LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінювання слабоструктурованих складових логістичних витрат машинобудівних підприємств

(грн./грн.)

(0,77)

(2,2)

(3,9)

8,65

(4,4)

9. Покриття операційних витрат запасами (грн./грн.)

0,27

1,21

1,06

0,17

0,6

10. Коефіцієнт вивільнення (залучення) грошових коштів (тис. грн.)

(333,3)

2037,45

-

(4684,67)

11950

Довідково (тис. грн.)

Середньорічна вартість майна

3022,8

55238,4

9972,5

82462,5

126772,4

Чиста виручка від реалізації

718,5

4074,9

3503,0

140540,0

7170,4

Операційні витрати

1689,5

7124,3

3992,0

136744

10490,8

Чистий прибуток

(збиток)

(603,3)

(3988,0)

(1081,0)

2633,0

(1340,3)


Таблиця 5

Вартість капіталу в запасах підприємств за джерелами фінансування

Власні джерела фінансування

Позикові джерела фінансування

Нерозподілений /тезаврований прибуток

Кошти, залучені:

- за рахунок збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості;

- за рахунок збільшення номінальної вартості акцій

Резервний капітал та

інші власні джерела

Коротко

строкові позики

Середньострокові позики

Довгострокові позики

Рентабельність функціонуючого власного капіталу; рентабельність продукції

Вартість банківських кредитів

Ставка дивідендів, депозитна ставка або інша ставка доходу на фінансовому ринку

Вартість комерційних кредитів

Вартість капіталу, залученого за рахунок емісії акцій

Вартість позик, залучених за рахунок емісії облігацій


Наступною слабоструктурованою складовою логістичних витрат утримання запасів визначено витрати ризиків утримання запасів підприємств, які пропонується розраховувати за такою формулою:

Врз=ВМС+(Впс-ВПУ-ВВ), (2)

де ВРЗ – витрати ризику утримання запасів, грн.; ВМС – витрати, що пов’язані із моральним старінням запасів, грн.; Впс – витрати псування запасів та нестачі, які не відшкодовуються підприємству, грн.; ВПУ – витрати нестачі запасів в межах норм природного убутку, грн.; ВВ – витрати, що виникли у зв’язку із виявленням нестачі та псування запасів, які відшкодовуються підприємству винними особами.

Витрати вичерпання запасів знаходяться у зворотній залежності до витрат утримання запасів. Витрати вичерпання запасів для досліджуваних підприємств є актуальними в частині виробничих запасів, водночас в майбутньому вони можуть стати актуальними і в частині готової продукції. Потреба переведення витрат вичерпання запасів у площину прогнозованих і регульованих витрат будь-яких видів запасів зумовила їх дослідження у взаємозв’язку із іншими витратами (обставинами, умовами) та визначила необхідність формалізації компромісу в таких напрямах:

  • стосовно запасу готової продукції, коли задля оптимізації запасу готової продукції важливим є пошук ситуації, при якій мінімізується сума витрат вичерпання та витрат утримання запасів;

  • стосовно дефіциту запасу вхідних ресурсів, що ініціюється підприємством-постачальником;

  • стосовно дефіциту запасів матеріалів (товарів) в системі спільної (солідарної) відповідальності суміжних підприємств.

У третьому розділі „Прикладні аспекти оцінювання логістичних витрат машинобудівних підприємств” обґрунтовано доцільність використання системи АВС-рахунку витрат для умов коректного розмежування логістичних витрат стосовно об’єктів рознесення, викладено положення щодо оцінювання ефективності логістичних витрат та нормування їх рівня у залежності від акцептованого споживачем рівня обслуговування.

Для вирішення проблеми управління витратами в системі операційної діяльності в дисертаційній роботі аргументовано необхідність використання АВС- рахунку витрат у логістичних підсистемах, передусім у системі збуту. Основним завданням АВС-рахунку логістичних витрат являється використання прямих (безпосередніх) об’єктів щодо їх формування, а також розподілу за окремими місцями виникнення і носіями з метою уреальнення контролю за ефективністю логістичної системи підприємства та формування достатньої актуальної інформації для прийняття своєчасних і правильних управлінських рішень.

Встановлено, що згідно із положеннями АВС-рахунку витрат: а) кожне підприємство є множиною процесів і дій (операцій); б) причиною процесів і дій (операцій) є клієнти, в) витрати у підприємств виникають в наслідок реалізації процесів і дій (операцій), а, отже, визнаються результатом цих дій (операцій) і процесів, які відбуваються на підприємстві, а не їх причиною; г) дії (операції) проводяться з метою задоволення потреб клієнтів, тобто це означає те, що дії споживаються об'єктами витрат.

Модель АВС-рахунку витрат фактично представляє систему взаємоузалежнених площин: площини бізнес-процесів та площини диференціації (розпізнання) витрат. Площина бізнес-процесів має динамічний характер, в якій кожний процес представляє собою послідовність чи мережу залежних дій, виконання яких скеровано на досягнення певного результату. На противагу цьому площина витрат є статичним елементом АВС-рахунку, оскільки завжди в однаковий спосіб регламентує диференціацію витрат підприємства.

В дисертаційній роботі досліджена коректність трьох підходів до оцінювання ефективності витрат, у тому числі і логістичних:

  • І підхід ґрунтується на інформації традиційної системи обліку витрат, яка допускає існування та опосередкований розподіл всіх або частини непрямих витрат;

  • ІІ підхід ґрунтується на інформації модифікованої традиційної системи обліку витрат, яка передбачає часткове переведення опосередкованими методами непрямих витрат в ранг прямих та виділення іншої частини, яка не підлягає розподілу між об’єктами витрат;

  • ІІІ підхід, що ґрунтується на інформації системи АВС-рахунку витрат дій, яка передбачає з допомогою трьох рівнів розподілу переведення всіх непрямих витрат в ранг прямих та однозначне закріплення всіх непрямих витрат за об’єктами витрат.

На прикладі підприємства з виробництва виробів електричного приладобудування застосовано вищезазначені підходи. Для усунення недоліків, неточностей традиційної системи обліку та оцінювання витрат, модифікованих систем традиційного обліку витрат, машинобудівним підприємствам пропонується використати потенціал АВС-рахунку витрат для цілей оцінювання