LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінки екологічного стану земельних ділянок, зайнятих відходами та об'єктами поводження з ними

намічена структура питань ОЕВ (ОВНС), які необхідно вирішувати на передпроектних стадіях – «Схемах планування території на регіональному і місцевому рівнях», «Генеральних планів населених пунктів», «Детальних планів території». Рекомендовано застосовувати усталену міжнародну процедуру ОЕВ для підготовки екологічних розділів містобудівної документації на передпроектних стадіях, що дозволяє об’єктивно оцінити можливості розміщення об’єкта саме на цій території, прогнозні зміни навколишнього середовища під впливом діяльності, вчасно коректувати планувальні й технологічні рішення, і, в остаточному підсумку, оптимізувати інвестиційний процес освоєння конкретної земельної ділянки. Запропоновано перелік вимог до екологічного нормативу планування території:

  • оцінка оптимальності просторово-часового містобудівного рішення;

  • виявлення екологічно небезпечних геологічних процесів;

  • раціональне використання ресурсів;

  • оцінка хімічного та фізичного забруднення атмосферного повітря;

  • оцінка забруднення водного середовища стічними водами;

  • оцінка порушення стану ґрунтів;

  • оцінка антропогенних впливів на рослинний світ;

  • оцінка антропогенних впливів на тваринний світ;

  • оцінка антропогенних впливів на природні ландшафти та характеристика рівня змінності їх природного стану;

  • оцінка ефективності і рівня розвитку мережі ландшафтно-рекреаційних територій;

  • екологічне зонування території;

  • оцінка екологічної ємності території по зонах;

  • оцінка існуючого та прогнозного стану довкілля;

  • оцінка рівня екологічної безпеки;

  • обґрунтування планувальних заходів з ОНПС;

  • обґрунтування засобів поводження з відходами;

  • обґрунтування технологічних заходів з ОНПС;

  • заява про екологічні наслідки планування і забудови території.

У розділі подано обґрунтування переліку характеристик земельних ділянок для фіксації у земельному кадастрі на різних стадіях розроблення передпроектної документації. Це забезпечить інвесторам доступ до агрегованої інформації, що була отримана організаціями-розробниками томів ОВНС. Том ОВНС повинен включати підрозділ-відомість «Кадастрова інформація», який передається до земельного кадастру.

У розділі 2 «Кадастровий облік земельних ділянок, що зайняті звалищами» окреслено найбільш поширені ситуації утворення звалищ, узагальнені їх типові характеристики, обґрунтувати варіанті поводження з різними типами звалищ та визначено прикладні положення земельного кадастру щодо обліку екологічних характеристик існуючих звалищ. У цей час масштаб поширення звалищ по території Україні придбав статус національної проблеми. Головна проблема у тому, що звалища кардинально відрізняються одне від одного і потребують різних підходів до їх обстеження та рекультивації. Найбільш адекватною існуючій в Україні ситуації є запропонована класифікація, яка наведена у табл. 1.

Таблиця 1

Класифікація звалищ

Типологія

Визначення

звалище

земельна ділянка, на якій накопичуються антропогенні відходи

звалище санкціоноване

звалище, статус якого адміністративно встановлено згідно чинному порядку

звалище санкціоноване

незавершене

санкціоноване звалище, облаштування якого не відповідає проектній документації

звалище санкціоноване

невпорядковане

санкціоноване звалище, експлуатація якого не відповідає технічним регламентам

звалище несанкціоноване

звалище, статус якого не встановлено згідно чинному порядку

звалище невпорядковане

звалище, експлуатація якого не відповідає технічним регламентам


Для визначення екологічного стану територій, зайнятих звалищами відходів, необхідні геоекологічні вишукування. Програма таких досліджень розроблена і реалізована автором у складі комплексу робіт проектно-вишукувального інституту «КримГІІНТІЗ» (м. Сімферополь) при обстеженні існуючих полігонів ТПВ, закритих або занедбаних звалищ на територіях міст Севастополь, Сімферополь, Керч, Армянськ та інших населених пунктів. Визначено, що для проведення комплексних геоекологічних вишукувань необхідно і достатньо вирішення задач:

  • інженерно-геологічне вивчення майданчика і тіла звалища за результатами буріння;

  • встановлення морфологічного і морфометрічного складу відходів, ресурсної цінності відходів і можливості вторинного використання техногенних ґрунтів;

  • оцінка потенційного ризику розвитку небезпечних техногенних подій;

  • визначення хімічного складу і ступеня хімічного забруднення товщі відходів і ґрунтів на території звалища, у санітарно-захисній зоні чи на прилеглих ділянках при її відсутності; хімічного складу та ступеня хімічного забруднення підземних водоносних горизонтів з організацією гідро спостережних свердловин; забруднення повітря;

  • радіологічне, санітарно-бактеріологічне та мікробіологічне обстеження відходів;

  • розроблення альтернативних варіантів використання території відповідно до сучасних містобудівних і екологічних норм;

  • визначення проектних рішень з рекультивації порушених територій.

    У розділі подається коротка характеристика ряду об’єктів геоекологичніх вишукувань та загальні висновки за їх результатами. Обстежені ділянки потребують комплексній реабілітації для відновлення нормативної якості, без якої їх подальше використання неможливо. Відсутність рекультивації на об’єктах захоронення відходів обмежує інвестиційній потенціал містобудівного розвитку територій.

    Згідно аналізу проблем виникнення і ліквідації звалищ виділені принципі управління звалищами і оптимального використання звільнених ділянок (рис. 1).


    Рис. 1. Варіанти поводження зі звалищами


    Оптимальне поводження зі звалищами реалізується застосуванням наступного механізму управління:

  • При виділенні територій під спорудження об’єктів (у т.ч. об’єктів поводження з ТПВ, інших соціально-значущих об’єктів) здійснювати пріоритетний відвід земель, зайнятих у цей час несанкціонованими звалищами.

  • При розробці і затвердженні проектно-кошторисної документації на будівництво об’єктів у місцях розташування звалищ передбачати безумовне виконання робіт з їх ліквідації та рекультивації.

  • Джерелами фінансування вищевказаних робіт можуть бути: кошти фонду охорони навколишнього середовища; місцевий бюджет; кошти підприємств сфери поводження з ТПВ; кредити; інвестиції; інші джерела. У разі, коли рекультивація здійснюється за рахунок бюджетних коштів, затрати на виконання робіт необхідно включати у вартість земельних ділянок, що виділяються інвестору для реалізації намірів. При цьому відведення ділянок інвестору повинно мати спрощену процедуру.

  • Для підвищення зацікавленості підприємств, зайнятих рекультивацією звалищ, передбачати для них пільгові форми оподатковування. Підприємствам, задіяним на роботах з рекультивації звалищ на території населеного пункту, на пріоритетній основі виділяти необхідну техніку і механізми на умовах пільгової оренди.

    Обов’язкова рекультивація звалищ повинна виконуватися по індивідуальних проектах, розроблених щодо конкретного інвестиційного


  •