LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Економіка. Економічні науки → Оцінювання та регулювання конкурентоспроможності продукції промислового призначення

забезпечення КСП та характеризують вплив виробника на вибір споживача, створення у нього позитивного іміджу продукції та високого рейтингу товаровиробника.

Комплексний показник рівня маркетингового просування продукції () визначається як

(4)

де - відносне значення y-го показника реклами продукції, безр. вел.; - нормоване значення коефіцієнта вагомості y-го показника реклами продукції, безр. вел.; Y – кількість показників реклами продукції, залучених до оцінювання, од.; - відносне значення g-го показника паблік рилейшнз, безр.вел.; - нормоване значення коефіцієнта вагомості g-го показника паблік рилейшнз, безр. вел; G – кількість показників паблік рилейшнз, залучених до оцінювання, од.; - коефіцієнти вагомості показників реклами продукції та паблік рилейшнз відповідно, безр. вел., .

Показники вартості продукції дозволяють оцінити витрати споживача у зв'язку з придбанням та експлуатацією продукції протягом прогнозованого корисного терміну її служби.

Показник рівня вартості продукції () визначається за формулою:

(5)

де - показник рівня вартості придбання продукції, безр. вел.; - показник рівня вартості експлуатації продукції, безр. вел.; – групові коефіцієнти вагомості показників та відповідно, безр. вел., .

Для визначення групових коефіцієнтів вагомості комплексних показників та групових показників, кількості показників, залучених до оцінювання, рекомендується використовувати експертний метод. Важливою проблемою проведення експертних оцінок є відбір системи показників КСП та формування групи експертів. Персоніфікація системи показників, які визначають КСП, повинна здійснюватися з урахуванням призначення та галузі застосування продукції, актуальних умов ринку; кількість оцінюваних показників зумовлюється необхідним ступенем точності експертних оцінок (заданою довірчою ймовірністю та величиною відносної похибки).

На основі проведеного в дисертації аналізування статистичних даних встановлено динаміку показників якості продукції, якості сервісу, маркетингового просування та вартості продукції для продукції типу “ШІП” (виробник ВАТ “РЕМА”, м. Львів) та продукції типу “ПР-4700“ (виробник ВАТ “Мікроприлад”, м. Львів). Аналізування співвідношення відповідних показників цих типів продукції проводилося протягом етапів економічного циклу життя продукції.

Результати дослідження динаміки показників конкурентоспроможності зазначених типів продукції промислового призначення дозволили побудувати гіпотетичну криву КСП і обґрунтувати основні фактори та умови її зміни.

Для забезпечення досягнення необхідного рівня КСП на кожному етапі економічного циклу життя продукції встановлено цілі регулювання та визначено методи, прийоми і підходи до їх реалізації для кожного пріоритетного виду діяльності у сфері регулювання КСП.

У третьому розділі – “Методи регулювання конкурентоспроможності продукції промислового призначення“ – розроблено методичні рекомендації щодо регулювання КСП через витрати на забезпечення якості продукції, обґрунтовано пропозиції стосовно регулювання КСП шляхом регламентування в стандартах підприємства підвищених вимог до показників корисності продукції, розроблено модель оптимізації управлінських рішень за економічним критерієм.

Метою регулювання КСП у даному дослідженні є забезпечення необхідного рівня показників конкурентоспроможності продукції. Результати аналізування діяльності виробників продукції промислового призначення та вимог її споживачів доводять важливість регулювання показників КСП через показники корисності продукції, і, насамперед, через показники її якості.

Процес досягнення заданого рівня КСП шляхом забезпечення якості продукції вимагає “підналагодження”, що пов'язано з певними витратами. Регулювання КСП через витрати на забезпечення якості продукції передбачає якісне аналізування витрат на якість, визначення методів їх оцінювання та кількісного аналізування, обґрунтування й вибір способів регулювання витрат.

Конкретизування змісту процесу забезпечення якості продукції та диференціація його завдань на різних етапах життєвого циклу продукції дозволило поділити процес забезпечення якості продукції на сукупність певних робіт. Систематизування складу цих робіт базується на встановленні об'єкта забезпечення якості на кожній стадії виробництва, виявленні можливих причин відхилення значень його фактичних показників від заданих через невідповідність показників якості елементів процесу виробництва.

Результати якісного аналізування витрат на якість дозволили здійснити їх класифікування і структурування за етапами життєвого циклу продукції, елементами процесу виробництва, місцем виникнення, спрямованістю та періодичністю здійснення, об'єктами калькулювання та калькуляційними одиницями.

Для оцінювання витрат на забезпечення якості продукції в дисертації розроблено два підходи – шляхом визначення фактичних витрат, що базуються на системі обліку, та через визначення витрат розрахунково-аналітичними методами.

Передумовами коректного оцінювання фактичних витрат на забезпечення якості продукції є достовірність і повнота обліку на промисловому підприємстві. Система формування фактичних витрат на якість полягає в організуванні їх локального обліку за видами, місцем виникнення, носіями витрат. При цьому проблема взаємозв'язку даних фінансового та управлінського обліку вирішується шляхом застосування багатоцільових інтегрованих систем фінансових програм на основі архітектури клієнт/сервер (наприклад, Platinum SQL by Platinum Software Corporation, Vantage by Epicor Software Corporation), а також простіших і більш поширених на Україні програмних продуктів (наприклад, “1С:Бухгалтерія 7.7“ із використанням конфігурації “Форт:Аналітик 3.0“).

Розроблені в дисертації розрахунково-аналітичні методи оцінювання витрат на якість приладобудівної продукції дозволяють їх формалізувати в умовах обмеженості інформаційного забезпечення та недостатності фінансових ресурсів вітчизняних підприємств.

Кількісне аналізування витрат на якість проводиться для порівняння загальних витрат на забезпечення якості продукції з виробничими витратами (визначення частки загальних витрат на забезпечення якості продукції в собівартості); дослідження структури витрат на забезпечення якості продукції за різними класифікаційними ознаками; оцінювання впливу на рівень загальних витрат конструктивно-технологічних та інших факторів (тип виробництва, складність продукції, рівень організації й технічної оснащеності виробництва тощо); ранжування витрат за їх рівнем; дослідження зміни рівнів витрат з плином часу в межах одного угрупування; ранжування витрат за їх ефективністю (внеском у забезпечення якості продукції); виявлення тенденцій зміни витрат за угрупуваннями; прогнозування нових напрямів вкладення коштів у забезпечення якості продукції.

Регулювання витрат на забезпечення якості продукції вимагає перманентного відслідковування їх фактичної величини та порівняння з нормативними значеннями, прийняття відповідних рішень за наслідками такого порівняння.

У дисертації зроблено висновок про те, що організаційно-методичною основою регулювання конкурентоспроможності продукції повинна бути стандартизація. Аналіз стану системи стандартизації в Україні засвідчує, що серед чинних в Україні 22 тисяч стандартів 80% не переглядалися