LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінювання конкурентних позицій підприємства в процесі формування його маркетингової стратегії (на прикладі меблевої галузі України)

конструкційних матеріалів негативно впливає на розвиток меблевого виробництва.

Встановлено, що у формуванні показників кон'юнктури ринку, в першу чергу таких, як попит і пропозиція товарів, місткість ринку, вирішальним є ціновий фактор, який залишається вагомим у визначенні вибору споживачем необхідного різновиду меблів, однак поступово зростає кількість покупців, які роблять вибір за критерієм якості та вишуканості дизайну меблів.

Виділено основні напрямки інвестиційної політики у меблевій та деревообробній промисловості: сприяння у створенні спільних підприємств з виробництва меблів, плитних матеріалів; залучення вітчизняних та іноземних інвестицій для переоснащення плитного, фанерного й меблевого виробництв, створення виробництв конкурентноздатних видів продукції (плит МДФ, оздоблювальних матеріалів для плитного та меблевого виробництв).

Розглянуто стан експорту продукції галузі, зокрема, частки товарів вітчизняної деревообробної промисловості, що має стійку тенденцію до зростання. У 2006 р. відбувалося збільшення зовнішньоторговельного обороту деревини та виробів з неї - на 27,3%, меблів - на 28,2%. Основними ринками збуту продукції деревообробної промисловості України є країни Європи та СНД. Динаміка темпів зростання виробництва, експорту та імпорту меблів в Україні за 2000-2006 роки показана на рис.1.


Рис. 1. Динаміка темпів зростання виробництва, експорту та імпорту меблів в Україні за 2000-2006 рр. ( %).

Визначено, що підйом виробництва за короткий період часу був зумовлений сприятливим маркетинговим середовищем і ринковими можливостями, появою різноманітних споживацьких переваг та вимог до більш якісної продукції на вітчизняному меблевому ринку. Подальший розвиток галузі стримують такі негативні фактори, як залежність підприємств від імпорту сировини і матеріалів, наявність тіньового імпорту на внутрішньому ринку, складність налагодження повноцінного виробничого процесу за європейськими стандартами в умовах зношеності основних фондів і неможливості отримання відповідного кредиту у вітчизняних банках для придбання ліній європейського обладнання. Тому суттєвий сегмент меблевого ринку представлений імпортом.

Макросередовище маркетингової діяльності в Україні у меблевій галузі в період проведення дослідження відрізнялося нестабільністю й характеризувалося такими рисами: зростанням економічної самостійності господарських суб'єктів, руйнуванням традиційних ринків збуту й ринків сировини українських підприємств, пов'язаних з розпадом Радянського Союзу й традиційної системи міжнародного поділу праці, глибоким економічним спадом виробництва, що супроводжувався високим рівнем інфляції, швидко зростаючим соціальним розшаруванням споживачів і диференціацією за доходами промислових покупців на ринку індустріальних товарів, що обумовило зміну споживчих переваг у бік росту вимог до якості товарів і посилення цінової чутливості. Відповідно проблема позиціювання товарів стала однією із центральних при розробці маркетингової стратегії підприємств меблевої промисловості. Аналіз різновидів маркетингових стратегій, що переважають на меблевому ринку України, має прикладне значення. Він дозволив визначити характеристики найбільш конкурентноздатних стратегій і показав, які елементи стратегії можуть бути використані для підвищення ефективності результатів діяльності й досягнення ринкового успіху.

У розділі 3 „Вдосконалення процесу розробки маркетингової стратегії меблевих підприємств” застосований метод аналізу ієрархій, розроблена його логічно-структурна схема, що включає процедуру синтезу множинних суджень, отримання пріоритетних критеріїв і знаходження оптимального рішення, доведено доцільність застосування математичної моделі у процесі прийняття маркетингових рішень на засадах ранньої діагностики рейтингового оцінювання конкурентних позицій меблевого підприємства, розроблена методика визначення конкурентних позицій підприємства меблевої галузі, в основу якої входять принципи нормування: аналіз стану параметрів системи управління, узгодження та затвердження норм і нормативів. Норма – це допустиме значення параметрів об’єкта управління , яке математично описується нерівностями:

Числа A,B,C,D – встановлюються, як еталонні за допомогою методу статистичного аналізу. Поняття нормативу вводиться як поелементна складова норми. Для повного аналізу розглянуто основні принципи нормування. Після проведення SWOT-аналізу підприємства меблевої галузі вибираються показники конкурентоспроможності і встановлюються їх нормативні значення. Пропонується розглядати відносні відхилення економічних нормативів , отриманих за результатами SWOT – аналізу підприємства меблевої галузі, по відношенню до встановлених експертами нормативів . Індекс і змінюється в залежності від кількості елементів кожного рівня системи. Якщо норматив має обмеження (не більше а%), то відносний приріст (у разі максимізації критерію нормативу) обчислюється за формулою: . Значення відхилення > 0 показує, що коефіцієнт відповідає нормативному. Аналогічно, якщо норматив має обмеження, то відносний приріст (у разі мінімізації критерію нормативу) обчислюється за формулою:. Значення відхилення< 0 показує, що коефіцієнт не відповідає нормативному.

Таким чином, у відносному відхиленні коефіцієнтів від нормативних за наведеними вище формулами знак „” означає ризиковий стан (відхилення від нормативу), а знак „+” - коефіцієнт, що задовольняє умови нормативу. В нашому випадку будемо розглядати тільки ті умови, коли норматив має обмеження не менше 5 балів по 9-бальній шкалі (у разі мінімізації критерію нормативу). Будемо вважати, що 5 балів є межею норми між слабкою і сильною стороною. Розглядається метод аналізу ієрархій, який включає процедуру синтезу множинних суджень, отримання пріоритетних критеріїв і знаходження оптимальних рішень, при цьому будується зважено- орієнтований граф типу древа для даної економічної системи рис. 2.




Рис.2. Зважено-орієнтований граф знаходження чисельного значення показника конкурентоспроможності підприємства.

З першим принципом декомпозиції розглядається його вершина, як комплексне чисельне визначення конкурентоспроможності підприємства. Рівень 1 включає сфери діяльності підприємства: маркетинг, виробництво, фінанси, організація, кадри. У рівень 2 включаються показники, за якими визначаються сильні та слабкі сторони підприємства на основі SWOT- аналізу. Рівень 3 включає умови, які впливають на показники рівня 2. Якщо дозволяє аналіз умов, які впливають на структуру показника,