LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінювання слабоструктурованих складових логістичних витрат машинобудівних підприємств

ефективності логістичних витрат та проектування оптимізаційних рішень.

В контексті формування ефективної системи управління витратами машинобудівних підприємств найбільший потенціал щодо прийняття альтернативних рішень має модель оцінювання рентабельності продуктів, оскільки з її допомогою можна здійснити “найраніше” прийняття і коригування управлінських рішень, віднесених до стратегічних. Мова йде про товарну політику – що, скільки і коли виробляти. Відповівши на ці питання можна перейти до формування постачальницького і дистрибуційного середовища. Очікувана рентабельність продуктів може бути підставою і для забезпечення рентабельності клієнтів, і для забезпечення рентабельності постачальників. Водночас, та чи інша асортиментна політика підприємства як складова товарної політики формує той чи інший рівень рентабельності підприємства. Тому так важливо мати інформацію щодо інтегрованої оцінки рентабельності всіх продуктів підприємства. Відтак запропоновано здійснюватися інтегровану оцінку рентабельності всіх продуктів підприємства шляхом розрахунку нагромадженого (акумульованого) прибутку (Пі) від продажу готової продукції в порядку спадання їх рентабельності, тобто

, (3)

де ПА,В,С,...,Z – прибуток (збиток) від продажу продукції А,В,С,…, Z, відповідно.

Максимально можливий прибуток може бути ідентифікований як потенціальний прибуток, що його може отримати підприємство у випадку елімінації збиткових продуктів або ж у випадку переведення їх у ранг рентабельних. У випадку використання традиційного концентраційного аналізу (кривої Лоренса) та інформації із існуючої системи обліку реляції між прибутковістю продуктів, їх ієрархія часто є не надто коректною у випадку необґрунтованого віднесення на певну продукцію тих чи інших витрат. Тому важливо забезпечити об’єктивність закріплення кожної складової витрат за певною продукцією, щоб штучно не перевести певний продукт в ранг рентабельного чи навпаки.

Аналізуючи літературні та статистичні джерела інформації, дослідженнями встановлено перелік таких характеристик, зміст яких істотно впливає на витратомісткість логістичного обслуговування клієнтів, а відтак і на їх рентабельність для виробника. Зокрема, це: частота замовлень, широта замовленого асортименту, величина і вартість реалізованих поставок, регулярність та стабільність замовлень, кількість місць поставок продукції, час реалізації поставок, умови оплати замовлень, умови реалізації термінових замовлень, горизонт планування поставок, утримання страхових запасів виробником, доступність видів транспорту, доступність проміжного складування. Використання лише крайніх (альтернативних) характеристик дозволяє створити гіпотетичний профіль рентабельного та нерентабельного клієнта.

Можливість ідентифікації логістичних витрат і реєстрації усіх витрат клієнтів у системі обліку дозволить підприємству оцінити рівень витратності клієнтів, а відтак визначити його рентабельність. На рис. 1 подано алгоритм визначення рентабельності клієнта, який може бути адаптованим до застосування будь-яким підприємство в його системі управління і регулювання витрат.

Запропоновані методичні положення щодо нормування логістичних витрат у системі обслуговування клієнта ґрунтуються на таких принципах:

  • вищий рівень логістичного обслуговування вимагає відносно більших логістичних витрат, і це обов’язково має відобразитися на цінових параметрах трансакцій купівлі-продажу;

  • зайві логістичні витрати, які не є корисними для клієнтів, як і кошти, зв’язані із ризиком, не повинні ніяким чином відображатися на умовах оплати тими клієнтами, діяльність яких є нейтральною стосовно генерування названих коштів;

  • синергічний ефект стратегічної співпраці клієнта з виробником (довгострокове планування, прогнозований стабільний попит, дотримання графіків закупівлі, солідарне управління запасами, солідарна відповідальність за ризики, участь у розвитку виробів тощо) має бути безпосередньо врахований в умовах обслуговування та оплати власне цих клієнтів;

  • корекція (регулювання) умов обслуговування та умов оплати клієнтами має мати прогнозований характер і має відображатися на ранній стадії формування договірних відносин з тим, щоб не переводити об’єктивні макроекономічні тенденції (наприклад, інфляцію) в ранг форс-мажорних;

Реалізація поданих принципів створила основи формування алгоритму нормування логістичних витрат клієнта:

1. Визначення істотності та динамічності складових логістичних витрат, їх структурування на постійні та змінні частини та встановлення характеру залежності від рівня обслуговування клієнта.

2. Елімінування впливу чинників макросередовища та мікро середовища на рівень складових логістичних витрат.

3. Ідентифікація впливу складових логістичних витрат на рентабельність операційної діяльності.

4. Розрахунок рентабельності клієнтів на основі АВС-рахунку витрат.

5. Концентраційний аналіз рентабельності клієнтів.

6. Коректування договірних відносин щодо умов логістичного обслуговування та умов оплати.

В дисертаційній роботі з допомогою кореляційно-регресійного аналізу встановлено відсутність системного істотного впливу чинників зовнішнього та внутрішнього середовища на динаміку запасів, а відтак і на їх ротацію.


Це означає, що істотність впливу на рівень запасу зумовлена відносинами в ланцюгу поставок, тобто між постачальниками, виробниками та клієнтами. Але це також означає, що оптимізація цих відносин містить істотний потенціал зниження рівня запасів та відповідного збільшення їх оборотності.


ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми оцінювання слабоструктурованих складових логістичних витрат машинобудівних підприємств на основі розвитку теоретико-методологічних основ ідентифікації та оцінювання логістичних витрат, вдосконалення положень щодо оцінювання слабоструктурованих складових логістичних витрат та формування положень щодо нормування логістичних витрат в системі обслуговування ключових клієнтів машинобудівних підприємств. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки:

  • Відсутність порядку ідентифікації логістичних витрат (очікуваних і фактичних) машинобудівних підприємств не дозволяє здійснювати їх коректну оцінку в цілях управління та обґрунтовувати можливість і доцільність елімінування зайвих витрат. В цих умовах логістичні витрати розглядаються у структурі повних витрат, а також структуризація логістичних витрат за чинниками їх формування.

  • В сучасних умовах діяльності машинобудівних підприємств неможливо однозначно вирішити проблему ефективного управління витратами. З цим пропонується удосконалити інформаційну основу управлінської ланки, пристосовуючи облік витрат в сфері збуту до потреб прозорості формування логістичних витрат і подальшого коректного їх розподілу. Із-за цього одночасно виникає необхідність адаптації системи АВС-рахунку витрат до логістичної діяльності підприємств. Тому доповнено існуючий


  •