LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінювання інвестиційної діяльності підприємств

необхідно ще й тому, що для чистої приведеної вартості можлива велика ймовірність істотних відхилень, що обумовлює високу чутливість інвестиційного проекту до зміни виручки від реалізації послуг, інвестиційних та операційних витрат у результаті дії різноманітних факторів. А досягнення показників ресурсозбереження відбудеться в будь-якому випадку завдяки використанню відповідних ресурсозберігальних технологій.

У дисертації запропоновано методичні рекомендації для оцінювання ресурсозбереження, якого можна досягти в результаті впровадження відповідних інвестиційних проектів. Цими методичними рекомендаціями передбачено визначення системи показників ефективності інвестиційної діяльності підприємств, які поділяються на три групи: показники операційної, фінансової та інвестиційної ефективності; а також запропоновано показники для розрахунку рівня ефективності виробництва та рівня ефективності реалізації продукції, показники рівня ресурсозбереження.

До показників операційної ефективності належать: узагальнювальний показник виробничої ефективності, відносна зміна собівартості продукції, приріст ефективності виробництва продукції загалом від здійснення кількох інвестиційних проектів, прирости прибутку та грошового потоку, пов’язаних з реалізацією інвестицій. До цієї групи належать і часткові показники, які оцінюють ресурсозбереження в операційній діяльності підприємств внаслідок реалізації інвестицій, а саме: відносна зміна ресурсомісткості продукції, абсолютна економія ресурсів на обсяг виробництва продукції, прирости прибутку та грошового потоку у результаті зміни витрат ресурсів, частка приросту прибутку внаслідок впливу інтенсивних факторів в загальному його прирості через зміну витрат ресурсів, частка приросту прибутку завдяки відносній економії ресурсів.

Показники фінансової ефективності охоплюють: приріст чистого прибутку, отриманий в результаті впровадження проекту; частку приросту чистого прибутку в загальній сумі приросту прибутку, отриманого в результаті впровадження проекту; частку чистого прибутку, отриманого в результаті впровадження всіх інвестиційних проектів (програми) протягом року; приріст рентабельності певної продукції внаслідок впровадження проектного заходу; приріст рентабельності всієї продукції від здійснення кількох інвестиційних проектів (програми).

Показниками інвестиційної ефективності є приріст рентабельності інвестованого капіталу, який спрямований на реалізацію певного проекту в звітному році, приріст рентабельності основних засобів та загальних активів підприємств у результаті впровадження інвестицій.

За результатами дослідження зроблено висновок про те, що аналізувати показники ефективності інвестиційної діяльності енергетичних підприємств доцільно не тільки за рік, а й за одинакові періоди різних років. Такими періодами можуть бути місяці, квартали та опалювальні сезони. Така необхідність обумовлена тим, що за ті ж самі проміжки часу виникають одинакові за величиною та структурою витрати на підприємствах.

Оцінюючи інвестиційну діяльність підприємств, доцільно визначати рівень ефективності виробництва продукції, який враховує сукупну дію інтенсивних і екстенсивних факторів. Тобто обсяги виробництва можуть збільшуватися завдяки впливу як інтенсивних факторів – ресурсовіддачі, фондовіддачі або інших, так і екстенсивних обсягових показників – вартості матеріальних та енергетичних витрат, основних засобів та інших.

Аналізуючи вплив інвестиційної діяльності на ефективність виробництва продукції, можна оцінити її рівень (Ір) за допомогою такого співвідношення:

, (4)

де Ір – рівень ефективності виробництва продукції, безр. вел.; І – узагальнювальний показник впливу інтенсивних факторів, безр. вел.; Х – узагальнювальний показник впливу екстенсивних факторів, безр. вел.

Щоби визначити вплив ресурсозбереження на рівень ефективності виробництва для енергетичних підприємств, обґрунтовано доцільність використання першого з двох узагальнювальний показників у вигляді добутку індексів продуктивності ресурсів, які становлять значну частку витрат на виробництво продукції, а саме:

, (5)

де – індекс продуктивності ресурсу r-го виду, безр. вел.

Другий із узагальнюючих показників пропонується визначати як добуток індексів відповідних ресурсних витрат за формулою:

, (6)

де – індекс витрат ресурсу r-го виду, безр. вел.

Якщо Ір>1, то це свідчить про перевагу інтенсивних факторів у підвищенні ефективності виробництва, навпаки –переважають екстенсивні фактори.

Оцінюючи рівень ефективності виробництва продукції в динаміці, можна з’ясувати, які тенденції в розвитку підприємства переважають – екстенсивні чи інтенсивні. Наведені в табл. 3 розрахунки свідчать про низький рівень ефективності виробництва продукції ЛМКП „Львівтеплоенерго” та перевагу екстенсивних факторів за останні чотири роки.

Таблиця 3

Оцінка рівня ефективності виробництва продукції

ЛМКП „Львівтеплоенерго” за 2000 – 2004 рр.

Показники

Індекси, до попереднього року


2001р.

2002р.

2003р.

2004р.

середній

Ефективність споживання природного газу

0,9848

1,025

0,9055

0,9175

0,9705

Ефективність споживання електроенергії

0,8594

0,9821

1,0322

1,0411

0,9551

Узагальнювальний показник впливу інтенсивних факторів у споживанні паливо-енергетичних ресурсів (І)

0,846

1,007

0,935

0,955

0,927

Споживання природного газу

1,0425

0,8472

1,2413

1,2011

1,0311

Споживання електроенергії

1,1945

0,8842

1,089

1,0751

1,0478

Узагальнювальний показник впливу екстенсивних факторів у споживанні паливо-енергетичних ресурсів (Х)

1,2452

0,7492

1,3518

1,2913

1,0804

Рівень ефективності виробництва продукції (Ір)

0,680

1,344

0,691

0,740

0,858


Перевага пропонованого показника для оцінювання рівня ефективності виробництва продукції полягає в тому, що оцінка здійснюється з врахуванням якісних і кількісних змін витрат ресурсів.

Для енергетичних підприємств рекомендовано оцінювати і рівень ефективності реалізації продукції для визначення впливу інвестиційної діяльності на зміну втрат енергії під час її транспортування. Для цього запропоновано використовувати таку формулу:

, (7)

де Is – рівень