі на різних стадіях планування та забудови території щодо подальшого використання потенційними інвесторами. Практично не розглядаються такі важливі питання як реабілітація забруднених відходами земель і їхнє використання в якості містобудівного резерву при зростаючому дефіциті вільних територій, що також повинне знайти своє відображення у земельному кадастрі. Ефективне вирішення цих питань можливо за умови подальшого науково-методичного розвитку відповідної проблематики, формуванні більше гнучких підходів до сучасної ринкової моделі управління відходами, особливо на регіональному та місцевому рівні, розробці конкретних пропозицій і рекомендацій. Актуальність обкреслених вище проблем стала основою дисертаційного дослідження, визначили мету, напрямок дослідження i очікувані практичні результати.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація відповідає напрямкам господарчої діяльності, які визначені Постановою Верховної Ради України від 20.02.2003 р. № 565-IV «Про рекомендації парламентських слухань щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в Україні», «Програми поводження з твердими побутовими відходами», затвердженій Постановою Кабінету міністрів України від 04.03.2004 р. № 265 (реєстраційній номер 302); «Національного плану дій з гігієни довкілля на 2000-2005 роки», схваленого Постановою Кабінету міністрів України від 13.10.2000 р. № 1556 (1556-2000-п). Напрямок дисертаційного дослідження безпосередньо пов’язаний з тематикою робіт інституту «КримГІІНТІЗ» (м. Сімферополь), виконуваних у рамках регіональних програм: «Програми охорони й поліпшення стану навколишнього середовища Автономної Республіки Крим на 1999-2001 роки» (затвердженої Розпорядженням Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 01.12.1998 р. № 525-р). Дисертаційна робота тематично пов’язана з розробленням проектів реконструкції та рекультивації крупних звалищ відходів (генпроектувальник – інститут «КримГІІНТІЗ», м. Сімферополь), зокрема: проекті «Рекультивація звалища на Мекензіевих горах, м. Севастополь», «Рекультивація звалища ССЗ «Кримській термічній завод», м. Севастополь», «Часткова рекультивація та експлуатація полігону ТПВ, м. Сімферополь», «Будівництво та експлуатація полігону ТПВ у Першотравневій балці, м. Севастополь», «Реконструкція звалища, м. Керч».

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення принципів і методів оцінки екологічного стану земельних ділянок, зайнятих відходами та об’єктами поводження з ними, з урахуванням тенденцій зростання загальної кількості відходів. Щодо досягнення цієї мети поставлені задачі, розв’язувані у відповідних розділах дисертації:

  • формулювання вимог до екологічного нормативу планування території на передпроектних стадіях;

  • обґрунтування переліку загальних характеристик земельних ділянок для фіксації у земельному кадастрі на різних стадіях розроблення передпроектної документації;

  • окреслення і аналіз найбільш поширених ситуацій утворення різнотипових звалищ та розроблення «Програми геоекологічних вишукувань звалищ» як методичного підґрунтя екологічних досліджень забруднених земельних ділянок;

  • розроблення пропозиції щодо поводження із звалищами та подальшого використання їх земельних ділянок з урахуванням оцінок екологічного впливу;

  • розроблення переліку характеристик екологічно небезпечних зон, на яких здійснювалося поводження з відходами, які передбачено включати до земельного кадастру;

  • огляд сучасного стану проблеми утилізації твердих побутових відходів у просторово-часовому аспекті та визначення перспективних сучасних технологій поводження з відходами із позицій забезпеченості їх земельними ділянками, потужності, економічності та екологічної безпеки;

  • вибір критичних характеристик земельних ділянок, що призначені для поводження з відходами, які мають вноситися у земельний кадастр з урахуванням планувальних і екологічних сервітутів;

  • узагальнення існуючих принципів управління системами, у т.ч. зі зворотним зв’язком, виділення концептуального ринково-адміністративного механізму управління системою поводження з відходами із урахуванням інвестиційної ситуації й розроблення пропозицій з оптимізації системи управління відходами на регіональному і місцевому рівнях.

Об’єктом дослідження є екологічні аспекти функціонування системи поводження з відходами, у тому числі земельні ділянки, які традиційно пов’язані з розміщенням відходів, або на яких воно передбачено на перспективу. Основні дослідження проводилися у зонах впливів об’єктів поводження з відходами на прикладі АР Крим с урахуванням можливості впровадження отриманих результатів в умовах інших регіонів. Предметом дослідження є система показників екологічного стану території на регіональному і локальному рівнях та виділена з неї підсистема показників стану конкретних земельних ділянок, яка необхідна і достатня для поводження з відходами і фіксації результатів у земельному кадастрі. Методи дослідження. Інформаційну основу дисертації склали наукові праці вітчизняних і закордонних вчених та фахівців, законодавчі і нормативні акти, що регулюють відносини у сфері відходів, природоохоронної та економічної діяльності, матеріали статистичної звітності Держбуду і Держкомстату України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та аналогічного Республіканського комітету у АР Крим, власні дослідження автора, інші джерела. Методологічною основою дослідження є усталена на міжнародному рівні концепція Оцінки Впливів на Навколишнє Середовище (ОВНС). Для конкретних розрахунків використовувалися легітимні методики оцінки стану атмосферного повітря, поверхневих вод, ґрунтів тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів визначається сукупністю теоретичних, методичних і прикладних