LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінки екологічного стану земельних ділянок, зайнятих відходами та об'єктами поводження з ними

положень, висновків і рекомендацій:

  • проведено аналіз сучасної міжнародної процедури «західного» типу «Оцінки Екологічних Впливів» («Environmental Impact Assesment») і адаптовано принципи ії застосування для екологічних вишукувань, оцінки екологічного стану та наслідків будівництва об’єктів поводження з відходами. Вперше сформульовано вимоги до екологічного нормативу планування території на передпроектних стадіях з визначенням необхідного і достатнього переліку характеристик земельних ділянок для фіксації у земельному кадастрі;

  • виконана оцінка існуючих звалищ твердих побутових відходів, визначення типових напрямків поводження з ними та фіксація у земельному кадастрі характеристик земельних ділянок звалищ з урахуванням обмежень щодо подальшого використання у новому призначенні потенційним інвестором. Визначені методи обстежень забруднених відходами території й розроблена «Програма геоекологічних вишукувань звалищ», якою слід керуватися при оцінці об’єктів;

  • констатовано необхідність створення систем управління відходами на місцевому та регіональному рівнях з резервуванням земельних ділянок для об’єктів поводження з відходами за оптимізованими екологічно-безпечними технологіями і включенням критичних характеристик ділянок до земельного кадастру з урахуванням планувальних i екологічних сервітутів. Згідно аналізу техніко-економічних та екологічних показників стану всіх об’єктів поводження з твердими відходами, доказано перевага сміітєпереробних комплексів (СПК), замкнутих єдиним ланцюгом на полігон твердих побутових відходів (полігон ТПВ). Обґрунтовані показники екологічного стану об’єктів поводження з відходами, їх земельних ділянок та екосервітути, які призначені для фіксації у складі земельного кадастру;

  • визначені ринково-адміністративні механізмі управління галуззю поводження з відходами iз урахуванням інвестиційної ситуації. Запропоновані засоби державного управління зі зворотним зв’язком, засновані на еколого-економічних механізмах пріоритетного інвестування та спрощеного виділення земельних ділянок під мережу поводження з відходами через систему земельного кадастру.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості проведення в єдиному методичному ключі екологічної оцінки земель, зайнятих об’єктами поводження з відходами, здійснення ефективного управління ними. Окремі положення дисертації використалися автором при розробці розділів ОВНС для робочих проектів полігона ТПВ м. Сімферополь; полігона ТПВ у Першотравневій балці, м. Севастополь; закриття і рекультивації звалища на Мекензіевіх горах, м. Севастополь; закриття й рекультивації звалища у районі сміттєспалювачого заводу (ССЗ) «Кримській термічній завод», м. Севастополь; проекту рекультивації ділянки на звалище ССЗ «Кримській термічній завод» для розміщення газозаправної станції, м. Севастополь; екологічної оцінки ділянки звалища ССЗ «Кримській термічний завод» для розміщення складів будівельних матеріалів і визначення напрямків і методів рекультивації території, м. Севастополь; проектних рішень щодо подальшої експлуатації закритого звалища по вул.Кубанської на основі оцінки її екологічного стану, м. Сімферополь; проектних рішень щодо реконструкції та подальшої експлуатації звалища ТПВ, м. Керч; проектних рішень щодо обстеження території та вибору майданчика для розміщення сміттєсортувальної станції у с. Привітне, м. Алушта.

Особистий внесок здобувача міститься у самостійній розробці і практичному здійсненні науково-дослідницьких і практичних робіт та узагальненні їх результатів. Усі наукові результати, викладені у дисертації, отримані автором особисто, що підтверджується одноосібними публікаціями з ключових аспектів роботи. З наукових праць, опублікованих в співавторстві, у дисертації використані лише положення, які є результатом особистої роботи здобувача. В публікаціях [1, 2] автору належить розробка проблеми, її аналіз, а співавтору – постановка задач.

Апробація результатів дисертації. Принципові положення та основні наукові результати дисертації доповідалися автором та одержали схвалення на щорічних міжнародній науково-практичних конференціях «Сотрудничество для решения проблемы отходов» (м. Харьків, 2003…2007 роки); науково-практичної конференції «Оцінка впливу об’єктів будівництва на навколишнє середовище. Безпека навколишнього природного, соціального, техногенного середовища» (с. Коктебель, 2003 р.; м. Ялта, 2004 р.); Міжнародному конгресі «Отходы производства и потребления» (м.Київ, 2006 р.); 68 науково-практичної конференції молодих вчених, аспірантів і студентів у Київському національному університеті будівництва і архітектури (м. Київ, 2007 р.); Міжнародному конгресі «WasteTech-2007» (м. Москва, 2007 р.).

Публікації. Основні положення і результати дисертації увійшли до 8 публікацій у фахових наукових виданнях, визначених ВАК України, та 4 тез доповідей на конференціях.

Обсяг та структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 148 найменувань та додатків. Дисертація містить 50 таблиць і 65 рисунків, її загальний обсяг становить 148 сторінок, обсяг основної частини – 126 сторінок, додатки викладені на 8 сторінках.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання та методи дослідження, наведено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У розділі 1 «Проблеми урахування оцінок екологічного впливу у складі земельного кадастру» розглянута проблема створення екологічного нормативу планування території з визначенням необхідного і достатнього переліку характеристик земельних ділянок для фіксації у земельному кадастрі. Проведено аналіз понять «Оцінки Впливів на Навколишнє Середовище (ОВНС)», «Охорони Навколишнього Природного Середовища (ОНПС)» та «Оцінки Екологічних Впливів (ОЕВ)» у світлі інтеграції України у світову спільноту. Сучасні уявлення про процес екологічної оцінки ОЕВ полягають у тому, що він повинен починатися на стадії бізнес-плану й перманентно продовжуватися при виборі земельної ділянки і подальших стадіях розроблення містобудівної документації. При цьому має виконуватися розділ ОЕВ (ОВНС, ОНПС згідно національних нормативів), що враховує існуючий стан середовища і його прогнозні зміни у результаті господарської діяльності. Наявність цієї інформації у земельному кадастрі забезпечує об’єктивність прийняття рішень інвесторами. Облік результатів екологічної оцінки у прийнятті рішень, паралельно з технічними та економічними параметрами діяльності, є основною метою її проведення. Результати оцінки повинні використатися для визначення ключових інвестиційних позицій вибору місця розміщення об’єкта, базових та захисних технологій, що унеможливлюють наднормативний негативний вплив на навколишнє середовище. Успішне використання систем ОЕВ європейськими країнами продемонструвало універсальність і гнучкість цього підходу, тобто можливість та необхідність його застосування до національних стандартів різних країн. В Україні така процедура «західного типу» «Оцінки Екологічних Впливів (ОЕВ)» не узаконена, а виконується лише її вкрай урізаний аналог «Оцінки Впливів на Навколишнє Середовище (ОВНС)» при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд») для проектної стадії, коли принциповий для цього підходу вибір варіантів вже практично неможливий.

У розділі 1