LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінювання та регулювання конкурентоспроможності продукції промислового призначення

регулювання КСП вітчизняних підприємств слід відносити такі види діяльності: проектування продукції; забезпечення якості процесів і продукції; стандартизацію на рівні підприємства; регулювання витрат на якість; діяльність з маркетингового сприяння збуту продукції; забезпечення якості та вартості сервісних послуг.


Рис.1. Класифікація методів оцінювання рівня конкурентоспроможності

продукції

Результати ранжування діяльності у сфері регулювання КСП на прила-добудівних підприємствах м.Львова, проведеного у 2000 р., показані в табл.2.

Таблиця 2

Пріоритети регулювання КСП на підприємствах м. Львова у 2000 р.

Пріоритетні види діяльності Ранг пріоритетних видів діяльності (“1” – найвищий ранг, “6” - найнижчий ранг)

ДП “Львівприлад” ВАТ “Мікроприлад” ВАТ “РЕМА”

Проектування продукції 5 6 5

Забезпечення якості процесів і продукції 1 1 3

Стандартизація на рівні підприємства 6 4 6

Регулювання витрат на якість 2 2 1

Діяльність з маркетингового сприяння збуту продукції 4 3 2

Регулювання якості та вартості сервісних послуг 3 5 4

Дані табл.2 свідчать, що до вищих пріоритетів належать забезпечення якості продукції та процесів, регулювання витрат на якість. Загальною проблемою визнається розроблення та використання стандартів підприємства для регулювання КСП.

У другому розділі – “Оцінювання рівня та обґрунтування цілей регулювання конкурентоспроможності продукції промислового призначення“ – запропоновано методичний підхід до оцінювання рівня КСП, зокрема аргументовано використання аналогів залежно від цілей оцінювання, формалізовано метод визначення комплексного показника рівня КСП, досліджено динамічне співвідношення між факторами конкурентоспроможності продукції за етапами економічного циклу її життя та обґрунтовано цілі регулювання КСП за цими етапами, побудовано гіпотетичну криву конкурентоспроможності продукції.

Оцінювання рівня КСП повинно здійснюватися шляхом порівняння сукупності показників конкурентоспроможності цієї продукції з відповідними показниками її аналогів. Основними критеріями відбору аналогів є однаковість функціонального призначення та галузі застосування, ідентичність умов маркетингового просування продукції, її експлуатації та надання сервісу.

Аналогом за функціональним призначенням та умовами експлуатації може бути гіпотетична або реально існуюча продукція. Залежно від цілі та інформаційного забезпечення оцінювання показники гіпотетичної продукції можуть формуватися на основі вимог міжнародних стандартів; загальних технічних вимог на групу однорідної продукції, які регламентуються гармонізованими національними стандартами; оптимальних для виробника або споживача значень показників; експериментально обґрунтованих вимог споживачів; середніх значень показників КСП; граничних значень показників КСП і можуть використовуватися тільки для оцінювання показників якості продукції. Аналогом серед існуючої продукції може бути кращий аналог (закордонний чи вітчизняний), продукція, яка найбільш поширена на ринку та характеризується стійким рівнем попиту, а також продукція, що підлягає заміні або модернізації.

Вибір аналогів зумовлюється такими цілями оцінювання рівня КСП, як визначення доцільності розробки продукції; вибір варіанта при проектуванні продукції; встановлення основних напрямів розробки, виготовлення та збуту продукції; визначення заходів з підвищення рівня КСП; формування стратегії позиціонування продукції; аналізування динаміки рівня КСП; визначення рейтингу оцінюваної продукції на ринку відносно конкурентів; встановлення (зміна) рівня ціни продукції і/або методу ціноутворення; аргументування доцільності перегляду нормативно-технічної документації на продукцію; визначення доцільності зняття продукції з виробництва.

В результаті проведених досліджень в дисертації обґрунтовано пропозиції щодо використання аналогів залежно від цілей оцінювання рівня КСП.

В дисертації розроблено метод визначення комплексного показника рівня КСП (), який побудований на відношенні показника рівня корисності продукції промислового призначення () до показника рівня її вартості (). Якщо , продукція вважається конкурентоспроможною, при - продукція неконкурентоспроможна відносно вибраного аналога.

Показник рівня корисності продукції промислового призначення () визначається за формулою:

(1)

де – комплексний показник рівня якості продукції, безр. вел.; – комплексний показник рівня якості сервісу продукції, безр. вел.; – комплексний показник рівня маркетингового просування продукції, безр. вел.; - групові коефіцієнти вагомості комплексних показників , , відповідно, безр. вел., .

Показники якості продукції промислового призначення характеризують продукцію як об'єкт експлуатації, відображають найбільш корисні для споживача властивості продукції та включають експлуатаційні, обмежувальні показники та показники додаткових (сервісних) функцій.

Комплексний показник рівня якості продукції () розраховується за формулою:

(2)

де qi – відносне значення і-го експлуатаційного показника, безр. вел.; - нормоване значення коефіцієнта вагомості і-го експлуатаційного показника, безр. вел.; n – кількість експлуатаційних показників, залучених до оцінювання, од.; bi - відносне значення j-го обмежувального показника, безр. вел.; - нормоване значення коефіцієнта вагомості j-го обмежувального показника, безр. вел.; m - кількість обмежувальних показників, залучених до оцінювання, од.; Кф- коефіцієнт функціональної повноти продукції, безр. вел.; - коефіцієнти вагомості експлуатаційних, обмежувальних показників та показників додаткових (сервісних) функцій відповідно, безр.вел., .

Показники якості сервісу продукції промислового призначення характеризують її корисність для споживача стосовно умов придбання та ефективної експлуатації продукції протягом всього терміну її служби. При оцінюванні цих показників слід враховувати інформаційний, організаційний та технічний аспекти сервісу продукції.

Комплексний показник рівня якості сервісу продукції () визначається як

(3)

де Sz – відносне значення z-го показника якості інформаційного обслуговування, безр. вел.; - коефіцієнт вагомості показників якості інформаційного обслуговування, безр. вел.; Z – кількість показників якості інформаційного обслуговування, залучених до оцінювання, од.; Sr – відносне значення r-го показника якості організаційного обслуговування, безр. вел.; - коефіцієнт вагомості показників якості організаційного обслуговування, безр. вел.; R - кількість показників якості організаційного обслуговування, залучених до оцінювання, од.; Sw – відносне значення w-го показника якості технічного обслуговування, безр. вел.; - коефіцієнт вагомості показників якості технічного обслуговування, безр. вел.; W - кількість показників якості технічного обслуговування, залучених до оцінювання, од.; - коефіцієнти вагомості підгруп показників якості інформаційного, організаційного, технічного обслуговування відповідно, безр. вел., .

Показники маркетингового просування продукції промислового призначення зумовлюють рівень корисності для споживача сформованої на підприємстві системи формування попиту та стимулювання збуту, визначають ефективність використання маркетингових комунікаційних засобів для